Ухвала суду № 125885996, 14.03.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 березня 2025 р. № 400/11912/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю та зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5,м. Київ,01601, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005, треті особиГоловне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, просп. Центральний, 141В,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54055, проСт. 378, 382 зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення, судовий контроль,

ВСТАНОВИВ:

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області в адміністративній справі №400/11912/23 про: визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо не нарахування та не виплати судді Центрального районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривень, з 1 січня 2022 у розмірі 2481,00 гривень та 1 січня 2648,00 гривень; зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївської області провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Центрального районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270,00 гривень, на 1 січня 2022 року складає 2481,00 гривень, на 1 січня 2023 року складає 2648,00 гривень, з урахуванням вже виплачених за цей період сум суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївської області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати судді Центрального районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 недоплачених сум суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року включно.

08.04.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом по цій справі видані виконавчі листи.

06.06.2024 постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження №75222955 з примусового виконання рішення суду по справі №400/11912/23.

04.09.2024 постановою державного виконавця за невиконання рішення суду, на ТУ ДСА в Миколаївській області накладено штраф в розмірі 5100 гривень.

19.09.2024 постановою державного виконавця, за невиконання рішення суду, на ТУ ДСА в Миколаївській області повторно накладено штраф в розмірі 10200 гривень.

04.11.2024 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення про вчинення Державною судової адміністрацією України та Територіальним управлінням ДСА в Миколаївській області.

24.01.2025 позивач подав заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №400/11912/23 постановивши ухвалу про стягнення з ТУ ДСА в Миколаївській області на його користь 420474,08 гривень.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтував тим, що зазначену суму заборгованості на підставі постанови ПААС обраховано відповідачем самостійно та підтверджено трьома довідками за 2021 рік 86456,40 гривень, за 2022 рік 157062,90 гривень, за 2023 рік 176954,78 гривень. Враховуючи вказані обставини, а також відмови боржників без поважних причин виконати рішення суду, позивач вважав за можливим змінити спосіб виконання на стягнення відповідної суми заборгованості.

ДСА України та ТУ ДСА України своїх пояснень з приводу заяви про зміну способу виконання судового рішення не надали.

Відповідно до ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з того, що питання про стягнення з Територіального управління ДСА у Миколаївської області на його користь суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року було однієї з позовних вимог.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 в задоволенні цієї вимоги відмовлено.

При цьому, постановою ПААС від 19.03.2024 чітко зазначено, що захист прав позивача у цьому випадку повинен відбуватися саме таким чином, покладенням обов`язку на ДСА України забезпечити ТУ ДСА в Миколаївської області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати судді Центрального районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 недоплачених сум суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року включно, а в подальшому, зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївської області провести нарахування та виплату суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Центрального районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2023 року.

У такому випадку, задоволення заяви позивача призведе не до заміни способу виконання судового рішення, а фактичний перегляд судового рішення, та зміни способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи, що є неможливим, оскільки буде порушувати принцип юридичної визначеності.

На неможливість змінювати способи захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи, зокрема вказують висновки Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а.

Крім того, суд враховує, що у цьому випадку відповідач, ТУ ДСА у Миколаївській області, виконав судове рішення в частині здійснення нарахування заборгованості за спірний період, але не виконав в частині здійснення виплати цих коштів на користь позивача. Разом з тим, суд звертає увагу, що цей обов`язок відповідача обумовлений необхідність виконання певних дій іншим відповідачем ДСА України, щодо забезпечити ТУ ДСА в Миколаївської області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати позивачу недоплачених сум суддівської винагороди. Оскільки, як вбачається з матеріалів, поданих позивачем, відповідач, ДСА України, не виконав в цій частині рішення та не забезпечив ТУ ДСА в Миколаївській області відповідними бюджетними асигнуваннями, суд не вбачає можливим замінювати спосіб виконання шляхом стягнення відповідних коштів з ТУ ДСА у Миколаївській області.

Передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

У цьому випадку, відповідачами є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом, та його територіальне управління.

Немає жодних підстав вважати, що державний орган у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, не має можливості виконати судове рішення зобов`язального характеру про виплату судді суддівської винагороди у розмірі, визначеному судовим рішенням.

На переконання суду, для зміни способу або порядку виконання судового рішення, повинні бути саме об`єктивні обставини, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання, а не лише небажання боржника виконувати таке судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволення заяви позивача про заміну способу виконання судового рішення відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя В. В. Біоносенко