Рішення № 125870584, 17.03.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9713/24

Провадження № 2/487/1013/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючої судді Скоринчук К.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Карбівничої А.О.,

представника позивача Школяра Д.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільні справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення боргу за спожиті послуги з централізованого опалення. Вимоги мотивовано тим, що позивач здійснював послуги з централізованого опалення до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2018 по 30.04.2021 на суму 25125,33 грн. Відповідачі не сплатили та не виконали свої зобов`язання. Заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2018 по 30.04.2021, на час звернення до суду складає яка складає 28018,91 грн, а також нараховано 888,40 грн. 3% річних та 2005,18 грн - інфляційних втрат. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», звернувшись до суду, просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення.

29 листопада 2024 року справу залишено без руху.

03 грудня 2024 року позивачем усунуто недоліки в строки встановлені ухвалою суду.

20 грудня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20 січня 2025 року справу було відкладено на 19.02.2025.

19 лютого 2025 року розгляд справи було перенесено на 17.03.2025 у зв`язку із перебуванням головуючої судді Скоринчук К.М. у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні №487/763/25.

У судовому засіданні представник позивача Школяр Д.О., який діє на підставі довіреності №37 від 31.12.2024, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Виклик відповідачів до суду здійснювався шляхом направлення рекомендованих поштових повідомлень.

Рекомендовані поштові повідомлення 06009963723 72 та 06011153177 88 повернуто до суду з відміткою «отримано особисто» за підписом ОСОБА_1 , проте правом на подання відзиву відповідач не скористалася.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнала. Суду пояснила, що до літа 2024 рокувона була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактично там не проживала, послугами не користувалася. Доказів у підтвердження зазначеного не має.

Інші рекомендовані повідомлення 06009963766 96, 06009963755 68, 06009963742 00, 06009963730 85, 06011153507 00, 06011153566 00, 06011153545 27, 06011153581 23, 06011153537 25, надіслані на зареєстровані адреси відповідачів, були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вживаючи усіх можливих та доступних заходів для повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, суд публікував оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Однак, проявивши пасивну поведінку щодо отримання поштвої кореспонденції, відповідачі до суду не з`явилися, своїм правом на подання відзиву не скористалися.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону 2189-VIIIвід09.11.2017 (чинного на час виникнення правовідносин), предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

На підставі рішення Миколаївської міської ради №1078 від 26.05.2006 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з 01.06.2006 визнано виконавчем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також проведення розрахунків із населенням та бюджетними організаціями міста.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року ( у редакції, чинній на момент існування правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки, дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі. Згідно п.3 ст.30 цієї Постанови споживач зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

З 1 травня 2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189. На підставі п. 3 ч. 2 ст.6 вказаного Закону позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії. Стаття 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає що, надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги"житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями статті24Закону України«Про теплопостачання»визначено,що обов`язкомвідповідача є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. На відповідачів було покладено обов`язок укладення договору про надання населенню послуг з централізованого опалення із позивачем, однак боржники неодноразово ухилилася від його укладення.

Статтею 11ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість спожитої теплової енергії випливає з самого факту користування тепловою енергією.

В період заявлених вимог, а саме з 01.11.2018 по 30.04.2021, згідно з Витягу Реєстру територіальної громади міста Миколаєва №6.15-163395-2021 від 17.05.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

З метою встановлення власників квартири позивачем було зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №390325131 від 09.08.2024, в результаті запиту, вказана квартира не є приватизованою.

05 серпня 2021 року Заводським районним судом по справі № 487/4958/21 було видано судовий наказ. Пізніше відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу та 29.12.2023 була постановлена ухвала про скасування судового наказу та роз`яснено заявнику право на повторне звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. У зв`язку з чим позивач, повторно звертається до суду з вимогами про стягнення заборгованості та зазначає наступне, що в опалювальні періоди 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , споживачами якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно зі пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідачі є фактичними користувачами послуг, які надаються позивачем. Доказів у протилежне суду не надано.

З будь-якими заявами до позивача з приводу не нарахування плати за послуги у зв`язку з тимчасовою відсутністю або з інших причин, відповідачі не зверталися, скарг щодо надання послуг неналежної якості чи ненадання таких послуг та доказів у підтвердження зазначеного не подавали.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона фактично наданими послугами не користувалася, оскільки за вказаною адресою була лише зареєстрована, але не проживала. Проте, отримавши 27.12.2024 копію ухвали та позовну заяву з додатками, відповідач заперечень проти позову, доказів у спростування факту користування послугами не подала, своїх розрахунків не подала.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Позивач надавав відповідачам послуги з централізованого опалення до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2018 по 30.04.2021, що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювальних сезонів та наданим позивачем основного розрахунку суми боргу відповідачів.

Особи, які зареєстровані у домоволодіння зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку. Однак, відповідачі своїх зобов`язань не виконують, а тому за ними утворилася заборгованість по сплаті за послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2018 по 30.04.2021 складає 25125,33 грн.

Окрім того, за періоди з 01.12.2018 по 30.04.2021, відповідачам нараховано 2005,18 грн сума, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції та 888,40 грн. 3% річних що разом з основною сумою боргу становить 28 018,91 грн.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.ст. 610, 611Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Оскільки факт порушення відповідачами зобов`язань щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію доведений позивачем, іправовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями у силу вимогстатті 509 ЦК України,тому позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши наявні докази, дійшов висновку про те, що відповідачі взяті на себе зобов`язання зі сплати за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не виконали, у зв`язку з чим у них виникла заборгованість перед позивачем, а тому позов підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

За результатом запитуваної судом інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки відповідача ОСОБА_3 відомості отримати не вдалося з причин відсутності реєстрації особи за вказаними реєстраційними даними у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.

Керуючись 10,12,13,81,141,259,263-265, 354,355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» 25 125,33 грн. боргу за послуги з централізованого опалення.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» 1 491,67 грн інфляційних витрат та 655,31 грн 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» суму витрачену на запит до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 41,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» 3028 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», місцезнаходження: 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а, р/р № НОМЕР_1 , МФО 307123, ЄДРПОУ 31319242.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6

Суддя: К.М. Скоринчук