Рішення № 125862456, 13.03.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7587/23

№ 2/183/657/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2025 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представниці позивачки ОСОБА_1 , представника третьої особи Задорожного С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марич Катерини Сергіївни, ОСОБА_3 , Державного підприємства «Сетам», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про:

- визнання недійсними електронного аукціону від 27 березня 2023 року за лотом № 523487 та протоколу № 585105 проведення електронного аукціону від 27 березня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

у червні 2023 року ОСОБА_2 (надалі позивачка) через представника, адвоката Карчагіна С. В. звернулася до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 березня 2023 року на електронному аукціоні за лотом № 523487 через вебсайт реалізації майна ДП «Сетам» реалізовано нерухоме майно, належне позивачці на праві власності, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 47,6 кв. м, житловою площею 23,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Аукціон проводився в межах виконавчого провадження № 67227860, що перебуває в провадженні Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Виконавче провадження відкрите на примусове виконання рішення суду про стягнення з позивачки, як з поручителя, в солідарному порядку, заборгованості за кредитним договором на користь АТ КБ «Приватбанк» за виконавчим листом від 09 червня 2020 року № 173/1598/16ц.

Представник позивачки вказує, що позивачка в розгляді зазначеної судової справи участь не приймала через необізнаність про слухання такої справи, що обумовлено її постійними поїздками за кордон, де вона перебуває і наразі. Розгляд справи здійснювався за документами, які позивачкою не підписувались. В перегляді судових рішень позивачці відмовлено через пропуск граничних процесуальних строків.

Представник позивачки наголошує, що електронний аукціон проведено з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, за необ`єктивною та незаконно визначеною ціною нерухомого майна з грубим порушенням майнових прав позивачки, що є підставою для визнання такого електронного аукціону недійсним в порядку ст. 203, 215 ЦК України. Вказує, що оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, в тому числі і реалізації арештованого майна за необ`єктивною та незаконно визначеною ціною, нижчою від ринкової. Під час проведення електронного аукціону 27 березня 2023 року за лотом № 523487, протокол № 585105, порушено майнові права позивачки щодо внаслідок реалізації арештованого майна за необ`єктивною ціною, що, за висновком позивачки, є підставою для визнання такого аукціону недійсним.

Зазначає, що в провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця та визнання недійсною оцінку майна у справі № 173/566/23. Позивачка скористалася своїм процесуальним правом та оскаржила дії державного виконавця щодо майна, яке є предметом купівлі-продажу на прилюдних торгах. Разом з тим подання позивачкою скарги на рішення та дії державного виконавця не забезпечило їй відновлення порушених прав на нерухоме майно, і такий спосіб оскарження оцінки майна не є ефективним, оскільки прилюдні торги вже відбулися, і на момент їх проведення оцінка майна, що реалізовувалося, була чинною, що обумовило звернення з цим позовом.

В правове обґрунтування позову посилається на ст. 203, 215, 650, 656 ЦК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 607/7709/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 607/7709/20, від 22 липня 2020 року у справі № 750/2447/18 (провадження № 61-48487св18) та від 11 лютого 2021 року у справі № 761/15797/19 (провадження № 61-16716св20).

Постановленою судом ухвалою від 23 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивачки про забезпечення позову.

Постановленою суддею ухвалою від 14 липня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Постановленою судом ухвалою від 03 жовтня 2023 року відмолено у задоволенні клопотання представника позивачки про зупинення провадження у справі до розгляду судом скарги позивачки на дії державного виконавця.

03 жовтня 2023 року та 10 жовтня 2023 року представником третьої особи подано пояснення, ідентичні за змістом. У поясненнях третя особа просить відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи пояснення вказує, що в провадженні Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 69785792 від 25 жовтня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 173/1598/16-ц від 09 червня 2020 року, виданого Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у сумі 399 764,91 грн. 11 лютого 2022 року на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника: житлової двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належної боржнику на підставі договору купівлі-продажу, серії BAE № 398184 від 19 лютого 2003 року. 11 листопада 2022 року з урахуванням статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Згідно з висновком про вартість до звіту № 0912/07 від 05 грудня 2022 року, за результатами розрахунків, ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки, без урахування ПДВ, становить 854 944,00 гривень. 14 лютого 2023 року майно передано на реалізацію внесенням в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною). 14 лютого 2023 року організатором торгів внесено відомості про реалізацію майна на вебсайті Система електронних торгів арештованого майна лот № 523487.2 Реєстраційний номер виконавчого провадження: 67227860, але торги не відбулись. Проведення повторного аукціону було призначено на 06 березня 2023 року. 06 березня 2023 року державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марич К. С. винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій відповідно до наданої представником боржника заяви від 03 березня 2023 року, у зв`язку з чим повторні торги не відбулись. Представник позивачки, Карчагін С. В. у своїй скарзі вказував про звернення з касаційною скаргою у ВС КЦС та заявою про зупинення примусового виконання рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року в межах виконавчого провадження № 67227860. 02 березня 2023 року ВС КЦС відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін С. В., на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Вказує, що 16 лютого 2023 року представник ОСОБА_5 , ОСОБА_7 звертався з заявою до Новомосковського ВДВС про ознайомлення з матеріалами ВП № 67227860 за вх. № 2226/28.28-30/8. Представник ОСОБА_5 , ОСОБА_1 зверталась з заявою до Новомосковського ВДВС про ознайомлення з матеріалами ВП № 67227860 23 лютого 2023 року за вх. № 2487/28.28-30/8.

22 березня 2023 року державним виконавцем Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марич К. С. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій. 27 березня 2023 року відбулись повторні торги на «СЕТАМ», згідно з якими реалізовано арештоване майно, а саме: житлова двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належна боржнику ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 17 квітня 2023 року державним виконавцем Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марич К. С. винесено Вимогу про надання актуальних реквізитів для перерахування заборгованості стягнутої шляхом реалізації арештованого майна через «СЕТАМ» для зарахування на розрахунковий рахунок АТ КБ «Приватбанк». 19 квітня 2023 року представником відповідача на електронну адресу Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надіслано листа за вих. № E.08.0.0.0/4-230419/17249 про надання актуальних реквізитів для перерахування заборгованості стягнутої шляхом реалізації арештованого майна на СЕТАМ (вх. № 4866/28/7-30/8 від 20 квітня 2023 року). 24 квітня 2023 року представником ОСОБА_2 на адресу Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надіслано заяву з реквізитами для зарахування різниці від суми, стягнутої шляхом реалізації арештованого майна на СЕТАМ (вх. № 5022/28.17-30/8). Вказує, що позивачка, надсилаючи до ДВС заяву про надання реквізитів для зарахування різниці від суми стягнутої шляхом реалізації арештованого майна, визнала електронний аукціон дійсним. Вказує, що за приписами частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Просячи визнати електронний аукціон та протокол проведення електронного аукціону недійсним з підстав необ?єктивного та незаконного визначення ціни нерухомого майна позивачка обрала неналежний спосіб захисту права. З 12 грудня 2022 року у позивачки, її представників було достатньо часу для своєчасного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, подання заяв, оскарження виконавчих дій та тощо.

01 листопада 2023 року представником третьої особи подано додаткові письмові пояснення, в яких представником указано, що позивачка була ознайомлений з оцінкою майна ще до проведення торгів, але ніяких дій не здійснила. Зазначив, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством вимог щодо проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Мінюсту від 22 вересня 2016 року за № 2831/16, зокрема порядку передачі майна на реалізацію (р. ІІ), порядку підготовки до проведення електронних торгів (р. ІІІ), порядку реєстрації учасників (р. IV), порядку проведення торгів (р. V, VI, VII) та порядку оформлення результатів електронних торгів (р. VІІІ). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

В правове обґрунтування додаткових пояснень послався на ст. 19 Конституції України, ст. 1, ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 4 ст. 656 ЦК України, висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18), Верховного Суду від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц та аналогічні правові висновки у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року (№ 6-1884цс15), 25 листопада 2015 року (№ 6-1749цс15), 13 червня 2016 року (№ 6-2988цс15), 29 червня 2016 року (№ 6-370цс16 та №6-547цс16), Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 910/4848/20, від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17, від 11 червня 2019 року у справі № 920/1316/14, від 26 вересня 2019 року у справі № 11/19, від 18 серпня 2020 року у справі № 5023/4363/12, від 10 лютого 2021 року у справі № 910/11305/18.

Постановленою судом ухвалою від 07 листопада 2023 року у зв`язку зі зміною назви відповідача замінено назву відповідача-1 з Державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Марич К.С. на Державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марич К. С.

Постановленою судом ухвалою від 11 грудня 2023 року судове засідання за участю представниці позивачки ОСОБА_1 призначено проводити в режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні 14 грудня 2023 року, за участю представниці позивачки, представника відповідача-1, представника третьої особи витребувано докази у справі. Зобов`язано Правобережну товарну біржу надати суду належним чином завірену копію звіту про оцінку вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яку було проведено Правобережною товарною біржею 05 грудня 2022 року в межах виконавчого провадження № 67227860. Зобов`язано Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати суду належним чином завірену копію звіту про оцінку вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яку було проведено Правобережною товарною біржею 05 грудня 2022 року в межах виконавчого провадження № 67227860.

Станом на дату розгляду справи доказів від Правобережної товарної біржі, відповідача-1 не надходило.

Постановленою судом ухвалою від 29 січня 2024 року судове засідання за участю представниці позивачки Гергель К. О., призначене на 01 лютого 2024 року та всі наступні судові засідання призначено проводити в режимі відеоконференції.

Постановленою судом ухвалою від 01 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представниця позивачки позов та обставини, покладені в його обґрунтування підтримала та просила його задовольнити. Пояснила, що відповідачем-1 на виконання ухвали суду не надано належним чином завірену копію звіту про оцінку вартості квартири, внаслідок чого просила визнати встановленою обставину, на яку посилається позивачка щодо незаконності звіту в порядку ч. 10 ст. 84 ЦПК України. Зазначила, що відповідачами не надано заяв по суті позову, чим вказується на його визнання. Звіту про оцінку майна до суду не надано. Наданий представником третьої особи доказ є висновком до звіту. Також звернула увагу, що на час розгляду справи ухвала у справі № 173/566/23 не набрала законної сили через апеляційне оскарження. Вказала, що її довірителька є поручителем, а не основним боржником за укладеним кредитним договором та реалізоване майно є її єдиним житлом.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги пояснень підтримав з підстав, указаних у поясненнях. Пояснив, що позивачка має трьох представників, адвокатів, які мали можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, звітом та оскаржити його своєчасно. Зазначив, що за результатами оскарження звіту постановлено ухвалу у справі № 173/566/23, якою відмовлено в задоволенні скарги на дії державного виконавця з оцінки майна. Наголосив на тому, що в межах виконавчого провадження проведено аукціон, яким визнано переможця та майно було реалізоване. Порушень в процедурі проведення електронного аукціону допущено не було. Просила застосувати положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відзиви на позов не надали. Представник відповідача-1 приймав участь в підготовчому засіданні 01 грудня 2024 року. Про позовні вимоги обізнаний, про обов`язок надання доказів повідомлений. Відзив на позов, докази у встановлені ухвалами строки не надав.

Судом установлено, що на час розгляду справи змінилась назва відповідача-1 Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, тому судом застосовується назва Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Суд, перевіривши доводи позовної заяви, пояснень третьої особи матеріалами справи, дослідивши подані копії доказів, висновує таке.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, які є загальнодоступними вбачається, що ухваленим Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області рішенням від 12 січня 2018 року у справі № 173/1598/16-ц позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» за позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з солідарно ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DZV0GK00770062 від 20 липня 2007 року, яка складається з наступного: 187172 грн 60 коп., заборгованість за кредитом; 179556 грн 40 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом; 30060 грн- заборгованість за комісією. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» по 2975 грн 92 коп., з кожної на відшкодування понесених судових витрат.

Ухваленою постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року залишено без змін.

Постановленою Дніпровським апеляційним судом ухвалою від 07 лютого 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами по справі за апеляційними скаргами ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2018 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Постановленою Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 02 березня 2023 року у справі 173/1598/16-ц відмовлено у відкритті провадження відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

З Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 336215917 від 20 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10/.

Також, із наданих суду доказів у виді паперових копій електронних доказів, отриманих з вебсайту системи «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/521238), електронних матеріалів виконавчого провадження № 67227860 (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) з відповідним ідентифікатором доступу вбачається, що:

постановою державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Марич Катерини Сергіївни від 25 жовтня 2021 року розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа № 173/1598/16ц, виданого 09 червня 2020 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області, що набрав чинності 18 вересня 2019 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості 399764,91 грн, Боржник ОСОБА_2 , стягувач АТ КБ «Приватбанк» та відкрито виконавче провадження /а.с.11, 69/;

постановою державного виконавця від 11 листопада 2022 року у виконавчому провадженні 67227860 описано та накладено арешт на майно квартиру, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв. м): 47.6, Житлова площа (кв. м): 23.9, Матеріали стін: цегла, Технічний опис майна: 2-х кімнатна квартира, стіни цегла, що складається з: коридор 1-9.6 кв. м, кім.2-13,1 кв. м, кім.3-10,8 кв. м, ванна 4-3,3 кв. м, кухня 5-7,7 кв. м, лоджа I-3,1 кв. м, що належить ОСОБА_2 /а.с.70-71/. На описане майно накладено заборону відчуження;

постановою державного виконавця від 11 листопада 2022 року у виконавчому провадженні № 67227860 призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Правобережна товарна біржа, який має Сертифікат, видану (видане) 20 березня 2020 року за № 211/20, виданий Фонд державного майна України (строк дії: 20 березня 2023 року) у виконавчому провадженні для визначення дійсної ринкової вартості описаного та арештованого майна /а.с.72-73/;

14 грудня 2022 року Правобережною товарною біржею надано державному виконавцеві висновок про вартість до звіту № 0912/07 від 05 грудня 2022 року об`єкту оцінки двокімнатної квартири, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв. м): 47.6, Житлова площа (кв. м): 23.9, власник ОСОБА_2 /а.с.74/, згідно з яким на дату оцінки 09 грудня 2022 року з використанням порівняльного підходу за результатами розрахунків, ринкова вартість об`єкта оцінки становить, без урахування ПДВ, 854944,00 грн /а.с.74/;

16 лютого 2023 року державним виконавцем отримано заяву ОСОБА_8 ,, як представника ОСОБА_2 , про надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів виконавчого провадження на електронну скриньку представника /а.с.76/;

23 лютого 2023 року державним виконавцем отримано заяву ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_2 , про надання матеріалів виконавчого провадження № 67227860 для ознайомлення /а.с.77-78/;

03 березня 2023 року державним виконавцем отримано заяву ОСОБА_9 , як представника ОСОБА_2 , про винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій та направлення постанови організатору ДП «СЕТАМ», в якій вказав на те, що майно боржника виставлено на аукціоні та на 06 березня 2023 року призначено наступну дату проведення аукціону /а.с.79-81/;

постановою державного виконавця від 06 березня 2023 року відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 173/1598/16ц, виданого 09 червня 2020 року /а.с.86-87/. Підставою відкладення вказано, в тому числі, що згідно з висновком про вартість до звіту № 0912/07 від 05 грудня 2022 року, за результатами розрахунків, ринкова вартість об`єкта оцінки, станом на дату оцінки, без урахування ПДВ, становить 854 944,00 гривень. Після визначення вартості (оцінки) майна здійснюється реалізація відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». 14 лютого 2023 року майно передано на реалізацію внесенням в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною). 14 лютого 2023 року організатором торгів внесено відомості про реалізацію майна на вебсайті. Система електронних торгів арештованого майна лот № 523487. Проведення аукціону призначено на 06 березня 2023 року. Відповідно до наданої заяви від 03 березня 2023 року представником сторони боржника, ОСОБА_2 перебувала за кордоном тривалий час (підтвердження надано), у зв`язку з чим не мала можливості своєчасно та належним чином забезпечити захист свого права власності. Згідно з заяви представник просить про відкладення проведення виконавчих дій, на підставі необізнаності про виконавче провадження;

постановою державного виконавця від 22 березня 2023 року поновлено виконавче провадження у зв`язку з закінченням строку відкладення проведення виконавчих дій /а.с.89/;

27 березня 2023 року за допомогою Системи інформаційного повідомлення про електронний аукціон «СЕТАМ» проведено електронний аукціон з реалізації двокімнатної квартири, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв. м): 47.6, Житлова площа (кв. м): 23.9, власник ОСОБА_2 /а.с.7-8/;

27 березня 2023 року о 18:00 складено протокол № 585105 проведення електронного аукціону (торгів), згідно з яким 27 березня 2023 року у період з 09:00 год по 18:00 год відбулися торги з реєстраційним номером 523487, двокімнатна квартира, загальною площею 47.6 кв. м, житловою площею 23.9 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стартова ціна 726702,40 грн, ціна продажу 726702,40 грн. Цінові пропозиції: учасник 3, переможець аукціону ОСОБА_3 (учасник 3) /а.с.9, 90-91/;

17 квітня 2023 року державним виконавцем винесено вимоги про надання актуальних реквізитів станом на 17 квітня 2023 року для: перерахування заборгованості, стягнутої шляхом реалізації арештованого майна від третьої особи; надання банківських реквізитів, копії паспорту та ідентифікаційного коду для перерахування надлишково стягнутих кошів шляхом реалізації арештованого майна від позивачки /а.с.92-93, 94-95/;

20 квітня 2023 року державним виконавцем отримано актуальні реквізити від третьої особи /а.с.96/;

24 квітня 2023 року державним виконавцем отримано інформацію про актуальний поточний рахунок боржника від представника позивачки /а.с.97, 98/.

Крім того, судом досліджено матеріали виконавчого провадження, долучені до виконавчого провадження в системі Автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), доступ до яких мають сторони та паперові копії з яких надано позивачкою при поданні позову, з яких убачається, що 12 грудня 2022 року за № 86376, в тому числі, ОСОБА_2 , державним виконавцем направлено повідомлення щодо визначення вартості арештованого майна, в якому вказано про проведення оцінки майна, та що згідно з проведеною оцінкою вартість встановлена 854944,00 грн без ПДВ. Повідомлено, що у разі незгоди з оцінкою наявне право оскарження оцінки у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання повідомлення.

При цьому, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, які є загальнодоступними вбачається, що в провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа за скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», представник скаржника Геза Сергій Іванович, на дії державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), боржник ОСОБА_2 , провадження у якій зупинено ухвалою від 12 березня 2024 року у справі № 73/1598/16-ц.

Крім того, з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, які є загальнодоступними вбачається, що 09 березня 2023 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернулася заявниця ОСОБА_2 зі скаргою на дії державного виконавця про визнання незаконним дій державного виконавця та визнання оцінки недійсною, суб`єкт оскарження державний виконавець Марич К. С., Самарівського (раніше Новомосковського) відділу державної виконавчої служби у Самарівському (раніше Новомосковському) районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». За результатами розгляду скарги судом 03 лютого 2025 року постановлено ухвалу у справі № 173/566/23, яка не набрала законної сили з огляду на надходження апеляційної скарги, апеляційне провадження за якою відкрито ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2025 року.

Також, судом досліджено наданий позивачкою у копії паспорт громадянки України для виїзду за кордон, з якого вбачається виїзди позивачки за кордон у відповідні періоди у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роках /а.с.15-17/.

Таким чином, доводи позову та пояснень третьої особи свідчать про наявність спору, пов`язаного з примусовою реалізацією майна позивачки на електронних торгах, які позивачка вважає такими, що проведені з порушенням порядку реалізації внаслідок незаконного визначення ціни.

Вирішуючи позов, суд виходить з такого.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15 16 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому крім наявності порушення положень закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.

Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідно встановити такі підстави: порушення правил проведення електронних торгів; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Отже, проведення електронних торгів, що відбулися з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання таких торгів недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 липня 2023 року у справі № 279/56/20.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зіст.57Закону України«Про виконавчепровадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 липня 2023 року у справі № 753/8060/20.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок реалізації арештованого майна затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 червня 2016 року (надалі Порядок № 2831/5).

Так, за нормами п. 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку № 2831/5 (тут і надалі в редакції, чинній на момент складання Протоколу № 585105 27 березня 2023 року), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною). Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, в тому числі, вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Згідно з положеннями п. 3, 4 розділу ІІІ Порядку № 2831/5 організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот аукціону (інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо. Організатор організовує електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною), у тому числі повторний, відповідно до строків, визначених цим Порядком.

За п. 1 розділу IX Порядку № 2831/5 не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється Організатором на повторний електронний аукціон за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження».

За п. 10 12 розділу ІV Порядку № 2831/5 після підтвердження факту оплати вартості лота на Веб-сайті відображаються відомості про завершення аукціону. Система автоматично формує протокол аукціону за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення аукціону за фіксованою ціною; реєстраційний номер лота; назва лота; ціна продажу лота; відомості про переможця (унікальний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця аукціону, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону. У разі якщо переможцем аукціону є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, поштова адреса). Протокол розміщується на Веб-сайті та в особистому кабінеті учасника. У протоколі, який розміщується на Веб-сайті, у відомостях про переможця вказуються лише унікальний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові / найменування переможця аукціону. Протокол аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Відповідно до п.1 2 розділу VIII Порядку № 2831/5 після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронного аукціону; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронного аукціону, яку повинен сплатити переможець електронного аукціону, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронного аукціону (унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця аукціону, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа); дата, до якої переможець електронного аукціону повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронного аукціону є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, у протокол електронного аукціону вноситься відповідна підстава. До протоколу електронного аукціону можуть бути внесені й інші відомості. Протокол електронного аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Як наведено у висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).

Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).

Оскільки у справі, що розглядається позивачка звернулась з вимогою про визнання недійсним, в тому числі, протоколу № 585105 проведення електронного аукціону, суд висновує, що цей спосіб захисту є неналежними та неефективним.

Вирішуючи вимоги позивачки про визнання недійсним електронного аукціону, суд ураховує таке.

Згідно зі ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. (ч.1 ст. 655, ч. 4 ст. 656 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 квітня 2023 року у справі № 16/89 зазначено, що: «Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах)і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39))».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 306/604/20 (провадження № 61-4623св22) зазначено, що: «Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 295/17258/21 (провадження № 61-12029св22) зазначено, що: «Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21(918/955/21) зазначено, що: «Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах у справах № 925/529/17, № 755/21826/15-ц, № 910/856/17, № 367/6231/16-ц, № 465/650/16-2, № 522/10127/14-ц, № 640/24542/18, № 334/2999/20, № 905/857/19 (905/1455/20), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Наведена правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання їх недійсними за правилами визнання недійсними правочинів згідно з положеннями статті 215 Цивільного кодексу України, яка передбачає недійсність правочину в разі недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 755/13922/20 (провадження № 61-5297св21 зазначено, що: «У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 640/6302/17-ц (провадження № 61-35452св18) вказано, що «відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України. Отже, акт про проведення, який складений за результатами прилюдних торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим торги є правочином у розумінні статті 202 ЦК України. […]відчуження майна з електронних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, який може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України)».

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, як наведено у висновку щодо застосування відповідних норм права, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 295/17258/21 (провадження № 61-12029св22), відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15 та від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16, головною умовою, яку повинні встановити суди при вирішенні питання про визнання прилюдних торгів недійсними, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 661/107/19 (провадження № 61-18549св20) зазначено, що «відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зі статтею 3 цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) зроблено висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17 зазначено, що: «як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними та скасування оскаржуваних рішень, якими відмовлено у задоволенні таких вимог, посилається на порушення порядку визначення вартості майна боржника, що було передано на реалізацію. […] Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати. З огляду на зазначені законодавчі положення, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів позивача про порушення державним виконавцем порядку визначення вартості майна з підстав заниження її вартості, оскільки, як встановлено судами, позивач був належним чином повідомлений про результати визначення вартості спірного майна, однак не скористався своїм правом на їх оскарження в судовому порядку у визначений законом спосіб та строк. […] Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб».

Допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, порушення, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21)).

У справі, що розглядається, суд висновує, що висновок про вартість майна направлено позивачці 12 грудня 2022 року. Крім того, на обізнаність позивачки з висновком про вартість майна свідчать і заяви її представників, подані в межах виконавчих проваджень, в тому числі і щодо відкладення виконавчих дій, проведення аукціону. Проте позивачка, будучу достовірно обізнаною про наявність виконавчого провадження та арешт її майна, під час розгляду справи не надала доказів визнання недійсним результатів проведення оцінки майна, або постанови державного виконавця про проведення оцінки у порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Посилання позивачки на відсутність доказів отримання нею звіту про вартість майна не є порушенням, яке могло вплинути на результати спірних торгів, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено обов`язку надсилати такі повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, саме звіту. Саме по собі направлення державним виконавцем такого висновку стороні виконавчого провадження вважається ознайомленням з визначеною експертом вартістю майна у розумінні частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Є безпідставним доводи позивачки про те, що в ході виконавчого провадження був наданий висновок про вартість майна, а не звіт про оцінку майна, оскільки наданий висновок про вартість майна до звіту є складовою частиною складеного звіту про експертну грошову оцінку. Крім того, сама назва документа не впливає на його зміст та правильність визначення вартості майна.

Слід зазначити, що позивачка не спростувала належними та допустимими доказами визначену Правобережною товарною біржею експертну грошову оцінку спірного майна, а тому суд дійшов висновку про недоведеність доводів позивачки, що реалізація арештованого майна відбулась за заниженою ціною і не відповідає ринковій вартості, внаслідок чого електронний аукціон (торги) підлягає визнанню недійсним.

Що-ж до посилань представниці позивачки на ненадання відповідачем-1 та Правобережною товарною біржею доказів, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

У справі, що розглядається саме на ОСОБА_2 покладено обов`язок підтвердити доводи щодо необ`єктивності та незаконності визначення ціни, встановленої при проведенні оцінки та визнаної державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Отже, саме лише ненадання відповідачем доказу у виді звіту № 0912/07 від 05 грудня 2022 року, з урахуванням наявного в матеріалах справи Висновку про вартість до звіту № 0912/07 від 05 грудня 2022 року, без спростування позивачкою встановленої для реалізації ціни майна іншими доказами, в тому числі й відповідним судовим рішенням, постановленим у межах виконавчого провадження, не є підставою для визнання обставини незаконності визначеної ціни майна.

За таких обставин наявні підстави для відмови в задоволенні позову в частині визнання недійсним електронного аукціону за недоведеністю.

Інші доводи та аргументи сторін, покладені в обґрунтування заяв по суті справи, як самі по собі так і у своїй сукупності не мають наслідком задоволення позовних вимог або відмову у них, а тому не аналізуються судом при ухваленні рішення.

На підставі викладеного керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано 17 березня 2025 року.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-1 Державний виконавець Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марич Катерина Сергіївна, код в ЄДРПОУ 34893684; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 7;

відповідач-2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП невідомий; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач-3 Державне підприємство «Сетам», код в ЄДРПОУ 39958500; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-Б;

третя особа Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», код в ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д.

Суддя Д. О. Парфьонов