Ухвала суду № 125862172, 21.01.2025, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1389/24

провадження № 2-с/208/76/25

УХВАЛА

21 січня 2025 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Савранський Т.А., розглянувши заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Донця Віталія Валерійовича про скасування судового наказу, -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 18577,94 гривні заборгованості по оплаті за водопостачання та водовідведення та судового збору у розмірі 302,80 гривень.

06.03.2024 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заяву задоволено та зазначений наказ видано.

Судовий наказ набрав законної сили 22.07.2024 року.

21.01.2025 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Донець В.В., звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу, відповідно до якої, в тому числі, просить поновити строки подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування заяви представником боржника зазначено, що копію судового наказу та ухвалу не отримував. Про існування судового наказу дізнався 07.11.2024 року, коли виявив, що його банківські рахунки заблоковано. Звернувся за правовою допомогою до адвоката Редько С.М., помічник якого 11.11.2024 року ознайомився з матеріалами справи. В подальшому, 09.12.2024 року Рижамадзе стало відомо про залишення його заяву без розгляду, і він звернувся за представництвом до адвоката Донець В.В.

В знов поданій 21.01.2025 року заяві про скасування судового наказу зазначено, що з вимогами стягувача боржник незгоден, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. Договори між боржником та стягувачем не укладалися. Заява-приєднання до індивідуального договору не містить жодних відомостей про боржника. У заявлених стягувачем вимог частково сплинув строк позовної давності. Також, в межах наказного провадження боржник був позбавлений можливості доведення правильності нарахування заборгованості за надані послуги.

Просить поновити строк на оскарження судового наказу та скасувати останній.

Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 170ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

З матеріалів справи встановлено, що судовий наказ направлений на адресу ОСОБА_2 рекомендованим повідомленням від 26.06.2024 року та повернуто до суду за закінченням терміну зберігання 29.08.2024 року, а тому строк подання заяви про скасування судового наказу починається саме з зазначеної дати.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України встановлено, що заява про скасування судового наказу має містити клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Боржник зазначає, що про існування судового наказу він дізнався при блокуванні його рахунків 07.11.2024 року, і за певних обставин суд може з цим погодитись.

Після укладення Рижамадзе угоди про надання правової допомоги, ознайомлення з матеріалами справи, 13.11.2024 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Редько С.М., звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/1389/24 від 06 березня 2024 року.

Враховуючи сплив строку оскарження судового рішення та відсутність клопотання про його поновлення, Ухвалою суду від 13.11.2024 року заяву про скасування судового наказу залишено без розгляду та повернуто представнику боржника.

Як слідує з заяви боржника, 09.12.2024 року адвокат Редько С.М. повідомив Рижамадзе про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

17.12.2024 року Рижамадзе звернувся за правовою допомогою до адвоката Донець В.В., і цього ж дня останній ознайомився з матеріалами справи.

В періоди 23.12.2024 року 29.12.2024 року, 01.01.2025 року 19.01.2025 року, адвокат Донець В.В. перебував у щорічній відпустці.

На думку представника боржника, зазначені обставини пропуску строку подання заяви є поважними, і він просить його поновити.

Розглядаючи заяву в частині поновлення строку скасування наказу, суд зазначає, що таке рішення може бути прийнято у разі його пропуску з поважних причин.

Поважність причин пропуску строку виноситься на розсуд суду.

Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання відповідної заяви.

Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом надання відповідних документів.

В контексті забезпечення реалізації права на поновлення процесуальних строків у ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення таких строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки заявника.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Однак, ще на початку повномасштабного вторгнення ВС у своїх повідомленнях зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Однак, саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі. Такою підставою можуть бути обставини, що унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Наприклад, ВС визнавав поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлював його у випадку обґрунтування заяви фактом перебування на військовій службі.

Отже, під час визначення поважності причин пропуску процесуального строку, суди враховують місцезнаходження суду, поточний хід бойових дій, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду із дотриманням процесуального строку.

Навіть незважаючи на те, що про видачу судового наказу Рижамадзе дізнався 07.11.2024 року, попереднє його представництво інтересів адвокатом Редько, зміну представника на адвоката Донець, суд зазначає, що останній у часі представник боржника ознайомився з матеріалами справи 17.12.2024 року, а повторну заяву про скасування судового наказу подав тільки 21.01.2025 року, тобто на 35 день.

Згідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Зайнятість адвоката в інших справах, його знаходження в відпустках, суд не може визнати як непереборні обставини, які об`єктивно не залежали від волі та поведінки боржника та його представника.

Повідомлення про обставини пов`язані з воєнним станом, які б обумовили фактичну не можливість звернутися до суду із дотриманням процесуального строку, суду не подавались.

Враховуючи, що строк для подачі заяви про скасування судового наказу сплинув, а підстави для поновлення строку не є поважними, суд керуючись ст. 170-171 ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву представника боржника ОСОБА_3 , адвоката Донець В.В. про поновлення пропущеного строку подання заяви про скасування судового наказу, залишити без задоволення.

Заяву представника боржника ОСОБА_3 , адвоката Донець В.В., про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/1389/24 від 06 березня 2024 року, виданого за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», залишити без розгляду та повернути її боржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді

Головуючий,суддя Т.А.Савранський