Рішення № 125857604, 11.02.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/926/24

Провадження №2/472/69/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Горбаненка А.О., Чорної О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду№3у селищі Веселинове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа,якане заявляє самостійниг щодо предмета спору: Інгульський відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024року до Веселинівського районногосуду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа,якане заявляє самостійниг щодо предмета спору: Інгульський відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яку уточнив 10 грудня 2024 року, подавши заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Позов мотивований тим, що на підставі дублікату судового наказу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 21 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

23 жовтня 2023 року було відкрито виконавче провадження № ВП73124276 з примусового виконання судового наказу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року у справі № 472/342/23.

Позивачка вказувала, що згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, виконаного державним виконавцем Людмилою Чмих, станом на 01.11.2024 року загальна сума боргу ОСОБА_4 по аліментам складає 61 829,07 гривень. Посилаючись на вимоги статті 196 СК України, яка передбачає відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати, позивач вважає, що із відповідача на її користь підлягає стягненню пеня за період з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року в межах 100 % сукупного розміру заборгованості, тобто 61 829,07 гривень.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, але забезпечила участь в судовому засіданні свого представника - адвоката Венделя О.М., який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але забезпечив участь в судовому засіданні свого представника - адвоката Воробйова В.Л., який позовні вимоги визнав частково та просив задовольнити позов частково, а саме в розмірі 1/4 від загальної суми заборгованості відповідача по аліментам, тобто просив зменшити розмір неустойки по аліментам, враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості, його матеріальне та сімейне становище.

В судове засідання представник третьої особи Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд".

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача - адвоката Венделя О.М. та представника відповідача - адвоката Воробйова В.Л., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі дублікату судового наказу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання дитини: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 21 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією судового наказу (а.с. 13).

23 жовтня 2023 року було відкрито виконавче провадження № ВП73124276 з примусового виконання судового наказу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2023 року у справі № 472/342/23, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 14).

Виходячи із даних розрахунку заборгованості по аліментам, складеним державним виконавцем Людмилою Чмих (а.с. 62) та даних розрахунку неустойки (пені), складеним представником позивача - адвокатом Венделем О.М. (а.с. 74-75), судом встановлено, що загальна сума заборгованості по аліментам за період з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року становить 61 829,07 гривень.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 49 ЦПК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності тарозумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

Якщо в результаті психічного розладу, тяжкої хвороби або іншої поважної причини особа не може виконувати сімейного обов`язку, вона не вважається такою, що ухиляється від його виконання (частина третя статті 15 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (абзац 1 частини першої статті 196 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:

«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

Тлумачення вказаних норм свідчить, що:

загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів.

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» вабзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період, коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Суд, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Вказаний висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 року в справі №711/679/21.

Позивач ОСОБА_3 в позовній заяві просила про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року.

Судом встановлено, що сукупний поточний розмір заборгованості по аліментам за період з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року становить 61 829,07 гривень.

Потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованістьза аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Простроченнярозпочинається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені аліменти.

Відповідно до розрахунку пені представника позивача - адвоката Венделя О.М. (а.с. 74-75) загальна сума пені за період з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року становить 253 713,11 гривень.

Судом перевірено вказаний розрахуок пені, який долучено позивачем та прийнято його, як такий, що зроблений фахово, відповідно до вимог чинного законодавства. На спростування зазначеного розрахунку ні відповідач, ні його представник не надали будь-яких своїх розрахунків. Крім того, представник відповідача фактично погодився із вказаним розрахунком, але просив зменшити розмір пені до 1/4 від загальної суми заборгованості по аліментам.

Натомість сукупний розмір заборгованості з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року становить 61 829,07 гривень. Тому з урахуванням того, що пеня не може перевищувати100 відсотків заборгованості за період, на який вона нараховується, одержувач аліментів має право на стягнення 61 829,07 гривень.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, судам необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Відповідач ОСОБА_4 , через свого представника, сам розмір пені по аліментам не заперечував, але просив його зменшити, а отже погодився з тим, що заборгованість по аліментам в нього виникла саме з його вини. При цьому, будь-яких доказів відсутності своєї вини, суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, оскільки він у добровільному порядку не вжив заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він мав об`єктивні перешкоди для своєчасної сплати аліментів.

Відповідно до частини 2статті 196 СК Українирозмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Правовий аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що зменшення розміру неустойки є правом суду, яке він може реалізувати за результатами дослідження обставин матеріального та сімейного стану платника аліментів, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, і які підтверджено відповідними доказами, та за умови дотримання, у разі зменшення неустойки, інтересів дитини, яка і є власником несплачених аліментів, враховуючи при цьому завданняСК УкраїнитаЦК України. Слід враховувати, що для наявності підстав для зменшення неустойки достатньо встановити одну з перелічених вище обставин: (1) матеріальний стан платника аліментів; (2) сімейний стан платника аліментів; (3) інші обставини, які мають істотне значення. При вирішенні цього питання також слід враховувати, що неустойка не повинна бути надмірним тягарем, яка би спотворювала її розумне стимулююче призначення у відповідних відносинах, та не стати джерелом збагачення її отримувача.

З наданих суду першої інстанції документів встановлено, що відповідач ОСОБА_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , яка знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та довідкою з місця роботи дружини (а.с. 106, 108).

Відповідач має на утриманні малолітню дитину - дочку ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 63). Офіційних доходів за період з 1 кварталу по 3 квартал 2024 року відповідач не має, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.12.2024 року (а.с. 107).

З матеріалів виконавчого провадження та квитанції про сплату від 25.11.2024 року, вбачається, що відповідачем 25.11.2024 року було повністю погашено заборгованість по аліментам, яка станом на 01.11.2024 року становила 61 829,07 гривень.

Після погашення заборгованості по аліментам відповідач щомісяця вчасно та в повному розмірі сплачує аліменти на утримання дитини, що також підтверджено в судовому засіданні представником позивача.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру пені, так як заявлений позивачем розмір пені в розмірі 100% сукупного розміру заборгованостіпо аліментам, буде для відповідача надмірним тягарем.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 30 000 гривень, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 587, 68 гривень (30 000 гривень х 1211, 20 гривень / 61 829,07 гривень), від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивач була звільнена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа,якане заявляє самостійниг щодо предмета спору: Інгульський відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка має зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.06.2023 року по 25.11.2024 року в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 587 (п`ятсот вісімдесят сім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду виготовлено 19 лютого 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко