Рішення № 125857602, 07.02.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/433/23

Провадження №2/472/10/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Венделя О.М.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Губської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей.

Позов мотивованотим,що ОСОБА_1 з квітня 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 по день, коли його було мобілізовано до лав Збройних Сил України - 25 лютого 2022 року. Спочатку вони винаймали житло в с-щі Веселинове Вознесенського району Миколаївської області, а потім в 2021 році проживали в будинку, який придбали за спільні кошти, за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, за рахунок спільної праці купували одяг, побутові речі, продукти харчування, майно для спільного користування, несли спільні витрати по утриманню житла, в якому проживали, мали спільний бюджет, відпочивали та працювали разом, тобто проживали як одна сім`я, як чоловік та дружина. За період спільного проживання у них народилися двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яких вони разом виховували, утримували та піклувалися про них, однак в актових записах про народження дітей відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1ст. 135 СК України. ОСОБА_3 свого батьківства стосовно їх спільних дітей не заперечував, виконував всі батьківські обов`язки, передбаченіСімейним кодексом України, по відношенню до дітей, але за життя останнього вони не встигли подати спільну заву до органів ДРАЦС про визнання його батьком дітей. Під час виконання обов`язків військової служби ОСОБА_3 активно цікавився життям синів і продовжував надавати матеріальну допомогу на їх утримання. ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Ставки Донецької області, під час виконання ним бойових завдань.

Таким чином, позивач бажає встановити факт батьківства ОСОБА_3 відносно своїх дітей з метою захисту прав і інтересів дітей, які мають право на спадкування після смерті батька.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Вендель О.М. позовну заяву підтримали повністю та просили її задовольнити, і зокрема зазначили, що ОСОБА_1 з квітня 2018 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 по день, коли його було мобілізовано до лав Збройних Сил України - 25 лютого 2022 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання ним бойових завдань. За період спільного проживання у них народилися двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яких вони разом виховували, утримували та піклувалися про них, однак у актових записах про народження дітей відомості про батька були внесені відповідно до ч. 1ст. 135 СК України. ОСОБА_3 свого батьківства стосовно їхніх дітей не заперечував, виконував всі батьківські обов`язки, передбаченіСімейним кодексом України, по відношенню до дітей, але за життя останнього вони не встигли подати спільну заву до органів ДРАЦС про визнання його батьком дітей. Під час виконання обов`язків військової служби ОСОБА_3 активно цікавився життям дітей і продовжував надавати матеріальну допомогу на їх утримання. А тому, позивач просить встановити факт батьківства ОСОБА_3 відносно своїх дітей з метою захисту прав і інтересів дітей, які мають право на спадкування після смерті батька.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - адвокат Губська Ю.О., з урахуванням відзиву на позовну заяву, позов не визнали повністю, зокрема вказали, що у відповідачки існують обґрунтовані сумніви в тому, що її син ОСОБА_3 є батьком дітей позивачки ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_3 з 24.11.2018 року по 19.05.2020 року проходив військову службу, а позивачка почала спільно проживати з її сином лише з квітня 2021 року, тобто вже в період своєї вагітності. А тому, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання представники третіх осіб Веселинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надавши до суду заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Венделя О.М., відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача - адвоката Губської Ю.О., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у позивачки ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (т. 1 а.с. 13 - 15), де у графі батьки вказано: «батько ОСОБА_6 » та «мати ОСОБА_1 ».

Відповідно до Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України відомості про батька дітей - " ОСОБА_6 " записані відповідно до ч. 1ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер в с-щі Ставки Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 22) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті (т. 1 а.с. 27-30).

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.п. 1, 15Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,наведений уст. 273 ЦПК(в попередній редакції, на даний часст. 315 ЦПК України) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.

Також у зазначеній постанові вказано, що заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 1ст. 135 Сімейного кодексу Українизапис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до ч. 1ст. 130 Сімейного кодексу Україниу разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства, суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Позивач ОСОБА_1 бажає встановити факт батьківства ОСОБА_3 відносно своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою захисту прав і інтересів дітей, які мають право на спадкування після смерті батька ОСОБА_3 .

Даючи оцінку доказам по справі, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт батьківства ОСОБА_3 відносно дітей позивачки ОСОБА_1 - дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , що також підтверджується дослідженою в судовому засіданні сукупністю доказів, а саме:

- фотографіями в кількості 4 штук (т. 1 а.с. 17-18), на яких відображені моменти спільного життя сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , прояву зі сторони ОСОБА_3 піклування за дітьми та любові до них;

- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 207 від 23.04.2024 року (т. 2 а.с. 3-10), відповідно до якого молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_3 може являтися біологічним батьком дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із ймовірністю 99,99999%, таким чином батьківство практично доведене.

При цьому у висновку дата народження ОСОБА_3 вказана " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", що є технічною опискою.

Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу. Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 378/631/22.

В судовому засіданні судовим експертом Кривдою Р.Г. було роз`яснено свій висновок, в ході чого ОСОБА_7 зазначив, що у висновку невірно зазначено рік народження ОСОБА_3 - "1988 рік", що є технічною помилкою, а тому слід вважати вірним роком народження останнього - "1998 рік". Дане уточнення в письмовому вигляді також було надано до суду експертною установою, в якому також зазначено, що дана помилка є технічною опискою та вірною датою народження ОСОБА_3 у висновку експерта № 207 від 23.04.2024 року слід вважати - " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Таким чином, факт батьківства ОСОБА_3 стосовно дітей позивачки ОСОБА_1 підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, які є належними, логічними і послідовними, а відповідач ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позову.

Стаття 125 СК Українипередбачає, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1ст. 126 Сімейного кодексу України).

Вст.128 Сімейного кодексу Українивизначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

За приписамистатті 134СКУкраїни на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивачки законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, ухвалою суду від 06.07.2023 року було застосовано заходи забезпечення позову, а саме: заборонено приватному нотаріусу Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук Ользі Федорівні вчиняти дії з оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі, заборонити видавати будь-яким особам спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно доч.7та ч.8ст.158ЦПК України уразі ухваленнясудом рішенняпро задоволенняпозову заходизабезпечення позовупродовжують діятипротягом дев`яностаднів здня набраннявказаним рішеннямзаконної силиабо можутьбути скасованіза вмотивованимклопотанням учасникасправи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Таким чином, відповідно до ч. 7 та ч. 8 ст. 158 ЦПК України застосовані судом заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2023 року продовжують діяти протягом 90 (дев`яноста) днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 1610,40 гривень, тобто 1073,60 гривень за позовну заяву та 536,80 гривень судового збору за заяву про забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за позовну заяву та за заяву про забезпечення позову в загальному розмірі 1610,40 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

20 лютого 2024 року Веселинівським районним судом Миколаївської області у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої було доручено експертам Комунальної установи "ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ".

12 червня 2024 року КУ "ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ" повернуло до суду матеріали справи з висновком експерта № 207 від 23.04.2024 року.

За проведення експертизи позивач ОСОБА_1 сплатила комунальній установі 7 698 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 23.04.2024 року, а тому вказані кошти, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження дітей, - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженця с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Ставки Донецької області, про що 15 листопада 2022 року складено відповідний актовий запис № 1185 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , відносно дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, номер актового запису про народження № 999 від 12 серпня 2019 року, складений Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, народженої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженця с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с-щі Ставки Донецької області, про що 15 листопада 2022 року складено відповідний актовий запис № 1185 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , відносно сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, номер актового запису про народження № 78 від 09 вересня 2021 року, складений Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), народженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Внести зміни до актового запису про народження № 999 від 12 серпня 2019 року, складеного Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції юстиції у Миколаївській області, а саме: змінити відомості про батька з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_3 ", ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області.

Внести зміни до актового запису про народження № 78 від 09 вересня 2021 року, складеного Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: змінити відомості про батька з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_3 ", ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця с. Нововоскресенка Веселинівського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , уродженки с. Стіна Томашпільського району Вінницької області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , уродженки с. Калинівка Веселинівського району Миколаївської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 (сорок) копійок, та стягнути судові витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 7 698 (сім тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень.

Відповідно до ч. 7 та ч. 8 ст. 158 ЦПК України застосовані судом заходи забезпечення позову згідно з ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2023 року продовжують діяти протягом 90 (дев`яноста) днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення суду виготовлено 19 лютого 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко