Ухвала суду № 125846588, 11.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9641/25

Провадження № 2/761/5703/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про визнання договору поруки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2025 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Експобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», про визнання договору поруки недійсним.

10.03.2025 р. позовну заяву розподілено у провадження судді Савицького О.А.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вбачається з відповіді із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «КБ «Експобанк» (код ЄДРПОУ 09322299) припинено з 15.02.2020 р., номер запису: 10741110051027637.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У відповідності до норм ст. 46 та ч.1 ст. 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч.4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 5 статті 104 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовною заявою юридичну особу, яка зазначена відповідачем, припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідні відомості.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Разом з тим, правонаступництво у разі припинення юридичної особи, фізичної особи-підприємця можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що юридична особа була припинена після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, які припинилися до відкриття провадження у справі.

Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку припиненням юридичної особи, фізичної особи-підприємця після відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників юридичної особи, фізичної особи-підприємця, яка була припинена до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 р. у справі № 489/4072/16-ц).

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи, що юридична особа, яка зазначена у якості відповідача, припинена до моменту звернення позивача до суду з даною позовною заявою, суддя приходить до висновку, що за таких обставин у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 186, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про визнання договору поруки недійсним.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: