Постанова № 125835537, 11.03.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12492/23

3/758/472/25

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «ЄВРО СТАР ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 44267838), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0283/90300/23 від 05.10.2023 року, 10.01.2023 через пункт пропуску «Яготдин - Дорогуск», відділи митного оформлення № 3 - 6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки в Україну на адресу ТОВ «ЄВРО СТАР ТРЕЙД» (Україна, 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 83А, код ЄДРПОУ 44267838) був переміщений товар «паливо дизельне, клас F» загальною вагою 24997 кг, 29,955 тис. л. при 15о С., вартістю 25496,94 Євро. Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних сертифіката (паспорта) якості від 16.12.2022 №161684_4849557, рахунка-фактури від 09.01.2023 №ND0000465, міжнародної автотранспортної накладної (CMR) 09.01.2023 № ND 0000465. Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає литовське підприємство «UAB «NAFTOS DUJOS», одержувачем та покупцем є ТОВ «ЄВРО СТАР ТРЕЙД». Зазначений товар 10.01.2023 митним брокером ФОП «Кротова Надія» відповідно до договору-доручення про надання послуг по декларуванню товарів від 09.06.2022 №11-21 був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Чернігів» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці за митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕА» від 10.01.2023 №23UA903030000117U8. Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «паливо дизельне, клас F» походженням з Європейського Союзу. Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 16.12.2022 №161684_4849557, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 590:2022. 01 березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю щодо використання суб`єктами ЗЕД , з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Lietuva». З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 16.12.2022 №161684_4849557 на адреси представництва АТ «Орлен Летува» в Україні та безпосередньо до підприємством Public Company «Orlen Lietuva» направлено відповідний запит (лист від 21.03.2023 № 7.6-1/7.6-20.3/13/928). Відповідно до отриманої від представництва АТ «Орлен Летува» в Україні інформації, сертифікат якості від 16.12. 2022 № 161684_4849557 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB «NAFTOS DUJOS» на кількість товару 24284 кг. Однак фактичне ввезення товару відбулось на загальну кількість 24997 кг. Відповідно до пункту 6.1.2. «Особливі умови і відповідальність сторін» договору про надання послуг по декларуванню товарів від 09.06.2022 №18-21, замовник ТОВ «ЄВРО СТАР ТРЕЙД» в особі ОСОБА_1 несе юридичну відповідальність згідно Митного кодексу України за достовірність, точність, правдивість даних про товари та іншої інформації для митного оформлення товарів. Тобто, директором ТОВ «ЄВРО СТАР ТРЕЙД» ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «паливо дизельне, клас F» загальною вагою 24997 кг, 29,955 тис. л. при 15о С., вартістю 25496,94 Євро з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД. Таким чином, дії ОСОБА_1 мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митним кодексом України.

В судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Войцехівський Олександр Володимирович, надіслав на адресу суду заперечення та пояснення в яких зазначається, що свою вину ОСОБА_1 не визнає та просить провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначено, що протокол був складений Енергетичною митницею управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил відносно ОСОБА_1 за його відсутності, без належного та своєчасного повідомлення про розгляд справи. ОСОБА_1 , разом з електронною митною декларацією на ввезення товару в кількості 24 997 кг, до митного оформлення подав наступні товаросупровідні документи: -зовнішньоекономічний Контракт №62/22 від 18.07.2022 року та додаткову угоду до нього від 12.12.2022 року; - автотранспортну накладну CMR ND0000465 від 09.01.2023 року, де вказано кількість та характеристики товару, що перевозиться, а саме - 24 997 кг палива дизельного, якість якого підтверджена Сертифікатом якості від 16.12.2022 №161684_4849557; - інвойс ND0000465 від 09.01.2023 року на товар в кількості 24 997 кг; - сертифікат якості від 16.12.2022 №161684_4849557 на «Паливо дизельне, клас F», виданий компанією-виробником товару «Orlen Lietuva», в якому не вказано кількість товару, на яку його видано. Відповідно до п.п. б п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України, декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вноситься звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. Згідно з ч. 9 ст. 257 МК України, митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті. Пунктом 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684), визначено, що якщо у графі 33 МД код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні десяти знаків, то у графі 31 в окремих полях електронної МД або у разі використання МД на паперовому носії - електронної копії МД на паперовому носії без зазначення у паперовому примірнику зазначаються за формою "електронного інвойсу" в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності. Аналіз положень пункту 2 розділу ІІ «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, дає підстави для висновку, що відомості до графи 31 митної декларації, зокрема, про найменування та кількість, вносяться декларантом на підставі відомостей, наявних у товаросупровідних документах. Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов`язку декларанта здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах. Таким чином, при заповненні митної декларації ОСОБА_1 використовував відомості товаросупровідних документів, тобто діяв у межах та у спосіб, визначений «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Викладене свідчить, що ОСОБА_1 задекларував товар (заявив відомості у митній декларації) у спосіб та порядку, встановленими Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, а отже, здійснив декларування у відповідності до вимог чинного митного законодавства України. На територію України було ввезено саме 24 997 кг Товару, що не заперечується Енергетичною митницею. Ввезення саме цієї кількості товару підтверджується й документально. при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності. Кількість дизельного палива яке зайшло на митну територію України та випущено у вільний обіг відповідає кількості, вартості, найменуванню товару, яке було задеклароване. Зазначення митним органом про те, що Сертифікат якості від 16.12.2022 №161684_4849557 виданий на кількість товару 24 184 кг, а не на 24 997 кг, не охоплюється складом порушення митних правил, визначеного ч. 1 ст. 483 МК України, яке інкримінується ОСОБА_1 .

Представник Енергетичної митниці в судовому засіданні просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил ч.1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення особи відносно якої складено протокол про порушення митних правил, заслухавши учасників, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

«Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Суд, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.483 Митного кодексу України карається переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз`яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005.

Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Згідно з вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами ст.8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст.489 МК України, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором ТОВ «ЄВРО СТАР ТРЕЙД», дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

За відсутності зазначених умов саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Так, в матеріалах справи наявні всі товаросупровідні документи для здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, подані як при переміщенні товарів через митний корон України в зоні діяльності «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці Держмитслужби так і під час митного оформлення товарів в митниці.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно того, що ОСОБА_1 вчинено дії передбачені ч.1 ст.483 Митним кодексом України.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 247, 251-252 КУпАП, ст.ст.3, 95, 268, 458-459, 470, 483, 495, 522, 527 Митного кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. О. Павленко