Рішення № 125835306, 13.03.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/525/25

Справа №754/11402/24

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря Рябенко В.О., Скляренко А.

позивача і представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_13

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (в подальшому уточненим) до відповідачів Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, та просить:

-Визнати дії Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва, Комунального концерну «Центр комунального сервісу» щодо винесення п. 2 Розпорядження від 24.12.2007 № 1869 про зміну договору найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укладення окремих договорів найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. з ОСОБА_8 , одинокою та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. з ОСОБА_1 , одиноким, неправомірними.

-Скасувати п.2 Розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.12.2007 року № 1869 про зміну договору найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укладення окремих договорів найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. з ОСОБА_8 , одинокою та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. з ОСОБА_1 , одиноким.

-Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі 2 442,40 грн.

В обґрунтування вимог позову вказує на те, що 30.05.1990 виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів м. Києва було видано ордер № 55825 на ім`я колишньої дружини позивача ОСОБА_8 та членів її сім`ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . У 1996 році ОСОБА_9 померла, а в квартирі залишились проживати ОСОБА_8 та позивач. У 2001 році шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розірвано, а у 2007 році ОСОБА_8 повідомила позивача про намір розділити особові рахунки, укласти окремі договори найму вказаної вище квартири, проте позивач відмовився від вказаної пропозиції. Позивачу невідомо чи зверталась колишня дружина до відповідача із заявою, при цьому окремі договори найму житлового приміщення позивач та ОСОБА_8 не укладали. Після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру прибула комісія ЖЕКу № 314 та повідомила, що на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.12.2007 № 1869 договір найму був начеб-то змінений та відповідно укладено два окремі договори найму, а квартира фактично стала комунальною. Після зазначеного, 19.08.2020 Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією видано ордер на службове приміщення - 1 кімнату житловою площею 19.10 кв.м. у квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та членам його сім`ї. 26.04.2014 позивачем зареєструвано шлюб з ОСОБА_4 і по теперішній час подружжя проживає у вказаній квартирі. Зазначає, що 15.09.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 приватизували 19.23 кв.м. загальної площі квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вказує на те, ЖЕК № 314 було ліквідовано, а рішенням Київської міської ради від 14.05.2015 №467/1331 утворено Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», адреса розташування в Деснянському районі по вул. Радунська, 18, при цьому вказані компанії єдині, котрі надають комунальні послуги з обслуговування житлового фонду у Деснянському районі м. Києва. У відповідь на запит позивач 22.03.2024 отримав від Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації зокрема архівний витяг № 52 від 24.12.2024 з Розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації «Про зміни договору найму житлових приміщень громадян Деснянського району № 1869 від 24.12.2007». Позивач зазначає, що вказане розпорядження не є копією дійсного розпорядження, виготовлено як новий документ, не містить необхідних даних, а саме підпису в.о. голови Булгакова Ю., а також відсутні відомості про реєстрацію розпорядження відповідача згідно з Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств , інших органів виконавчої влади, затвердженому постановою КМУ від 28.12.1992 № 731 (в редакції чинній на 2007-2009 року). Позивач зауважує, що відсутні дані щодо звернення ОСОБА_8 із заявою до відповідача, а відтак відповідач протиправно прийняв рішення про розділ особових рахунків у квартирі АДРЕСА_4 та згідно зі ст. 156 ЖК України на зміну особових рахунків на прохання наймача потрібна згода усіх проживаючих осіб у квартирі. При цьому відсутні докази звернення померлої ОСОБА_8 та позивача до ЖЕК № 314 з відповідними заявами, а саме про розподіл особових рахунків, окремі договори не укладались, а відтак позивач вважає розпорядження відповідача нікчемним. Позивач вважає, що дії відповідача 1 при прийнятті оспорюваного Розпорядження «Про зміни договору найму житлових приміщень громадян Деснянського району № 1869 від 24.12.2007» не відповідали вимогам закону, а тому позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Саламон О.Б. від 16.08.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідачі скористалися правом надання відзиву.

21.08.2024 від відповідача - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва» надійшов відзив на позовну заяву (первісну) у відповідності до якого 28.12.2023 між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду м.Києва» та КК «Центр комунального сервісу» було укладено договір № 7231/02-2024 про надання послуг, у відповідності до умов якого функції щодо ведення обліку особових рахунків виконує саме КК «Центр комунального сервісу», а тому відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позову, заявлених до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».

10.09.2024 від відповідача - Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив, відповідно до якого вказують на те, що згідно з п. 5 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про деякі питання організації управління районами у місті Києві» з 31.10.2010 року утворена комісія з припинення Деснянської районної у місті Києві ради, яка станом на день подання відзиву триває. Згідно з п. 1 Положення з 31.10.2010 року у районах міста Києва утворені районні в місті Києві державні адміністрації, підпорядковані Київській міській державній адміністрації, у тому числі Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію. Відповідач стверджує, що Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація не є правонаступником Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації. Змістом розпорядчого документу, оскаржуваного в межах даного позову підтверджується, що суб`єктом його прийняття є Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, а не Деснянська райдержадміністрація, а відтак остання не є органом, відповідальним за видачу Розпорядження №1869 та не можу бути відповідачем у справі. Також відповідач зазначає, що позивач достеменно знав про наявність Розпорядження № 1869 у грудні 2008 року за повідомленням ЖЕК № 314, проте ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом по спливу більше 16 років всупереч нормами ст.ст. 256, 257 ЦПК України.

23.09.2024 від Комунального концерну «Центр комунального сервісу» надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким зазначено, що КК« Центр комунального сервісу» не може бути відповідачем у вказаній категорії справ та відповідати за зобов`язання інших юридичних осіб. Також зауважують, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав стороною Комунального концерну «Центр комунального сервісу», а тому просять відмовити у задоволенні вимог позову, заявлених до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» .

Позивачем надано суду відповідь на відзив Деснянської районної державної адміністрації від 10.09.2024, за якою вказує, що Відповідачем 1 не було зазначено інформації щодо повноважень Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації приймати розпорядження від 24.12.2007 року № 1869 про зміну договору найму кв. АДРЕСА_4 , тому твердження відповідача 1 щодо того, що Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація не є правонаступником Деснянської районної у місті Києві державна адміністрація є хибним.

Також, позивач надав відповідь на відзив Комунального концерну «Центр комунального сервісу» від 20.09.2024, відповідно до якої вважає Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» правонаступниками ЖЕК № 314 та належними відповідачами у справі.

Від Комунального концерну «Центр комунального сервісу» 07.11.2024 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно з яким КП «Центр комунального сервісу» не є управителем багатоквартирного будинку та/або виконавцем (надавачем) комунальних послуг, адже не здійснює надання будь-яких житлово-комунальних послуг, а відтак КП «Центр комунального сервісу» є неналежним відповідачем по справі.

18.11.2024 від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказують, що функції щодо укладення та зміни договорів найму квартири здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, а тому просять відмовити у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 в частині заявлених вимог до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».

22.11.2024 Деснянською районною в місті Києві державної адміністрацією подано до суду відзив на уточнену позовну заяву, за яким частково повторюється інформація, викладена у відзиві на первісну позовну заяву, а саме вказує, що Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація не є правонаступником Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, а відтак не є органом відповідальним за видачу Розпорядження № 1869 та не може бути відповідачем у справі. З поміж іншого вказує на те, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 2-1925/11, яке скасовано Апеляційним судом м. Києва від 22.02.2012, рішенням якого постановлено вселити ОСОБА_5 в кімнату кв. АДРЕСА_4 та зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_5 в користуванні житловим приміщенням. Звертають увагу суду на те, що вказаним рішення встановлено, що ОСОБА_8 , котра була наймачем спірної квартири, у грудні 2007 року зверталась до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про зміну договору найму спірної квартири, а також вказано, що на підставі розпорядження № 1869 договір найму спірної квартири було змінено та укладено окремі договори найму. Отже, зважаючи на викладене, позивачу було відомо про Розпорядження № 1869, що суперечить твердженням позивача, викладеним у позовній заяві.

Позивач та його представник в судовому засіданні в повному обсязі підтримали позовні вимоги уточненої редакції позовної заяви, просили суд про їх задоволення.

Представник відповідача Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник КК «Центр комунального сервісу» в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» в судове засідання не з`явилась, попередньо до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності, заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст .5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 30.05.1990 виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів м. Києва видано ордер на кв. АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_8 (колишньої дружини позивача ОСОБА_8 ) та членів її сім`ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

У відповідності з вказаним ордером, ОСОБА_8 та члени її родини, чоловік - ОСОБА_1 (позивач) та мати - ОСОБА_10 отримали право на зайняття житлового приміщення, що складалось з двох кімнат за адресою: АДРЕСА_2 .

У 1996 році мати ОСОБА_8 - ОСОБА_9 померла.

Таким чином, у квартирі за вищевказаною адресою залишились проживати квартиронаймач ОСОБА_8 та її чоловік ОСОБА_1

19 грудня 2001 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розірвано, про що зазначено у рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2011.

Також рішенням встановлено, що у грудні 2007 року ОСОБА_8 звернулась до Деснянської РДА з заявою про зміну договору найму спірної квартири.

Згідно з архівним витягом від 09.09.2024 № 429, виданим Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією вбачається, що Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.12.2007 № 1869 "Про зміну договору найму житлових приміщень громадян Деснянського району", розглянувши заяви та документи громадянки ОСОБА_8 , яка проживає по АДРЕСА_2 , дозволено ЖЕКу змінити договір найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укласти окремі договори найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. - з ОСОБА_8 , одинокою, та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. - з ОСОБА_1 , одиноким.

Зважаючи на викладене, з 25.12.2007 у зв`язку з укладанням двох окремих договорів найму квартира фактично стала комунальною.

У відповідності з актом від 03.12.2008, складеним головним інженером ЖЕК № 314 ОСОБА_11 , зокрема зазначено, що кімнату квартири АДРЕСА_4 опечатано. Вказано також, що квартира двохкімнатна, особові рахунки розділені на двох власників, а саме на ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Згідно з Розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 05.08.2009 № 739 прийнято рішення щодо включення до числа службових жилих приміщень Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві - кімнату житловою площею 19,1 кв.м. у загальній кв. АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 19.08.2009, який працював в Деснянському РУГУ МВС України в м. Києві, та членам його сім`ї на підставі Розпорядження Деснянської районної державної адміністрації від 12.08.2009 № 760 було видано ордер № 011704 на право зайняття службового приміщення, а саме на 1 кімнату житловою площею 19.10 кв.м. у кв. АДРЕСА_3 .

26.04.2014 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 .

В подальшому, Відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 15.09.2016 було видано свідоцтво про право власності, у відповідності до якого ОСОБА_1 належить 28/100, а члену його сім`ї ОСОБА_4 - 10/100 кв. АДРЕСА_4 .

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою, уточненою в процесі розгляду справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається, зокрема на те, що п .2 Розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.12.2007 № 1869 про зміну договору найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укладення окремих договорів найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. з ОСОБА_8 , та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. з ОСОБА_1 , є неправомірним, оскільки відсутні докази звернення померлої ОСОБА_8 та позивача та до ЖЕК № 314 з відповідними заявами про розподіл особових рахунків, окремі договори не укладались, а відтак позивач просить скасувати зазначений пункт розпорядження.

При цьому, позивачем неодноразово здійснювались звернення до відповідачів із заявами щодо надання інформації стосовно оскаржуваного розпорядження.

У відповідності до відповіді Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва» від 07.02.2024 на звернення ОСОБА_1 про надання інформації про укладення окремих договорів найму житлової квартири АДРЕСА_4 з ОСОБА_8 на право користування на право користування кімнатою 19,10 кв.м. та ОСОБА_1 на право користування кімнатою 11,5 кв.м. повідомлено, що комунальне підприємство не володіє запитуваною інформацією.

Згідно з відповіді Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.04.2024 № 10229-102/0-129/1-118 за результатами розгляду звернення зазначено, що оригінали запитуваних заяв в архівному відділі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відсутні.

Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» 12.03.2024 надано відповідь на запит щодо надання копії договору найму жилого приміщення, у відповідності з яким рекомендують звернутись до відділу обліку та розподілу житлової площі відповідної районної державної адміністрації або до Державного архіву.

За відомостями Державного архіву м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.05.2024 інформують про те, що до Державного архіву м. Києва за описами справ, актами приймання-передавання документів на постійне державне зберігання передано документи фонду № Р-1595 «Деснянська районна в м. Києві рада» за 1987-2002 роки, а відтак запропоновано звернутись до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно зі ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом з тим визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Позивачем в уточненій редакції позовної заяви визначено коло відповідачів, та заявлено вимоги до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», а саме:

-Визнати дії Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва, Комунального концерну «Центр комунального сервісу» щодо винесення п. 2 Розпорядження від 24.12.2007 року № 1869 про зміну договору найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укладення окремих договорів найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. з ОСОБА_8 , одинокою та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. з ОСОБА_1 , одиноким, неправомірними.

-Скасувати п.2 Розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.12.2007 року № 1869 про зміну договору найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укладення окремих договорів найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. з ОСОБА_8 , одинокою та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. з ОСОБА_1 , одиноким.

-Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі 2 442,40 грн.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема реалізацію делегованих відповідними радами повноважень.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань, зокрема управління майном, приватизації.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» доручено районним у місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з додатками 1-11.

Згідно з Додатком 4 Розпорядження встановлено перелік повноважень у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Також передбачено здійснення районними в місті Києві державними адміністраціями обліку відповідно до закону житлового фонду, а також здійснення контролю за його використанням.

При цьому, п. 25 Додатку 4 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» визначено, що районні в місті Києві державні адміністрації укладають договори найму житла.

Зважаючи викладене, враховуючи предмет спору та суть позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» та Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» не є належними відповідачами у вказаній справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

За положеннями ст. 1 ЖК України, конституційне право на житло забезпечується розвитком і охороною житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєного житла, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.

Згідно зі ст. 58 ЖК України підставою для вселення в надане житлове приміщення є ордер.

Згідно із ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Згідно зі ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено відповідно до вимог законодавства України.

Згідно зі ст. 104 ЖК України член сім`ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім`ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку. Правила, встановлені частиною першою цієї статті, не поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ, організацій найважливіших галузей економіки України (частина 1 статті 114), крім випадків, коли наймач одержав приміщення не у зв`язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення в будинках колгоспів.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавцю у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі № 6-60цс12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України). Крім того, особи що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (частина друга статті 65 ЖК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 64 ЖК України передбачає принцип рівності прав і обов`язків наймача житла та членів його сім`ї. Наймач, на ім`я якого видано ордер і з яким укладено договір найму жилого приміщення, не має ніяких переваг перед членами своєї сім`ї. Він є лише представником своєї сім`ї перед наймодавцем.

Серед членів сім`ї наймача виділяють дві категорії: 1) безспірні члени сім`ї (дружина (чоловік) наймача; діти наймача, в тому числі повнолітні - є членами сім`ї наймача незалежно від жодних факторів; батьки наймача); 2) особи, які постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

До таких осіб належать не тільки близькі родичі такі, як онуки, дід і баба, але й інші родичі чи особи, які не перебувають з наймачем у безпосередніх родинних зв`язках. Поняття члена сім`ї, яке застосовується у Сімейному кодексі, не можна ототожнювати з поняттям члена сім`ї наймача за Житловим кодексом, згідно з яким можуть бути визнані членами сім`ї наймача й інші особи, які постійно проживають із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

Слід враховувати, що спільне проживання і ведення спільного господарства не завжди свідчать про наявність єдиної сім`ї, зокрема, зазначені у другій групі особи можуть бути визнані членами сім`ї наймача з урахуванням конкретних обставин, якщо вони ведуть спільне господарство (загальні витрати), надають взаємну допомогу, а також інші обставини, які свідчать про наявність родинних стосунків. (Узагальнення практики розгляду судами окремих категорій спорів, що виникають із договору найму жилого приміщення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ).

Член сім`ї наймача в розумінні Житлового кодексу - це особа яка перебуває з наймачем жилого приміщення у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними зв`язками/стосунками), або шлюбними відносинами; постійним проживанням з наймачем та членами його сім`ї; ведення з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при розгляді конкретної справи в суді щодо визначенні членом сім`ї та визнання наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, у зв`язку з його смертю. (Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999р. № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 щодо офіційного тлумачення поняття "член сім`ї ").

Згідно з положеннями ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків,а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з ч.1 ст.156 ЖК члени сім`ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім`ї і наймодавця, за винятком випадків вселення батьками своїх неповнолітніх дітей (ч. 1 ст. 161), а також надання наймачеві після закінчення капітального ремонту будинку (квартири) іншого жилого приміщення (ч.3 ст. 165).

У разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення права і обов`язки за договором найму здійснюють члени його сім`ї.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім`ї наймача відносяться дружина, їх діти і батьки. Членами сім`ї можуть бути визнані й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Слід зауважити, що твердження позивача щодо відсутності доказів звернення ОСОБА_8 та померлої ОСОБА_8 до відповідача та до ЖЕК № 314 із заявами щодо розподілу особових рахунків, не знаходять свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Зокрема суд звертає увагу на те, що позивачем, мотивуючи вимоги позову було вказано про те, що у 2011 році шлюб між позивачем та ОСОБА_8 було розірвано. Також позивач зазначив, що у 2007 році його колишня дружина ОСОБА_8 повідомила про намір розділення особових рахунків, та укладення окремих договорів найму житлового приміщення, а саме кв. АДРЕСА_4 . Вказаним, позивач фактично підтвердив наміри ОСОБА_8 щодо розподілу особових рахунків та укладення окремих договорів найму житлового приміщення, що суперечить мотивам позовної заяви.

Також, у відповідності до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2011 судом було встановлено, що 31 січня 2003 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 та стала проживати разом з ним у спірній квартирі та у грудні 2007 року ОСОБА_8 звернулась до Деснянської РДА з заявою про зміну договору найму спірної квартири.

Судом встановлено, що станом на 24.12.2007, тобто на дату винесення Розпорядження № 1869 про зміну договору найму житлових приміщень громадян Деснянського району, 19 грудня 2001 року шлюб між наймачем квартири ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розірвано, що встановлено Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19.09.2011, а отже позивач на момент зміни договору найму не мав статусу члена сім`ї наймача.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надав суду належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження вимог щодо визнання незаконним та скасування п.2 Розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 24.12.2007 року № 1869 про зміну договору найму двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та укладення окремих договорів найму: на одну кімнату житловою площею 19,10 кв.м. з ОСОБА_8 та на одну кімнату житловою площею 11,50 кв.м. з ОСОБА_1 , а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача відповідачами не відшкодовуються у відповідності до ст. 141 ЦПУ України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.61,64,65,106,160 ЖК України, ст. ст. 12,81,141,223, 263-266 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м.Києва», Комунального концерну «Центр комунального сервісу», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення складено 13.03.2025

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон