Рішення № 125781444, 12.03.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року Справа№200/9107/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Україна, 54008, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) про

визнання протиправним та скасування рішення №930/03.04-пр від 06.03.2023 про відмову у призначенні пенсії;

зобов`язання повторно розглянути заяву від 14.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу позивача за Списком №1 (провідні професії ), що дає право на призначення пенсії при наявності 20 років стажу за провідними професіями відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: періоди його роботи з 31.05.2006 по 01.08.2006 - 2 місяці 1 день (запис № 14), з 21.11.2006 по 22.11.2006 2 дні (запис № 17), з 22.12.2006 по 06.01.2007 15 днів (запис № 17), з 23.02.2007 по 28.02.2007 6 днів (запис № 17), з 29.04.2007 по 30.04.2007 2 дні (запис № 17), з 03.09.2008 по 12.09.2008 10 днів (запис № 21), з 29.12.2008 по 30.12.2008 2 дні (запис № 23), з 20.06.2009 по 30.06.2009 11 днів (запис №25-26), з 17.07.2010 по 17.09.2010 2 місяці 1 день (запис № 28), з 26.04.2011 року по 25.05.2011 1 місяць (запис № 31), з 03.01.2012 по 01.03.2012 1 місяць 29 днів (запис №33), з 24.11.2014 по 25.11.2014 2 дні (запис № 37), з 29.11.2015 по 30.11.2015 2 дні (запис №39), з 24.02.2016 по 03.03.2016 10 днів (запис № 39), з 22.04.2016 по 02.05.2016 11 днів (запис № 39), з 20.09.2016 по 20.09.2016 1 день (запис № 41), з 20.11.2016 по 20.11.2016 1день (запис № 41), з 24.11.2016 по 24.11.2016 1 день (запис № 41), з 28.11.2016 по 28.11.2016 1 день (запис № 41), з 08.12.2016 по 08.12.2016 1 день (запис № 41), 28.04.2017 по 30.04.2017 3 дні (запис № 41), а також період військової служби в особливий період з 27.09.2018 по 14.09.2021 2 роки 11 місяців 18 днів; додаткових 3 роки за час роботи за провідними професіями з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 81 від 22 лютого 1992 року «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», застосувавши при розрахунку стажу Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; додаткових 7 років 8 місяців 16 днів за час проходження військової служби в особливий період;

зобов`язання призначити пенсію з 14.09.2021 на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій з урахуванням висновків суду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач повторно розглянув заяву позивача від 14.09.2021 про призначення пенсії, не врахував усіх обставин встановлених судом в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 у справі №200/14498/21, формально підійшовши до розрахунку пільгового стажу позивача та рішенням від 06.03.2023 року № 930/03.04-пр відмовив позивачу у призначенні пенсії.

Вказав, що відповідач розрахував пільговий стаж позивача за провідними професіями не у повному обсязі, за разрахунком стажу наданим відповідачем до пільгового стажу позивача зараховано лише 8 років 4 місяці 25 днів та відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача за провідними професіями 3 роки 9 місяців 9 днів.

Прийняте відповідачем рішення позивач вважає протиправним в зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду 24 січня 2023 року по справі №200/14498/21, Головним управлінням, повторно розглянуто заяву позивача від 14 вересня 2021 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.03.2023 №930/03.04-пр, враховуючи наступне. При прийнятті вищезазначеного рішення до пільгового стажу позивача на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років), зараховано періоди безпосередньої участі в АТО та ООС із розрахунку один місяць служби за три місяці. В результаті час проходження військової служби в особливий період становив - 07 років 08 місяців 16 днів. Час роботи за провідними професіями обчислено з урахуванням Роз`яснення № 8, а саме, кожен повний рік роботи за провідними професіями - за 1 рік 3 місяці.

Періоди роботи, які не були зараховані до пільгового стажу на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058, а саме: попереднього навчання з ТБ, перебування у відпустках без збереження заробітної плати, періоди роботи, за які відсутні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, роботи, оскільки відсутні спуски в шахту, при прийнятті рішення Головного упраління від 06.03.2023 № 930/03.04-пр не розглядалися, оскільки в рішенні від 24.01.2023 відсутні, зобов`язання до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зарахування вищезазначених періодів до пільгового стажу.

Ппросили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених обставин.

Ухвалою суду від 07 січня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надати до суду ОКРЕМІ письмові пояснення чи досліджувались при прийнятті рішення №930/03.04-пр від 06.03.2023 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 наступні періоди : з 31.05.2006 по 01.08.2006, з 21.11.2006 по 22.11.2006, з 22.12.2006 по 06.01.2007, з 23.02.2007 по 28.02.2007, з 29.04.2007 по 30.04.2007, з 03.09.2008 по 12.09.2008, з 29.12.2008 по 30.12.2008, з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 17.07.2010 по 17.09.2010, з 26.04.2011 року по 25.05.2011, з 03.01.2012 по 01.03.2012, з 24.11.2014 по 25.11.2014, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 24.02.2016 по 03.03.2016, з 22.04.2016 по 02.05.2016, з 20.09.2016 по 20.09.2016, з 20.11.2016 по 20.11.2016, з 24.11.2016 по 24.11.2016, з 28.11.2016 по 28.11.2016, з 08.12.2016 по 08.12.2016, 28.04.2017 по 30.04.2017; період військової служби в особливий період з 27.09.2018 по 14.09.2021; додаткові 3 роки за час роботи за провідними професіями з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 81 від 22 лютого 1992 року «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», застосувавши при розрахунку стажу Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; додаткові 7 років 8 місяців 16 днів за час проходження військової служби в особливий період.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

ЗакономУкраїни «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022р.№2738-IXстрок дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 052530002779 від 22 вересня 2021 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морепрохідна, буд.1; код ЄДРПОУ: 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 14 вересня 2021 року з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 81 від 22 лютого 1992 року «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», застосувавши при розрахунку стажу Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача за ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період проходження ним військової служби за контрактом 02 вересня 2021 року, а періоди безпосередньої участі позивача в АТО та ООС з 03 грудня 2018 року по 05 березня 2019 року, з 14 березня 2019 року по 10 червня 2019 року, з 02 липня 2019 року по 08 липня 2019 року, з 11 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року, з 02 вересня 2019 року по 28 жовтня 2019 року, з 07 листопада 2019 року по 25 грудня 2019 року, з 04 січня 2020 року по 18 травня 2020 року, з 23 травня 2020 року по 20 липня 2020 року, з 26 липня 2020 року по 28 грудня 2020 року , з 18 січня 2021 року по 22 березня 2021 року, з 28 березня 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 17 квітня 2021 року по 20 липня 2021 року, з 30 липня 2021 року по 01 вересня 2021 року, з 03 вересня 2021 року по 14 вересня 2021 року - із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Вказаним рішенням встановлено наступне.

14 вересня 2021 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22 вересня 2021 року № 052530002779 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах.

Відповідно до вказаного рішення, страховий стаж позивача становить 26 років 02 місяці 06 днів (в тому числі додатково за повних 10 років на підземних роботах).

Пільговий стаж роботи становить 13 років 07 місяців 07 днів.

Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 , запис № 45 позивач 24 травня 2017 року прийнятий машиністом гірничо-вимоєчних машин 5-го розряду з повним робочим днем в шахті (нак. № 526 кпр від 19.05.2017).

Судом встановлено, що 27 вересня 2018 року позивачем був укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки.

13 липня 2021 року позивачем був укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на рік (контракт набирає чинності з 27 вересня 2021 року).

Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 27 вересня 2018 року № 2020 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом з 27 вересня 2018 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника військово-медичного клінічного центру західного регіону від 26 серпня 2021 року № 29-РС з ОСОБА_1 укладено новий контракт про проходження військової служби.

Відповідно до довідки 8 окремої автомобільної санітарної роти від 07 жовтня 2021 року № 65, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 03 грудня 2018 року по теперішній час.

Отже, з наведених документів слідує, що з 27 вересня 2018 року позивач проходить військову службу за контрактом.

Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення від 07 жовтня 2021 року № 64, позивач у період з 03 грудня 2018 року по 05 березня 2019 року, з 14 березня 2019 року по 10 червня 2019 року, з 02 липня 2019 року по 08 липня 2019 року, з 11 серпня 2019 року по 12 серпня 2019 року, з 02 вересня 2019 року по 28 жовтня 2019 року, з 07 листопада 2019 року по 25 грудня 2019 року, з 04 січня 2021 року по 18 травня 2020 року, з 23 травня 2020 року по 20 липня 2020 року, з 26 липня 2020 року по 28 грудня 2020 року , з 18 січня 2021 року по 22 березня 2021 року, з 28 березня 2021 року по 07 квітня 2021 року, з 17 квітня 2021 року по 20 липня 2021 року, з 30 липня 2021 року по 01 вересня 2021 року, з 03 вересня 2021 року по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до розрахунку стажу позивача, період військової служби з 27 вересня 2018 року по 18 серпня 2021 року (2 роки 10 місяців 22 дні) зарахований до пільгового стажу позивача.

Рішенням відповідача від 06 березня 2023 року №930/03.04-пр, за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 14 вересня 2021, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України №1058-ІV в зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 від 02.07.2003 позивач:

01.02.2005 прийнятий машиністом підземних установок на ВАТ «Укравуглебуд» (наказ №16 він 31.01.2005);

02.06.2005 звільнений за власним бажанням (наказ №67/к від 02.06.2005);

08.09.2005 прийнятий машиністом підземних установок на ТОВ «Краснолиманське» (наказ №92 від 08.09.2005);

01.04.2006 звільнений за власним бажанням (наказ №45 від 03.04.2006);

з 23.05.2006 по 30.05.2006 навчання в учбовому пункті;

31.05.2006 прийнятий учнем гірничоробочого очисного забою на ВП «Шахта Центральна» (наказ №63 від 30.05.2006);

01.08.2006 звільнений в зв`язку з закінченням практики (наказ №93 від 01.08.2006);

02.08.2006 прийнятий гірничоробочим підземним на ТОВ «Краснолиманське» (наказ №109к від 02.08.2006);

10.07.2007 звільнений за власним бажанням (наказ №128 від 10.07.2007);

11.02.2008 прийнятий гірничоробочим на ВП «Шахта Димитрова» (наказ №20 від 18.02.2008);

29.08.2008 звільнений за власним бажанням (наказ №109 від 29.08.2008);

03.09.2008 прийнятий гірничоробочим підземним на ТОВ «Краснолиманське» (наказ №166к від 03.09.2008);

19.01.2009 звільнений за власним бажанням (наказ №6к від 19.01.2009);

20.06.2009 прийнятий гірничоробочим на ТОВ «Укрвуглебуд» (наказ 190к від 20.06.2009);

30.06.2009 звільнений за власним бажанням (наказ №201к від 30.06.2009);

06.07.2009 прийнятий гірничоробочим (наказ №783 від 06.07.2009);

09.02.2011 звільнений за власним бажанням (наказ №725 від 22.08.2011);

03.01.2012 прийнятий на ТОВ «Укрвуглетехнік» (наказ №030112-47-к від 03.01.2012);

01.03.2012 звільнений за власним бажанням (наказ №010312-15-к від 01.03.2012);

12.11.2012 прийнятий машиністом гірничих машин на ПАТ «Ш/у Покровське» (наказ №287 від 12.11.2012);

21.10.2014 звільнений за власним бажанням (наказ №1484 від 22.10.2014);

24.11.2014 прийнятий машиністом гірничих машин на «Шахтоуправління Першотравневське» (наказ №810 від 24.11.2014);

05.10.2015 звільнений за власним бажанням (наказ №949к від 05.10.2015);

19.10.2015 прийнятий підземним гірничоробочим на ДП «Селидіввугілля» (наказ №149 від 19.10.2015);

28.07.2016 звільнений за власним бажанням (наказ №92 від 29.07.2016);

17.08.2016 прийнятий машиністом гірничих машин на «Шу Добропільське» (наказ №151 від 12.08.2016);

03.05.2017 звільнений за власним бажанням (наказ №83 від 03.05.2017);

24.05.2017 прийнятий машиністом гірничих машин на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (наказ №526 від 19.05.2017).

Позивачем до позову додано довідку про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення від 20 серпня 2021 року №37, відповідно до якої позивач у період з 03 грудня 2018 по 05 березня 2019, з 14 березня 2019 по 10 червня 2019, з 02 липня 2019 по 08 липня 2019, з 11 серпня 2019 по 12 серпня 2019, з 02 вересня 2019 по 28 жовтня 2019, з 07 листопада 2019 по 25 грудня 2019, з 04 січня 2021 по 18 травня 2020, з 23 травня 2020 по 20 липня 2020, з 26 липня 2020 по 28 грудня 2020, з 18 січня 2021 по 22 березня 2021, з 28 березня 2021 по 07 квітня 2021, з 17 квітня 2021 по теперішній час приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

Проходження позивачем військової служби підтверджується військовим квитком НОМЕР_6 від 02.11.2018 року.

Відповідно до форми РС-право позивачу не зараховано до стажу періоди роботи з 22.05.2006 по 22.05.2006, з 02.08.2006 по 09.08.2006, з 21.11.2006 по 22.11.2006, з 22.12.2006 по 06.01.2007, з 23.02.2007 по 28.02.2007, з 29.04.2007 по 30.04.2007, з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 10.08.2011 по 30.09.2011, з 03.01.2012 по 01.03.2012, з 03.01.2012 по 01.03.2012, з 24.11.2014 по 25.11.2014, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 22.04.2016 по 02.05.2016, з 20.09.2016 по 20.09.2016, з 20.11.2016 по 20.11.2016, з 24.11.2016 по 24.11.2016, з 28.11.2016 по 28.11.2016, з 08.12.2016 по 08.12.2016, з 28.04.2017 по 30.04.2017 року.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано окремі пояснення, в яких вказали, що періоди роботи, які не були зараховані до пільгового стажу на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058, а саме: попереднього навчання з ТБ з 21.11.2006 по 22.11.2006, (оскільки відсутня інформація про оплату за тарифною ставкою підземного працівника або спуски в шахту); перебування у відпустках без збереження заробітної плати: з 22.12.2006 по 06.01.2007, з 23.02.2007 по 28.02.2007, з 29.04.2007 по 30.04.2007, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 24.02.2016 по 03.03.2016, з 22.04.2016 по 02.05.2016, з 20.09.2016 по 20.09.2016, з 20.11.2016 по 20.11.2016, з 24.11.2016 по 24.11.2016, з 28.11.2016 по 28.11.2016, з 08.12.2016 по 08.12.2016, з 28.04.2017 по 30.04.2017; роботи з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 03.01.2012 по 01.03.2012, за які відсутні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; роботи з 24.11.2014 по 25.11.2014 (оскільки відсутні спуски в шахту), при прийнятті рішення Головного упраління від 06.03.2023 №930/03.04-пр не розглядалися, оскільки в рішенні суду від 24.01.2023 відсутні зобов`язання до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зарахування вищезазначених періодів до пільгового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058) та Законом України Про пенсійне забезпечення (далі Закон №1788).

Як вже зазначалось раніше, позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Як вбачається з додаткових пояснень, наданих відповідачем, позивачу не зараховано:

періоди роботи до стажу з 21.11.2006 по 22.11.2006, 24.11.2014 по 25.11.2014, оскільки відсутня інформація про оплату за тарифною ставкою підземного працівника або спуски в шахту;

періоди роботи з 22.12.2006 по 06.01.2007, з 23.02.2007 по 28.02.2007, з 29.04.2007 по 30.04.2007, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 24.02.2016 по 03.03.2016, з 22.04.2016 по 02.05.2016, з 20.09.2016 по 20.09.2016, з 20.11.2016 по 20.11.2016, з 24.11.2016 по 24.11.2016, з 28.11.2016 по 28.11.2016, з 08.12.2016 по 08.12.2016, 28.04.2017 по 30.04.2017 в зв`язку з перебуванням у відпустках без збереження заробітної плати;

періоди роботи з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 03.01.2012 по 01.03.2012 відсутні довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається з форми РС-право періоди з 03.09.2008 по 12.09.2008 з 29.12.2008 по 30.12.2008 зараховані до стажу позивача з позначкою «Навчання за фахом».

Спірні періоди з 31.05.2006 по 01.08.2006, з 17.07.2010 по 17.09.2010, з 26.04.2011 по 25.05.2011 зараховано до стажу позивача з позначкою «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п р.1, п.а-в» відповідно до форми РС-право.

Щодо незарахування відповідачем періодів роботи позивача до пільгового стажу з 21.11.2006 по 22.11.2006, 24.11.2014 по 25.11.2014, з підстав відсутності інформації про оплату за тарифною ставкою підземного працівника або спуски в шахту, суд зазначає що згідно записів трудової книжки позивача даний період роботи позивача містить повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містить повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірний період позивач працював з повним підземним робочим днем в шахті.

Таким чином, періоди роботи позивача з 21.11.2006 по 22.11.2006, 24.11.2014 по 25.11.2014 підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.

Щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 22.12.2006 по 06.01.2007, з 23.02.2007 по 28.02.2007, з 29.04.2007 по 30.04.2007, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 24.02.2016 по 03.03.2016, з 22.04.2016 по 02.05.2016, з 20.09.2016 по 20.09.2016, з 20.11.2016 по 20.11.2016, з 24.11.2016 по 24.11.2016, з 28.11.2016 по 28.11.2016, з 08.12.2016 по 08.12.2016, 28.04.2017 по 30.04.2017 в зв`язку з перебуванням у відпустках без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що періоди перебування позивача в безоплатних відпустках в періоди: з 22.12.2006 по 06.01.2007, з 23.02.2007 по 28.02.2007, з 29.04.2007 по 30.04.2007, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 24.02.2016 по 03.03.2016, з 22.04.2016 по 02.05.2016, з 20.09.2016 по 20.09.2016, з 20.11.2016 по 20.11.2016, з 24.11.2016 по 24.11.2016, з 28.11.2016 по 28.11.2016, з 08.12.2016 по 08.12.2016, 28.04.2017 по 30.04.2017 якимось чином пов`язані з виробничою необхідністю, а тому вимоги про зарахування до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періоди перебування позивача в безоплатній відпустці задоволенню не підлягають.

Щодо незарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 03.01.2012 по 01.03.2012 в зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обовязків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об"єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Щодо необхідності надання уточнюючих довідок з підприємства, суд зазначає наступне.

Відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконування роботи за наявності чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документів не спростовує наявність у працівника стажу роботи, що дає право виходу на пенсію.

Тобто, уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно надавити лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Трудовою книжкою позивача підтверджується, що позивач в період з 20.06.2009 по 30.06.2009 працював гірничоробочим на ТОВ «Укрвуглебуд», в період з 03.01.2012 по 01.03.2012 - на ТОВ «Укрвуглетехнік».

Таким чином, періоди роботи позивача з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 03.01.2012 по 01.03.2012 підлягають зарахуванню до його пільгового стажу.

Щодо періодів роботи позивача з 03.09.2008 по 12.09.2008 з 29.12.2008 по 30.12.2008, які, відповідно до форми РС-право зараховані до стажу позивача з позначкою «Навчання за фахом», суд зазначає, що відповідно до трудової книжки позивач в період з 03.09.2008 по 19.01.2009 працював гірничоробочим підземним на ТОВ «Краснолиманське», з 20.06.2009 по 30.06.2009 - гірничоробочим на ТОВ «Укрвуглебуд».

Будь-яких доказів щодо того, що позивач проходив навчання у вказаний період без виробничої необхідності відповідачем не надано, тому вказані періоди роботи позивача необхідно зарахувати до пільгового стажу позивача.

Щодо періодів роботи позивача з 31.05.2006 по 01.08.2006, з 17.07.2010 по 17.09.2010, з 26.04.2011 по 25.05.2011, суд зазначає, що відповідно до форми РС-право ці періоди зараховано до стажу позивача з позначкою «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п р.1, п.а-в», а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вимог позивача про зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду військової служби в особливий період з 27.09.2018 по 14.09.2021, суд зазначає наступне.

За унормуванням ст. 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

З наданої відповідачем форми РС-право вбачається, що період проходження військової служби з 27 вересня 2018 року по 14 вересня 2021 року зарахований як служба в період інших бойових дій (кр.3) та до військової служби в особл.період.

Враховуючи викладене, в цій частині позовні вимоги є не обгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу позивача додаткових 3 роки за час роботи за провідними професіями з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 81 від 22 лютого 1992 року «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», застосувавши при розрахунку стажу Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; додаткових 7 років 8 місяців 16 днів за час проходження військової служби в особливий період, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу на підземних роботах.

Водночас аналіз положень ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788 свідчить, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування.

Як зазначив Верховний Суд в постанові 18.07.2019 у справі № 826/2426/16, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Роз`яснення № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз`ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.

Аналогічний правовий висновок щодо застування роз`яснення № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08.07.2021 у справі № 212/1743/17-а.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що 06.12.1991 Верховна Рада України прийняла постанову № 1931-ХІІ Про порядок введення в дію Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Постанова ВРУ № 1931).

П. 4 Постанови ВРУ № 1931 Кабінету Міністрів України доручено прийняти нормативні акти щодо застосування вказаного Закону з питань, віднесених ним до компетенції Кабінету Міністрів України.

22.02.1992 на виконання Постанови ВРУ № 1931 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 81 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Постанова КМУ № 81).

П. 1 Постанови КМУ № 81 міністерствами і відомствам України доручено розробити проекти нормативних актів щодо застосування Закону № 1788 згідно з додатком.

В додатку до Постанови КМУ № 81 наведений Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.

Розділом ІІ Документи, що затверджуються міністерствами Переліку проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено Роз`яснення щодо врахування трудового стажу при призначенні пенсій (ст. 14 Закону), виконавець - Мінсоцзабез України, строк виконання - березень 1992 року.

Однак, роз`яснення № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ №81.

Верховний Суд в постанові від 26.10.2022 у справі № 200/591/19-а зазначив:

26. Посилання скаржника на обов`язковість застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення є необґрунтованими з огляду на положення ст.7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом. […].

Враховуючи, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 не є нормативно-правовим актом і джерелом права в розумінні ст. 7 КАС та не може підміняти і доповнювати положення ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058, оскільки носить лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

В свою чергу, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та інші положення цього Закону не передбачають застосування кратності при обчисленні спеціального (пільгового) стажу на підземних роботах або за провідними професіями.

Відповідно позовні вимоги про зарахування періодів роботи на провідній посаді із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію позивачу, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку щодо протиправності спірного рішення, та, як наслідок, його скасування.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту та керуючись ч.2 ст.9 КАС України, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №930/03.04-пр від 06.03.2023 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 14 вересня 2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи позивача за ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: з 21.11.2006 по 22.11.2006, 24.11.2014 по 25.11.2014, з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 03.01.2012 по 01.03.2012, з 03.09.2008 по 12.09.2008 з 29.12.2008 по 30.12.2008 року.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції від 31.12.2024 №6271-1836-3588-7164.

В зв`язку з частковим задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 484,48 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Україна, 54008, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення №930/03.04-пр від 06.03.2023 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання повторно розглянути заяву від 14.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу позивача за Списком №1 (провідні професії ), що дає право на призначення пенсії при наявності 20 років стажу за провідними професіями відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: періоди його роботи з 31.05.2006 по 01.08.2006 - 2 місяці 1 день (запис № 14), з 21.11.2006 по 22.11.2006 2 дні (запис № 17), з 22.12.2006 по 06.01.2007 15 днів (запис № 17), з 23.02.2007 по 28.02.2007 6 днів (запис № 17), з 29.04.2007 по 30.04.2007 2 дні (запис № 17), з 03.09.2008 по 12.09.2008 10 днів (запис № 21), з 29.12.2008 по 30.12.2008 2 дні (запис № 23), з 20.06.2009 по 30.06.2009 11 днів (запис №25-26), з 17.07.2010 по 17.09.2010 2 місяці 1 день (запис № 28), з 26.04.2011 року по 25.05.2011 1 місяць (запис № 31), з 03.01.2012 по 01.03.2012 1 місяць 29 днів (запис №33), з 24.11.2014 по 25.11.2014 2 дні (запис № 37), з 29.11.2015 по 30.11.2015 2 дні (запис №39), з 24.02.2016 по 03.03.2016 10 днів (запис № 39), з 22.04.2016 по 02.05.2016 11 днів (запис № 39), з 20.09.2016 по 20.09.2016 1 день (запис № 41), з 20.11.2016 по 20.11.2016 1день (запис № 41), з 24.11.2016 по 24.11.2016 1 день (запис № 41), з 28.11.2016 по 28.11.2016 1 день (запис № 41), з 08.12.2016 по 08.12.2016 1 день (запис № 41), 28.04.2017 по 30.04.2017 3 дні (запис № 41), а також період військової служби в особливий період з 27.09.2018 по 14.09.2021 2 роки 11 місяців 18 днів; додаткових 3 роки за час роботи за провідними професіями з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 81 від 22 лютого 1992 року «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», застосувавши при розрахунку стажу Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; додаткових 7 років 8 місяців 16 днів за час проходження військової служби в особливий період; зобов`язання призначити пенсію з 14.09.2021 на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як працівнику провідних професій з урахуванням висновків суду задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Україна, 54008, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) №930/03.04-пр від 06.03.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Україна, 54008, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву від 14 вересня 2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи: з 21.11.2006 по 22.11.2006, 24.11.2014 по 25.11.2014, з 20.06.2009 по 30.06.2009, з 03.01.2012 по 01.03.2012, з 03.09.2008 по 12.09.2008 з 29.12.2008 по 30.12.2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: Україна, 54008, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Аканов