Рішення № 125746534, 11.03.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року Справа№640/17236/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про зобов`язання відповідача здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21 030,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані таким.

Відповідач відмовив позивачу у коригуванні ІКП платника, оскільки у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі № 640/19011/20, яким визнано протиправною та скасовано вимогу від 08.05.2019 № Ф 272797-17-У не було зобов`язано податковий орган вчиняти дії щодо внесення змін в ІКП позивача.

Окрім того, відповідачем повністю проігноровано інформацію, що позивач з 2004 року не був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, а тому не зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/17236/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/17236/22.

Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Буряк І.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи у строк, встановлений статтею 258 КАС України.

ГУ ДПС у Київській області відзиву на позовну заяву, у встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2022 строк, не надано.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 запропоновано відповідачу надати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про прийняття справи до провадження із наданням доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, вчинених дій або заяву про визнання позову.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 17.02.2025.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Оскільки не надання відзиву розгляду справи не перешкоджає (ч. 6 ст. 162 КАС України), суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів та з урахуванням вичерпання часу на подання сторонами до суду заяв по суті справи.

Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.

ОСОБА_1 - громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/19011/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у місті Києві №Ф-272797-17-У від 08.05.2019 щодо ОСОБА_1 .

20 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ДПС у м. Києві за змістом якої просив відкоригувати ІКП на суму помилково нарахованого боргу за період 2017 - 2020 років

09 вересня 2022 року ГУ ДПС у м. Києві листом № 53303/6/2615-24-01-0709 у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 20.08.2022 повідомило про таке.

За період з 2017 року по IV квартал 2020 року в ІКП обліковується недоїмка на суму 37 788,74 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/19011/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 08.05.2019 № Ф-27279-17-У.

Ураховуючи викладене, станом на 29.08.2022 вимога від 08.05.2019 № Ф-27279-17-У відкликана (скасована).

Водночас, зазначено, що скасування вимоги не скасовує суму боргу по суті.

З огляду на викладене, станом на дату надання відповіді, згідно даних ІКС заборгованість ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску становить 37 788,74 грн.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі Порядок №5).

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з пунктами 4 - 5 розділу І Порядку № 5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Порядку №5 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.

Аналіз положень вказаного Порядку № 5 свідчить про те, що, оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо правильного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.

У разі визнання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску протиправною з огляду на відсутність у суб`єкта господарювання податкового боргу, вимога про здійснення коригування відомостей в ІКП є також обґрунтованою, оскільки дані ІКП повинні відображати його дійсний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 813/1760/18, від 01 липня 2020 року у справі № 640/8980/19, від 17 червня 2021 року у справі № 520/7599/19, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/19011/20 позовні вимоги позивача задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ф-272797-17-У від 08.05.2019 зі сплати єдиного внеску на суму на суму 21 030,90 грн.

Відтак, у контролюючого органу не було передбачених чинним законодавством підстав для відмови позивачу у внесенні відповідних коригувань до ІКП.

Оскільки у позивача немає законного обов`язку сплачувати недоїмку з єдиного внеску на суму 21 030,90 грн, то відображення інформації про існування такого обов`язку є протиправним.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати останнього внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030,90 грн.

Враховуючи викладене вище, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

У підтвердження понесених витрат позивачем надано такі докази: копія договору з адвокатом Фещенко М.Л про надання правової допомоги №040103 від 24.09.2022; копія додаткової угоди №1 від 24.09.2022 до договору №040103; Квитанція про сплату гонорару №0.0.2687157117.1 від 26.09.2022; меморіальній ордер № @2PL227972 від 26.09.2022 про отримання гонорару банком отримувачем. копія довідки про відкриття рахунку в банку саме як адвоката; ордер адвоката; копія свідоцтва адвоката.

У додатковій угоді № 1 від 24.09.2022 сторони погодили, що Адвокат на виконання умов основного договору про надання правової допомоги зобов`язується надати Клієнту наступні послуги: консультація щодо коригування боргу з ЄСВ та оформлення позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Сторони домовилися, що розмір гонорару є фіксованим та складає 5 000,00 грн.

Правова позиція суду.

Стаття 132 КАС України.

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 139 КАС України.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 143 КАС України

1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Стаття 30. Гонорар

1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінка суду.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України у справі про право на правову допомогу від 30.09.2009 № 23-рп/2009 Конституції України зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

ЄСПЛ у рішеннях у справах «Баришевський проти України», Двойних проти України, «Меріт проти України», у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні у справі «Савін проти України» та у справі «Бєлоусов проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.

З викладеного суд висновує, що фактично понесені й належним чином документально підтверджені витрати мають бути відшкодовані відповідачем.

Верховний Суд, розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у своїй судовій практиці неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний автоматично присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, дійде висновку керуючись принципами справедливості та верховенства права, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Важливо зазначити, що ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування не відповідності заявлених витрат цим критеріям.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 наголошено, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Тобто, адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

У межах обставин цієї справі судом установлено, що позивачем надано належні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі та оплачено.

Водночас за відсутності відповідних заперечень відповідача суд не може за власною ініціативою встановлювати неспівмірність та зменшувати розмір заявлених до відшкодування витрат.

Ураховуючи викладене, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо не здійснення коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21 030,90 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування відомостей в картці платника єдиного соціального внеску ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність. боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 21 030,90 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення

Повний текст рішення суду складено 11.03.2025.

Суддя І.В. Буряк