Постанова № 12578035, 26.11.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2010 року Справа № 5002-28/3760-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

прокурор: Шульга А.М., посвідчення № 574 від 18.11.08 (Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);

позивача: не з'явився (Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища);

відповідача: не з'явився (селянське фермерське господарство "АНКО");

розглянувши апеляційні скарги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 23 вересня 2010 року у справі №5002-28/3760-2010

за позовом           Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6,Сімферополь,95000)

в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198,Сімферополь,95022)

до селянського фермерського господарства "АНКО" (вул. Свірідова, 17,Чистеньке,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97570)

(вул. 50 років СРСР, 21, Чистеньке, Сімферопольський район, АРК, 97570)

про стягнення 24648,29 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до селянського фермерського господарства "АНКО" про стягнення шкоди, що заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 24648,29 грн.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході перевірки дотримання вимог природного законодавства встановлено порушення селянським фермерським господарством "АНКО" додержання вимог Водного кодексу України у вигляд самовільного забору підземної води.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2010 року у справі № 5002-28/3760-2010 у задоволенні позову відмовлено.

                    Рішення мотивоване тим, що використання відповідачем підземних вод без спеціального дозволу не спричинило забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.

                    Не погодившись з рішенням суду, Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор та Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційних скарг обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, за твердженням заявників апеляційних скарг, використання підземних вод здійснюється селянським фермерським господарством "АНКО" без спеціального дозволу, що є порушенням водного законодавства. Особи, винні у самовільному використанні природних ресурсів, повинні відшкодувати збитки спричиненні таким самовільним використання природних ресурсів відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Антонову І.В. замінено на суддю Градову О.Г.

У судовому засіданні 29 листопада 2010 року прокурор та представник позивача підтримали доводи апеляційних скарг, представник відповідача заперечував та просив рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні 29 листопада 2010 року судова колегія оголосила перерву до 30 листопада 2010 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Маслову З.Д.

У судовому засіданні 30 листопада 2010 року прокурор підтримав доводи апеляційних скарг. Представники позивача та відповідача не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 011926 Уляшину Юрію Станіславовичу надана земельна ділянка площею 4,9 га на території Чистеньської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

Як вбачається зі статуту відповідача, Уляшин Ю.С. є засновником селянського фермерського господарства "АНКО".

Довідкою АА № 234665 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій підтверджено, що Уляшин Ю.С. є керівником селянського фермерського господарства "АНКО".

15 лютого 2010 року у ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства старшим інспектором з охорони навколишнього середовища складений акт, з якого вбачається, що основним видом діяльності селянського фермерського господарства "АНКО" є утримання птиці (уток), підприємство є спеціальним водокористувачем в частині споживання води підземних вод. Водоспоживання здійснюється з трьох колодязів за допомогою електронасосів для поїння птиці та технічних потреб. Колодязі глибиною один 4,0 м та два по 1,5 м. Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній.

15 лютого 2010 року був складений протокол № 4/40-48, в якому зазначено, що у селянського фермерського господарства "АНКО" відсутній дозвіл на спеціальне водокористування.

На підставі вказаних акту та протоколу була винесена постанова № 4/40-48 від 15 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення за відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування, у зв’язку з чим накладений штраф у розмірі 170,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29 грудня 2001 року, складає суму в розмірі 1540,52 грн., розмір збитків розрахований на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року, складає 23107,77 грн.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо часткової обґрунтованості вимог апеляційних скарг з огляду на наступне.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року (зі змінами та доповненнями) визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Статтею 46 Водного кодексу України встановлено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною 1 статті 47 Водного кодексу України зазначено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2010 року у ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства старшим інспектором з охорони навколишнього середовища виявлено водокористування селянським фермерським господарством "АНКО" водою з підземних вод, яке здійснювалось за допомогою електронасосів для поїння птиці та технічних потреб, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15 лютого 2010 року.

Оскільки основним видом діяльності селянського фермерського господарства "АНКО" є утримання птиці (уток) для вирощування утяти, а водоспоживання з колодязів здійснювалось для поїння птиці, тобто відповідач використовував воду з підземних вод для здійснення своєї господарської діяльності.

Отже, відповідно до норм водного законодавства відповідач є спеціальним водокористувачем.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Частиною 1 статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства також встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування відсутній.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Частиною 1 статті 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29 грудня 2001 року, та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року.

Стосовно застосування при розрахунку розміру збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, судова колегія вважає вірним.

Пунктом 1.2 вказаної Методики встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Розділом IX Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів передбачений розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування

Так, пунктом 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн., здійснюється за формулою

Зсам = 100 х W х Тар

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03 червня 2008 року нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод в Автономній Республіці Крим встановлені у розмірі 25,59 коп./куб.м.

Листом голови селянського фермерського господарства "АНКО" вказано, що у період з 25 серпня 2009 року по 14 лютого 2010 року відповідачем використано 903 куб.м вод з підземних вод у с. Чистенькому Сімферопольського району Автономної Республіки Крим.

Отже, судова колегія вбачає вірним розрахунок у сумі 23107, 77 грн. (100 х 903 х 0,2559 = 23107,77 грн.), у зв’язку з чим, вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що перевіркою не був встановлений факт забруднення відповідачем водних об’єктів. Проте, матеріалами справи належним чином підтверджено самовільне використання водних ресурсів без спеціального дозволу.

Щодо застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29 грудня 2001 року, судова колегія не погоджується з вказаним розрахунком у зв’язку з наступним.

Пунктом 1.4 даної Методики встановлено, що ця Методика застосовується при розрахунку збитків в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду

Відповідно до статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті:

- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 011926 Уляшину Юрію Станіславовичу надана земельна ділянка площею 4,9 га на території Чистеньської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

Проте, з вказаного Державного акту на право постійного користування не вбачається, що землі, на яких знаходяться колодязі для забору води з підземних вод, є землями водного фонду.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для застосування Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації при розрахунку збитків, заподіяний державі порушення водного законодавства, у даному випадку, а слід, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з селянського фермерського господарства "АНКО" збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, у розмірі 1540,52 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, тому що висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, та рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. При прийнятті нового рішення, судова колегія задовольняє позов в частині стягнення з селянського фермерського господарства "АНКО" збитків, заподіяних в наслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 23107,77 грн. В іншій частині позову відмовляє.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України вказано, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Пунктом 1 частина 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного, витрати зі сплати державного мита за подачу позову - у розмірі 231,00 грн., державного мита за подачу апеляційної скарги –у розмірі 115,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покладаються на селянське фермерське господарство "АНКО".

Керуючись статтями 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційні скарги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища задовольнити частково.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2010 року у справі №5002-28/3760-2010 скасувати частково.

                    3. Прийняти нове рішення, виклавши в наступній редакції.

                    4. Позов задовольнити частково.

                    5. Стягнути з селянського фермерського господарства "АНКО" (вул. 50 років СРСР, 21, Чистеньке, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97570, ЄДРПОУ 30232904) на користь місцевого бюджету (отримувач –місцевий бюджет, м. Сімферополь, р/р 31116106700268 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026 ОКПО 34741037) збитки, завдані порушенням природоохоронного законодавства, у розмірі 23107,77 грн.

                    6. В іншій частині позову відмовити.

                    7. Стягнути з селянського фермерського господарства "АНКО" (вул. 50 років СРСР, 21, Чистеньке, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97570, ЄДРПОУ 30232904) на користь державного бюджету Сімферопольського району (р/р 31116106700268 в ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026 ОКПО 34741037) державне мито у розмірі 231,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне у розмірі 236,00 грн.

                    8. Стягнути з селянського фермерського господарства "АНКО" (вул. 50 років СРСР, 21, Чистеньке, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97570, ЄДРПОУ 30232904) в дохід державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 311133095700007, в банку одержувача –УДК в місті Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509) державне мито у розмірі 115,50 грн.

                    9. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддя                                                  

Судді