Рішення № 125774807, 12.03.2025, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/313/25

провадження 2-а/166/11/25

категорія: 140

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2025 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Свистун О.М., за участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панасюка Івана Івановича до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача інспектор відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Меліхов Олександр Вікторович про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Адвокат Панасюк І.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 26 лютого 2025 звернувся в суд із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3464466 від 12.11.2024, яка ухвлена інспектором відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі інспектром ) Меліховим О.В.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач 12 листопада 2024 року о 17 год. 30 хв. у с. Забуччя, вул. Рідна (Радянська), 6 керував автомобілем без заднього правого грязезахисного верхнього пристрою, який передбачений конструкцією транспортного автомобіля, чим порушив п. 31.4.7 "е" ПДР керував транспортним засобом, у якого відсутній передбачений конструкцією бампер або захисний пристрій. Ст. 121 ч. 1 КУпАП.

Уважає, що вищевказана постанова, на підставі якої Літвиновича В.Т. піддано адміністративному стягненню, винесена інспектором Меліховим О.В. з порушенням процедури розгляду справи по суті без повного і належного дослідження всіх обставин справи, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Так, інспектором Меліховим О.В. допущено порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки ним письмові пояснення у позивача не відібрані, зміст оскаржуваної постанови Літвиновичу В.Т. не довів.

Крім того, інспектор Меліхов О.В., вказуючи на порушення позивачем вимог п. 31.4.7 "е" ПДР України, в постанові про адміністративне правопорушення не зазначив на підставі чого було встановлено, що конструкцією автомобіля і якого саме та під чиїм керуванням, дійсно передбачено наявність заднього правого грязезахисного верхнього пристрою. Постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить жодних посилань на технічні характеристики автомобіля та складових його конструкції. Єдиним документом, який фіксує факт та обставини вчинення адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова, будь-які інші докази у справі відсутні. За наведених обставин уважає, що інспектором Меліховим О.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення не досліджено повно та всебічно всі обставини справи.

Просить визнати постанову серії ЕНА № 3464466 від 12.11.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в сумі 340 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП протиправною та скасувати її.

Ухвалою від 27.02.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом, відкрито провадження у справі, залучено до участі у розгляді справи інспектора Меліхова О.В., як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15 год. 00 хв. 12 березня 2025 року.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його та позивача відсутності, підтримання позовних вимог, де вказав про подання в силу ч. 7 ст. 139 КАС України доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив. Скеровані представником відповідача 04 березня 2025 року відзив та заява про залишення позовної заяви без розгляду не стосуються даної справи, у зв`язку з чим суд до уваги їх не бере.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача інспектор Меліхов О.В. у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, пояснення щодо позову не надав.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом установлено,документально підтверджено постановою інспектора Меліхова О.В. від 12.11.2024 серії ЕНА № 3464466 факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн за те, що він 12 листопада 2024 року о 17 год. 10 хв. на вул. Рідна (Радянська), 6 у с. Забуччя керував транспортним засобом "Renault Magnum", д.н.з. НОМЕР_1 , без заднього правого грязезахисного верхнього пристрою, який передбачений конструкцією автомобіля, чим порушив п. 31.4.7 е ПДР України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 КУпАП забороняється керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно з п. 31.4.7 е) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема, за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.

Настання відповідальності за порушення наведеного п. 31.4.7 е) ПДР України можливе за наявності двох обставин: конструкцією транспортного засобу має бути передбачений бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, обов`язок доказування у цьому випадку про те, що конструкція автомобіля "Renault Magnum" передбачає наявність заднього правого грязезахисного верхнього пристрою та його відсутність на транспортному засобі під керування позивача покладено на відповідача.

Водночас, в оскаржуваній постанові не зазначено, чим передбачено наявність заднього правого грязезахисного пристрою і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу їх передбачає. Із змісту оскаржуваної постанови убачається, що будь-які докази до неї не додаються, зокрема, які б підтверджували відсутність заднього правого грязезахисного верхнього пристрою на керованому позивачем транспортному засобі.

Беручи до уваги наведені вище обставини, а також враховуючи приписи згаданих процесуальних норм, суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова у справі не може слугувати носієм доказової інформації, оскільки інформація, відображена в ній, не підтверджена будь-якими засобами доказування.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не довів.

Враховуючи встановлені обставини, винесена відповідачем постанова від 12.11.2024 підлягає скасуванню, а провадження закриттю.

У силу ч. 1 ст. 139 КАС країни при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом установлено, що ОСОБА_1 під час подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. Відтак з огляду на задоволення позовних вимог із Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору.

Питання про стягнення витрат на правничу допомогу буде вирішено судом за правилами ч. 7 ст. 139 КАС України, з огляду на посилання позивача у позовній заяві про надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.1, 77, 139, 242, 246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 121, 251, 276, 279-3, 288,289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ухвалив:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панасюка Івана Івановича до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача інспектор відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Меліхов Олександр Вікторович про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову інспектора відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Літвиновича Василя Трохимовича ЕНА № 3464466 від 12 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун