Ухвала суду № 125769706, 12.03.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2265/23

1-кп/189/55/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в сел. Покровське кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022131580000080 від 29.04.2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Макіївка Донецької області, українка, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст.111-1 КК України. Обвинувачена ОСОБА_5 , відносно якої проводилось спеціальне досудове розслідування, в підготовчі судові засідання не з`явилася з невідомих суду причин, була належним чином повідомлена про час та місце проведення підготовчих судових засідань. Виклики її до суду в якості обвинуваченої здійснювалися шляхом публікації оголошення в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті «Судова влада України». У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те,21.04.2022 року ОСОБА_5 заочно повідомлено про підозру у добровільному зайнятті громадянкою України посади, повязаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням Старобільської територіальної громади Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст.ст.111,135,278 КПК України,14квітня 2022року вгазеті «Урядовийкур`єр»тиражу №86(7207),яка являєтьсязасобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята навеб-сайті ОфісуГенерального прокурорау рубриці«Повістки провиклик тавідомості проздійснення спеціальногодосудового розслідування»,опубліковано оголошенняіз повісткоюпро виклик ОСОБА_5 до СтаробільськогоРУП ГУНПв Луганськійобласті на18.04.2022року,19.04.2022року та20.04.2022року длявручення їйписьмового повідомленняпро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,допиту уякості підозрюваної,а такожпроведення іншихслідчих тапроцесуальних дій.Однак,на вказанідати тачас ОСОБА_5 до СВСтаробільського РУПГУНП вЛуганській областіне прибула,будь-якідокументи,які підтверджуютьповажність причинне прибуттяне надала.У зв`язкуз цим21.04.2024у газеті«Урядовий кур`єр»тиражу №92(7213)та навеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора опублікованописьмове повідомленняпро підозру ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.111-1КК України,а самеу добровільномузайнятті громадянкоюУкраїни посади,пов`язаної звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій,у незаконномуоргані влади,створеному натимчасово окупованійтериторії,у томучислі вокупаційній адміністраціїдержави-агресора.Разом зповідомленням ОСОБА_5 про підозруїй впорядку,передбаченому ст.135КПК України,в офіційномувиданні «Урядовийкур`єр» тиражу№ 92(7213),та навеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора,опубліковано оголошенняіз повісткоюпро виклик ОСОБА_5 до СВСтаробільського РУПГУНП вЛуганській областіна 25.04.2022,26.04.2022та 27.04.2022для врученняїй письмовогоповідомлення пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,допиту якпідозрюваної,а такожпроведення іншихслідчих тапроцесуальних дій.Однак,на вказанідати тачас ОСОБА_5 до СВСтаробільського РУПГУНП вЛуганській областізнову неприбула,будь-якідокументи,які підтверджуютьповажність причиннеприбуття ненадала.Враховуючи наведенівище обставини,прокурором 21.04.2022з дотриманнямвимог ст.ст.111,135,278КПК України,повідомлено ОСОБА_5 про підозруу відповідностіта успосіб,передбачений діючимкримінальним процесуальнимзаконодавством України(опублікованоповідомлення пропідозру навеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора від21.04.2022та вгазеті «Урядовийкур`єр» №92(7213)від 21.04.2022,яка єзасобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження.Таким чином,21.04.2022у вказаномукримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,набула статусупідозрюваної увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.111-1КК України.У зв`язкуз викладеним,постановою прокуроравід 13.05.2022на підставіст.281КПК Українипідозрювану ОСОБА_5 оголошено врозшук,здійснення якогов подальшомудоручено оперативномупідрозділу МарківськогоМРВ 3управління ГУСБУ вДонецькій таЛуганській областях.У зв`язкуіз переховуванням ОСОБА_5 до Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська увідповідності доч.6ст.193КПК Україниподано клопотанняпро обранняостанній запобіжногозаходу увигляді триванняпід вартою,яке ухвалоюслідчого суддівід 31.05.2023задоволено таостанній обранозапобіжний західу виглядітримання підвартою,без визначеннярозміру застави.В подальшомустосовно ОСОБА_5 ухвалою слідчогосудді Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська від15.06.2023надано дозвілна здійсненняспеціального досудовогорозслідування.Також,20.06.2023у газеті«Урядовий кур`єр»тиражу №122(7520),та 15.06.2023на веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора опублікованоповідомлення проухвалення слідчимсуддею судовогорішення проздійснення спеціальногодосудового розслідуваннястосовно ОСОБА_5 та повісткапро їївиклик на26.06.2023,27.06.2023,28.06.2023та 30.06.2023для допитув якостіпідозрюваної,проведення слідчихта процесуальнихдій увказаному кримінальномупровадженні,а такождля врученняповідомлення прозавершення досудовогорозслідування,виконання вимогст.290КПК України(відкриттяматеріалів іншійстороні),а самедля наданнядоступу доматеріалів кримінальногопровадження,вручення обвинувальногоакту тареєстру матеріалівдосудового розслідування.Однак ужодний ізпризначених датита часу ОСОБА_5 за викликомне з`явилася,про неможливістьта/абопричини неприбуттяне повідомила.Крім того,обвинувачена ОСОБА_5 з дотриманнямвимог ст.ст.111,135КПК України,неодноразово викликаласяв судовізасідання доПокровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті,однак ужодний ізпризначених датита часу ОСОБА_5 за викликомне з`явилася,про неможливістьта/абопричини неприбуттясуд неповідомила.Таким чином, зібрані докази дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території Старобільського району Луганської області, де переховується від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 5ст. 139 КПК Україниухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більше, як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження. Наведені обставини унеможливлюють судовий розгляд даного кримінального провадження без проведення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 ,узв`язку з чим, з метою досягнення завдань кримінального провадження, дотримання належної правової процедури необхідним вбачається отримати дозвіл суду на проведення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 , оскільки остання обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України;переховується від органів слідства та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перебуває на тимчасово окупованій території України. Просить суд постановити ухвалу про дозвіл на здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №12022131580000080 від 29.04.2022 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовільнити. Захисник - адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, так як не погоджена позиція захисту з обвинуваченою, що буде прямим порушенням її права на захист. Суд, вислухавши прокурора та захисника, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків. Відповідно дост.2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Згідно ч.1 ст.7, ч.ч.1, 2, 5 ст.9цьогоКодексузміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, таємне спілкування, забезпечення права на захист, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, диспозитивність. Під час кримінального провадження прокурор, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,КПК Українита всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Положення п.п.9 п «а» розділу 3 рекомендації №6R/87/18 Комітету міністрів РЄ державам-членам «Стосовно спрощеного кримінального правосуддя» від 17 вересня 1987 року зобов`язують держави-члени розглянути й дозволити судам першої інстанції заслуховувати справи та прийняти в них рішення у відсутність обвинуваченого за умови, що останній проінформований належним чином про дату слухань та своє право на законне або інше представництво. При цьому, наголошується, що подібна процедура повинна стосуватися дрібних правопорушень. КПК Україниз цього приводу зобов`язує сторону обвинувачення використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема прав на захист, доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання в приватне життя) в разі здійснення кримінального провадження у відсутність підозрюваного або обвинуваченого. Зокрема, відповідно до ч.5ст.374 цього Кодексу, у випадку постановлення вироку за наслідками кримінального провадження, в якому здійснювалося спеціальне досудове провадження, суд окремо зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя. Право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Діяльність захисника в кримінальному процесі передбачає можливість спілкування з підозрюваним, обвинуваченим, конфіденційного побачення, зустрічі в умовах, що виключають прослуховування. У даному кримінальному провадженні захисник виконує свою функцію не тільки без обвинуваченої, а й без можливості особисто поспілкуватися з нею й отримати ті фактичні дані, на підставі яких він побудує лінію захисту. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5ст.111-1 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до вимогРозділу ІV КПК Україниучасть обвинуваченого під час підготовчого судового засідання та судового розгляду є обов`язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини. Крім того, у §3 (d) статті 14 частини III Міжнародного пакту, зазначено, що кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника. Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена, як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантованийст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом». Відповідно до ч.3ст.323 КПК Українисудовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися у відсутність обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. Згідно з п.20-1Розділу XI«Перехідні положення» КПК Українисудовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другійстатті 297-1 КПК України, а також у цьому пункті, може здійснюватися у відсутність обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Процедури «іn absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому, Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок. Так, у рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснене відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими. Так у справі «Сейдович проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна у відсутність офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. В даній справі суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред`явлені йому обвинувачення. З цих підстав не можна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту. У справі «Колоцца проти Італії» Суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п.3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття «справедливий розгляд у суді» (рішення у справі «Годди проти Італії» від 9 квітня 1984 року. Серія А, т.76, с.11, п.28). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку «розумного співвідношення», з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях. Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, та його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський Суд у подібних справах окремо досліджує, як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з`явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому, Суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети. Більш того, як зазначено ЄСПЛ в рішенні «Колоцца проти Італії» підпункти (с), (d) та (е) п.3 гарантують кожній людині, якій пред`явлено кримінальне обвинувачення, право «захищати себе особисто», «допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані», «користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові», і важко уявити собі, як обвинувачений може здійснювати ці права, не будучи присутнім. В даному випадку Суду не доводиться встановлювати, відмовився і за яких обставин обвинувачений від здійснення свого права бути присутнім при розгляді справи, оскільки в будь-якому випадку, відповідно до усталеної прецедентної практики Суду, відмова від здійснення права, гарантованого Конвенцією, повинна бути встановлена недвозначним чином (рішення у справі «Неймастера» від 07 травня 1974 року. Серія А, т.17, с.16, п.36; рішення у справі «Ле Конта, Ван Льовена і ОСОБА_2» від 23 червня 1981 року. Серія А, т.43, с.25-26, п.59; рішення по справі «Альберта і Ле Конта» від 10 лютого 1983 року. Серія А, т.58, с.19, п.35). До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань. При цьому, зміст та форма кримінального провадження у відсутність підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст.7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження у відсутність підозрюваного або обвинуваченого (in absentia). У випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7 цього Кодексу(ч.6ст.9 КПК України). В даному кримінальному провадженні відсутні беззаперечні докази, що обвинувачена ОСОБА_5 в достатній мірі проінформована про те, що вона притягується до кримінальної відповідальності та відбувається судовий розгляд даного кримінального провадження, на підставі яких можна було б зробити висновок, що обвинувачена недвозначно відмовилася від свого права приймати участь у слуханні справи. Крім того, відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ, як джерело права. У справі «Годди проти Італії», в рамках якого встановлено не повідомлення обраного підсудним захисника про судовий розгляд і не з`ясування в достатньому обсязі про причини неявки обвинуваченого, ЄСПЛ була сформульована наступна позиція: факт неявки підсудного в судове засідання, а також відсутність повідомлення його захисника вимагають від суду прояви активності в цілях досягнення належної реалізації процесуальних прав зацікавленої особи. Отже, суд повинен за власною ініціативою призупинити розгляд справи через необхідність з`ясування причин неявки сторін. Із наданих прокурором доказів, зокрема, повідомлення про підозру, постанови про оголошення підозрюваної в розшук, ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвали про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, повісток про виклик ОСОБА_5 до органів досудового слідства, повісток про її виклик до органу досудового слідства через оголошення у державній газеті «Урядовий кур`єр», судом не встановлено, що ОСОБА_5 переховувалася чи переховується на тимчасово окупованій території України. Таким чином, суд вважає, що прокурором не надано беззаперечних доказів того, що обвинувачена намагалася ухилитися від суду чи недвозначно відмовилася від свого права прибути в судове засідання, що ОСОБА_5 знаходиться на тимчасово окупованій території України. З урахуванням нормКПК України, є обґрунтовані підстави вважати, що здійснення спеціального судового провадження на даній стадії може призвести до порушення ст.6 Конвенції, оскільки обвинувачена позбавлена права висловити бажання на розгляд її справи судом, захищати себе особисто чи скористатися правовою допомогою захисника, обраного нею особисто, допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право нате, щоб ці свідки були допитані, надавати суду докази в обґрунтування своєї правової позиції та користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.111-1 КК України, внесене до ЄРДР за №12022131580000080 від 29.04.2022 року. Відповідно до ч.1ст.135 КПК Україниособа викликається до слідчого, прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Частиною 8статті 135 КПК Українипередбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам). Частина 9 вказаної статті передбачає, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь - якому разі, з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом. Крім того, суд зауважує, що здійснення спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не свідчить, що суд зобов`язаний призначити спеціальне судове провадження, оскільки потрібно саме довести наявність таких обставин, які б дозволяли призначити спеціальне судове провадження саме на сьогодні. Суд ще раз наголошує, що, відповідно до вимог ч.3ст.323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч.2ст.297-1 КПК України, може здійснюватися у відсутність обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. Матеріали справи не містять доказів того, що обвинувачена ОСОБА_5 оголошена в міжнародний розшук.

В даному випадку не доведено наявність підстав для здійснення спеціального досудового розслідування, оскільки, відповідно до положень ч.2ст.297-1 КПК Українине передбачено здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи, яка не перебуває у міжнародному розшуку. Відповідно до вимогст.335 КПК Україниу разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручаєтся слідчому та/або прокурору. 13.05.2022 року прокурором Старобільської окружної прокуратури Луганської області підозрювану - ОСОБА_5 оголошено в розшук,здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу Марківського МРВ третього управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання не з`являється тривалий час, причини її неявки суду не відомі, місцезнаходження не відоме, у зв`язку з чим, з метою недопущення порушення її права на справедливий розгляд справи у суді, суд вважає необхідним, на підставіст.335 КПК України, зупинити судове провадження відносно ОСОБА_5 до її розшуку.

З викладених обставин суд не вбачає підстав для здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 , у зв`язку з чим клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.314,315,323,335,372 КПК України, ст.ст. 201,2971,2972РозділуXІ «Перехідні Положення» КПК України, ч. 3ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022131580000080 від 29.04.2022 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.111-1 КК України- відмовити. Оголосити розшук обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Макіївка Донецької області, українка, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зупинити судове провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за№ 12022131580000080 від 29.04.2022 року, до розшуку обвинуваченої. Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1