Рішення № 12576574, 24.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/48824.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С" Форвардінг Ко"

до Товариству з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль”

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення заборгованості в розмірі 302 154,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Бойко Ю.А. –дов. № 22 від 30.04.2010 р.

від відповідача не з'явився

в судовому засіданні 24.11.2010 року відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М енд С" Форвардінг Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогрейдер групи», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль”, заборгованості за договором купівлі-продажу № 6 від 17.12.2008 року в розмірі 302 154,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобов’язання за укладеним договором купівлі-продажу № 6 від 17.12.2008 року щодо передачі у власність позивача автомобіля Lexus-LX 570.

30.09.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/488, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 21.10.2010 року.

В судове засідання, призначене на 21.10.2010, з’явився представник позивача та на виконання вимог суду надав додаткові письмові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повноважних представників не направив, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

В судовому засіданні представник позивача надав довідку з органу статистики, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогрейдер Груп"було реорганізовано на Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль”.

Згідно ст.25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Ухвалою суду від 21.10.2010 року, відповідно до ст. 25 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогрейдер Груп" було замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль”, розгляд справи відкладено на 11.11.2010 року.

11.11.2010 року в судове засідання з’явився представник позивача, на виконання вимог суду надав додаткові докази по справі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 11.11.2010 року розгляд справи відкладено на 24.11.2010 року.

В судове засідання, призначене на 24.11.2010 року з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача судового процесу ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С" Форвардінг Ко" (надалі – позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогрейдер групи», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль”, (надалі – відповідач, продавець) було укладено договір купівлі –продажу № 6 від 17.12.2008 року (надалі - Договір), відповідно до якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцеві один новий автомобіль Lexus-LX 570, колір кузова: чорний, колір салону: бежевий (надалі - автомобіль).

Одночасно Додатком №1 до Договору було обумовлено технічну комплектацію придбаваного позивачем автомобіля, його модель, тип кузова та салону.

Відповідно до п. 4.2 Договору, передача автомобіля покупцю здійснюється до 26.12.2008 року.

Згідно п. 3.2 Договору, покупець повинен перерахувати продавцю суму в розмірі 138 000,00 грн. протягом 2 банківських днів з моменту оформлення Договору на поточний рахунок продавця.

Як передбачено п.п. 5.1, 5.2 Договору, продавець передає покупцю пакет документів, необхідних останньому для подальшої реєстрації автомобіля в органах ДАІ та експлуатації придбаного автомобіля. Право власності на автомобіль переходить до покупця з моменту отримання довідки-рахунку на автомобіль.

На виконання вимог Договору позивач позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 138000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5892 від 18.12.2008 року (належним чином засвідчена копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи).

Однак, в порушення вимог п. 5.2 Договору, відповідач, у передбаченому Договором порядку, не передав позивачу пакет документів, необхідних для подальшої реєстрації автомобіля.

Крім того, після доставки автомобіля на склад відповідача, відповідно до Акту передачі-приймання товарів від 12.01.2009 року, складеного між відповідачем та ДП «Автопрокат», відповідач не повідомив позивача, тим самим не виконавши вимоги Договору щодо остаточної передачі автомобіля придбаного у власність позивачем.

З метою досудового врегулювання спору, 20.09.2010 року позивач направив відповідачу Лист-пропозицію від 14.10.2010 року з вимогою виконати вимоги Договору. Проте зазначений Лист-пропозицію залишився без задоволення.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду відповідач передбачені Договором зобов’язання не виконав.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає невиконання відповідачем зобов’язань, передбачених Договором, істотним порушенням Договору та вважає позовні вимоги в частині розірвання Договору купівлі –продажу № 6 від 17.12.2008 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем згідно п. 3.2 Договору. У зв'язку з тим, що зазначений Договір розірвано, у відповідача відпала правова підстава володіння грошовими коштами, які були отримані відповідачем за Договором.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у зв’язку з розірванням Договору, відповідач безпідставно утримує грошові кошти в розмірі 138000,00 грн., які належать позивачу, а тому вони підлягають до стягнення.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за поставку автомобіля з простроченням термінів, передбачених Договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості автомобіля, за кожний день прострочення, але не більше 50% від вартості автомобіля.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 140000,00 грн. штрафу. З розрахунком штрафу суд погоджується та вважає його обґрунтованим.

Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача 7180,00 грн. 3% річних та 16974,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 7180,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 16974,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 6 від 17.12.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С" Форвардінг Ко" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль” та стягнення 138000,00 грн. основного боргу, 140000,00 грн. штрафу, 7180,00 грн. 3% річних та 16974,00 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 6 від 17.12.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С" Форвардінг Ко" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль”.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Тіроль” (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4а/289, код ЄДРПОУ 35380808) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "М енд С" Форвардінг Ко" (02092, м. Київ, вул.. О.Довбуша, 37, код ЄДРПОУ 32305728) грн. 138000 (сто тридцять вісім тисяч),00 грн. основного боргу, 140000 (сто сорок тисяч),00 грн. штрафу, 7180 (сім тисяч сто вісімдесят),00 грн. 3% річних, 16974 (шістнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят чотири),00 грн. інфляційних втрат, 3335 (три тисячі триста тридцять п’ять),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 01.12.2010