Рішення № 12576567, 19.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/40319.11.10 За позовомМиргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Миргородської міської ради

до

про Товариства з обмеженою відповідальністю «БПТ»

стягнення 145943,43 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратури

від позивача

від відповідача не з’явились

Мамот Л.І.- представник

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Миргородської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БПТ»заборгованості по орендної платі за користування земельною ділянкою у розмірі 119220,16 грн.

09.11.2010 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, в який позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельної ділянкою за період з серпня 2007 року по червень 2010 року у розмірі 123719,40 грн., 13163,09 грн. пені за невиконання умов договору оренди та 9060,94 грн. штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 04.06.2007, укладеного з Миргородською міською радою, зобов’язання з внесення орендної плати не виконує.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

04.06.2007 між Миргородською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БПТ», як орендарем, укладений договір оренди землі б/н (надалі - Договір оренди), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення 12 сесії 5 скликання від 27.04.2007 надає, а орендар приймає у в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 32А.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1428 кв.м (п.2 Договору оренди).

За умовами Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки землі і складає 2989,85 грн. на місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься не пізніше 30 числа наступного місяця. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку (п. 4 Договору).

Розмір орендної плати переглядається у випадках, перелічених у п. 4 Договору оренди.

Договір оренди укладений сторонами на три роки. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутністю письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк (п. 3 Договору).

На виконання умов договору орендодавець передав орендарю визначену у договорі земельну ділянку , що підтверджується актом прийому - передачі від 04.06.2007.

Законом України «Про оренду землі»№ 161-XIV від 06.10.1998 (із змінами та доповненнями) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1).

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Згідно із ст. 6 вказаного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13.Закону).

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач орендну плату за землю в розмірі та строки, встановлені Договором, не вносить з моменту укладання договору. Заборгованість відповідача з орендної плати за період з 04.06.2007 по 03.06.2010 становить 129441,97 грн.

Належних доказів виконання зобов’язань за Договором оренди земельної ділянки від 04.06.2007 щодо внесення орендної плати за землю відповідачем не надав, наведений прокурором та підтриманий позивачем розрахунок платежів за вказаний період відповідачем не спростував.

За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 123719,40 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 13163,09 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 4 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі, якій відповідає ставці пені за несвоєчасну сплату земельного податку, встановленої законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює, зокрема, порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, у зв’язку з несплатою (несвоєчасною сплатою) податків і зборів є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Відповідно до пп.16.4.1 п.16.4 ст. 16 вказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (пп.16.4.2 п. 16.4 ст. 16 Закону).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що зобов’язання з внесення орендної плати за земельну ділянку за період з червня 2007 року по червень 2010 року відповідач не виконав, відповідальність у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, вимоги про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Але розрахунок пені, наведений у заяві про зміну позовних вимог, не відповідає ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За розрахунком суду, розмір пені, передбаченої п. 4 Договору, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та настання строку сплати орендної плати за кожний місяць, становить 2091,59 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 9060,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З даної норми вбачається, що передбачені нею розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачене договором, а відтак до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п. 4 Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2007, якою сторонами за невнесення орендної плати передбачили стягнення пені, відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% сторони в договорі не передбачили.

Отже, визначений ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосований, оскільки інший вид та розмір штрафу передбачений п. 4 Договору.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 123719,40 грн. та 2091,59 грн. пені.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог і підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БПТ»(03148, м. Київ, вул. Строкача Тимофія, 1 А, ідентифікаційний код 34186873 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Миргородської міської ради (Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, ідентифікаційний код 04057468, рахунок 31518931700012 ГКДК в Полтавській області, МФО 831019) 123719 (сто двадцять три тисячі сімсот дев’ятнадцять) грн. 40 коп. заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 04.06.2007 та 2 091 (дві тисячі дев’яносто одна) грн. 59 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БПТ»(03148, м. Київ, вул. Строкача Тимофія, 1 А, ідентифікаційний код 34186873 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України 1258 (одна тисяча двісті п’ятдесят вісім) грн. 11 коп. державного мита та 203 (двісті три) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:30.11.2010