Ухвала суду № 125764615, 12.03.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8458/24

Провадження № 2/639/528/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/8458/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 2001847059901 від 30.03.2021, № 1001928041601 від 22.07.2021, № 1001998415901 від 20.10.2021 у загальному розмірі 201794,82 грн та судовий збір у розмірі 2942,47 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 19.12.2024 та підписані представником позивача адвокатом Киричук Галиною Миколаївною, яка діє на підставі довіреності.

23.12.2024 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання (а.с.67).

17.02.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 11-00 годину 12.03.2025.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Киричук Г.М. у позовній заяві просила розглянути справу за відсутності представника банку, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

12.03.2025 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заява та клопотання, сформовані в системі «Електронний суд» 11.03.2025, в яких відповідач зазначила про неможливість з`явитися у судове засідання, призначене на 11-00 годину 12.03.2025, оскільки перебуває у Фінляндії, її документи про взаємини з банком знаходяться у м. Харкові та вона наразі не може скористатися цими документами та довести про неправомірність нарахованої Банком суми заборгованості. Просила не розглядати справу про стягнення з неї кредиторської заборгованості. Зазначила, що буде брати участь у справі особисто після приїзду в Україну, про що заздалегідь повідомить суд.

Також, у клопотанні відповідач просить суд зобов`язати Банк надати повну інформацію щодо формування суми заборгованості.

Суд, вивчивши доводи цього клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до положень статей76,77 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 84ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористалася своїм процесуальним правом та подала до суду відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 07.01.2025, що надійшов до суду 08.01.2025.

Підготовче провадження у справі наразі закрито та справа перебуває на стадії судового розгляду по суті.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що клопотання про витребування доказів подане з порушенням встановленого законом процесуального строку, та підстав для його поновлення суд не вбачає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 84ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_1 є стороною кредитних договорів, стягнення заборгованості за якими є предметом спору, а отже, не була позбавлена можливості самостійно звернутися до позивача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» із заявою про надання їй такої інформації, проте у клопотанні про витребування доказів, всупереч вимогам пункту 4 ч. 2ст.84ЦПК України, не зазначено про вжиті нею заходи для отримання самостійно від позивача зазначеної у клопотанні інформації; доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини у своєму рішеннівід 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відмов у у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Щодо клопотання відповідача про відкладення судового засідання та про не розгляд справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, що відповідає положеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України не підлягає обмеженню право на судовий захист.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд також зауважує, що до заяви про неможливість з`явитися на судове засідання в якості доказів на підтвердження цих обставин, відповідачем додані: копії документів, складених іноземною мовою, та до матеріалів справи не долучено належно оформленого перекладу цих документів на державну українську мову.

Положеннями ч. 1ст. 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Згідно з частинами 3, 4 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч.3 ст.8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Отже, Законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

У свою чергу, із наданих ВССУ роз`яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року слідує,що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Тобто, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно доположень пункту8Інструкції зділоводства вмісцевих таапеляційних судахУкраїни,затвердженої наказомДержавної судовоїадміністрації України№ 814від 20.08.2019року,із змінами,внесеними згідноз НаказамиДержавної судовоїадміністрації,діловодство всуді ведетьсядержавною мовою,крім випадків,передбачених законодавствомУкраїни. Усі документи суду складаються державною мовою. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.

Частиною другою статті 223 ЦПК України визначений вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи: 1)неявка всудове засіданняучасника справи,щодо якоговідсутні відомостіпро врученняйому повідомленняпро дату,час імісце судовогозасідання; 2)перша неявкав судовезасідання учасникасправи,якого повідомленопро дату,час імісце судовогозасідання,якщо вінповідомив пропричини неявки,які судомвизнано поважними; 3)виникнення технічнихпроблем,що унеможливлюютьучасть особиу судовомузасіданні врежимі відеоконференції,крім випадків,коли відповіднодо цьогоКодексу судовезасідання можевідбутися безучасті такоїособи; 4)необхідність витребуваннянових доказів,у випадкуколи учасниксправи обґрунтувавнеможливість заявленнявідповідного клопотанняв межахпідготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд сприяє відповідачу в реалізації нею прав, передбачених цим Кодексом, та роз`яснює, що за положенням ст. 58 ЦПК України, у випадку, якщо відповідач не має змоги особисто прибути у судове засідання, вона може скористатися своїм процесуальним правом та брати участь у судовому процесі через представника.

Крім того, відповідно до ст. 212 ЦПК України, відповідач має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості.

Суд роз`яснює положення ч. 2 ст. 212 ЦПК України, а саме, учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Оскільки відповідач у судове засідання вперше не з`явилася, подала заяву про відкладення судового засідання, судовий розгляд справи належить відкласти, відповідно п. 2 до ч. 2 ст. 223 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Керуючись ст. 84, 223, 247, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів у цивільній справі № 639/8458/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відкласти судове засідання у справі до 12 год 00 хв 09 квітня 2025 року.

Про дату і час проведення відкритого судового засідання повідомити учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО