Рішення № 12576251, 22.11.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" листопада 2010 р. Справа № 2/1360

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача Дончук І.Б. (директор)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Приватного підприємства "Хімзбут" (м.Житомир)

До Орендного підприємства "Житомирська обласна друкарня" (м.Житомир)

про стягнення 31 690, 78 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 31690,78грн., з яких: 29776,00грн. боргу за надані послуги з охорони об'єкту, 930,86грн. інфляційних, 983,92грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні надав копії виписок з банку, що посвідчують часткове погашення відповідачем боргу та довідку підприємства про те, що станом на 19.11.10 сума основного боргу ОП "Житомирська друкарня" складає 25000,00грн.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2009 року між Приватним підприємством "Хімзбут" (охоронна фірма) та Орендним підприємством "Житомирська обласна друкарня" (замовник) був укладений договір №2 про охорону виробничих (господарських) об'єктів, за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а охоронна фірма (позивач) бере під охорону об'єкт за адресою :м.Житомир, вул.М.Бердичівська,17.

На виконання умов договору, за період з січня 2010 по вересень 2010, охоронна фірма надала послуги відповідачу з охорони об'єкту на загальну суму 48196,68грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами здачі-прийняття робіт (а.с.17-25).

За п.1.6 договору, за надані послуги, відповідач зобов'язався щомісячно перераховувати на розрахунковий рахунок позивача 7420,00грн. в тому числі ПДВ. У доповненнях №1,№2 та №3 до договору №2 від 14.08.09, сторони домовились про наступне, замовник щомісячно перераховує не пізніше п'ятнадцятого числа слідуючого місяця на розрахунковий рахунок охоронної фірми з 01.10.09 - 7620,00грн., з 01.12.09 - 6620,00грн. а з 01.05.10 - 7020,00грн. (а.с.14-16).

Всупереч умовам договору, відповідач розрахувався за надані позивачем послуги частково, що підтверджується банківськими виписками ( а.с.26- 30), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становила 29776,00 грн.

04.09.10р. позивач надіслав відповідачу претензію за № 46 про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с.31).

Крім того, 04.09.10 позивач листом №47 повідомив відповідача про те, що у зв'язку з порушенням п.1.6 договору , охоронна фірма припиняє надавати охоронні послуги відповідачу з 15.09.10, згідно п.1.7 договору (а.с.32).

Після подачі позову до суду (21.10.10) відповідач сплатив частину боргу в розмірі 4776,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 22.10.10, 01.11.10, 03.11.10, 10.11.10 (а.с.43,44,53,54).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 25000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 4776,00грн. позов підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 5.1 договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за період з 16.05.10 по 20.10.10 згідно розрахунку позивача становить 983,92 грн. (а.с.9).

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, що становить 930,86грн., приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині (а.с.8).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 26914,78грн. а в частині стягнення 4776,00грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,80,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 4776,00грн.

3.Стягнути з Орендного підприємства "Житомирська обласна друкарня" (м.Житомир, вул.Мала Бердичівська,17; код 02466441) на користь Приватного підприємства "Хімзбут" (м.Житомир, вул.Чапаєва,15,кв.25; код 30737027) - 25000,00грн. боргу, 983,92грн. пені, 930,86грн. інфляційних, 316,91грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідомленням)