Рішення № 12576199, 16.11.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" листопада 2010 р.Справа № 14/1292

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Качоровська А.Г. - дов.№058 від 01.11.2010р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (м. Київ)

до Приватного підприємства "АМТ" (м. Житомир)

про стягнення 93848,57 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 93848,57 грн. заборгованості по орендній платі.

16.11.2010р. на адресу господарського суду від директора Приватного підприємства "АМТ" надійшло клопотання, в якому він повідомляє, що підприємством укладено угоду про надання юридичної допомоги з представником, у зв'язку з чим просить розгляд справи відкласти, для надання можливості уповноваженому представнику ознайомитися із матеріалами справи.

Крім того, 16.11.2010р. до суду від представника відповідача Сищука В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості ознайомитися із матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо клопотань представників відповідача.

Суд відхиляє клопотання представників відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Норми статті 28 Господарського процесуального кодексу України не містять обмежень щодо кількості представників юридичної особи, представниками сторін можуть бути будь - які особи, повноваження яких підтверджується довіреністю, незалежно від їх фаху та займаної посади, в тому числі керівники.

Крім того, до вищезазначених клопотань не було додано угоди про надання юридичної допомоги укладеної між відповідачем та його представником.

Таким чином, відповідач не був позбавлений права направити інших представників для захисту своїх інтересів в суді.

Слід також зазначити, що у відповідача було достатньо часу для того, щоб скористатися наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом для ознайомлення з матеріалами справи (провадження у справі порушено 05.10.2010р.). До того ж розгляд справи 02.11.2010р. було відкладено саме з урахуванням поданого ним 01.11.2010 року клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони. Відповідно останні зобов'язані дотримуватись вимог закону при реалізації своїх повноважень.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала у повному обсязі, крім того, надала обгрунтований розрахунок суми позову (а.с.68-70).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 20.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (позивач у справі) та Приватним підприємством "АМТ" (відповідач у справі) був укладений договір оренди майна (оперативної оренди) № 8.65 (а.с.7-13), згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язався надати відповідачу у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі - "майно"), згідно Додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід’ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов’язався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів (п.1.1. договору).

Згідно з п. 3.5. договору у випадку, передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових Специфікацій, що є невід'ємними частинами договору або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами прийому-передачі), без оформлення додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п.1.3. вказане в п.1.1. договору майно передається у тимчасове користування відповідачу для проведення будівельно-монтажних робіт. Частиною 1 цього пункту Сторони визначили цільовий характер експлуатації майна, що передається у тимчасове користування відповідача.

Відповідно до п.4.1. позивач готує до відвантаження та здійснює безпосереднє відвантаження майна відповідачу зі свого складу, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Лебединська,9, а відповідач власними силами та за власний рахунок проводить переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою : м.Житомир, вул.Радонова (Котеджне містечко).

Відвантаження майна здійснюється уповноваженому представнику відповідача, при наявності довіреності на бланку суворої звітності (форма №М-2) (п.4.5. договору).

Пунктом 4.6. договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін, та вручаються позивачем відповідачу в момент фактичного відвантаження майна у повному або в окремій його частині.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав майно відповідно до додатку 1 специфікація від 20.03.2008р. та додатку 2 додаткова специфікація від 14.04.2008р. (а.с. 19-20) в загальній кількості 1085 одиниць, що підтверджується: накладними на переміщення №№ДК-0001935, ДК-0001937 від 25.03.2008р., №№ДК-0001998, ДК-0002022 від 26.03.2008р., №ДК-0002586 від 15.04.2008р., №ДК-0002582 від 17.04.2008р. та довіреностями серія ЯОЦ №401944 від 24.03.2008р., серія ЯОЦ №401955 від 26.03.2008р., серія НБК №131559 від 15.04.2008р. (а.с.21-29).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

При цьому, у розділі 2 договору сторонами було обумовлено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини відповідачу і діє до моменту повернення відповідачем майна у повному обсязі. Під моментом фактичної передачі майна слід розуміти відвантаження майна або його частини відповідачу з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі) (п.2.1. договору).

Закінчення встановленого терміну орендних правовідносин не звільняє відповідача від обов'язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у відповідача (п. 2.2. договору)

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набирає чинності з моменту її підписання та діє до "30" червня 2008р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного договір оренди майна (оперативної оренди), який був укладений між сторонами, діяв до моменту фактичного повернення відповідачем позивачу орендованого майна у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, фактичне повернення орендованого майна позивачу було здійснено в період з жовтня по грудень 2008р., що підтверджується накладними б/н від 14.10.2008р., 28.10.2008р., 11.11.2008р., та актом прийому – передачі № ДК –0009476 від 01.12.2008р. (а.с. 90-93).

Згідно з вимогами ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору сторони погодили, що плата за тимчасове користування майном згідно додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п.2.4. договору) і складає 4,2% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачу, та становить суму у розмірі 24850,98 грн, у тому числі ПДВ - 4141,83 грн. У разі передачі у тимчасове користування відповідача частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата, незалежно від її розміру (п.п.3.1.,3.2) щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні, при цьому 50 % від загальної орендної плати на місяць (п.3.1. договору) відповідач зобов'язується сплачувати позивачу на протязі трьох банківських днів з моменту підписання договору, а в подальшому сплачувати шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

За період з 31.03.2008р. по 30.11.2008р. позивач надав відповідачу послуги оренди майна на загальну суму 206635,05 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами наданих послуг по оренді майна: №0000000457 від 31.03.2008р., №ДК-0000714 від 30.04.2008р., №ДК-0000961 від 31.05.2008р., №ДК-0001193 від 30.06.2008р., №ДК-0001435 від 31.07.2008р., №ДК-0001684 від 31.08.2008р., №ДК-0001940 від 30.09.2008р., №ДК-0002194 від 31.10.2008р., №ДК-0002448 від 30.11.2008р. (а.с.30-38).

Позивачем були надіслані на адресу відповідача рахунки-фактури про сплату послуг по оренді майна від 30.04.2008р., 31.05.2008р., 30.06.2008р., 31.07.2008р., 31.08.2008р., 30.09.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008р. (а.с. 81-89), що підтверджується описами вкладення у цінний лист та повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.95-104).

17.07.2009р. позивач направ відповідачу повідомлення (а.с.40), в якому просить погасити заборгованість по орендній платі.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, перерахувавши позивачу лише 112786,05 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.71-80).

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 93848,57 грн., що підтверджується довідкою позивача від 01.11.2010р. (а.с. 67), обгрунтованим розрахунком суми позову (а.с.68-70) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 93848,57 грн. заборгованості по орендній платі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АМТ", 10001, м. Житомир, вул.Леселідзе,33-а, ідентифікаційний код 32008283 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.", 04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграда,20-а, ідентифікаційний код 30530955 - 93848,57грн. заборгованості по орендній платі, 938,49 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О. Повне рішення складено: 17.11.2010р.