Рішення № 125760604, 11.03.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9671/24

Провадження №2/523/418/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"11" березня 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого судді - Малиновського О.М.

за участю секретаря - Березніченко В.Є.

представника позивача - адвоката Тищенко С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому посилаючись на п.2 ч.1 ст.164 СК України просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 до відносно її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, яка є матір`ю вказаної вище дитини не приймає участі у його вихованні з 2016року. Його вихованням та матеріальним забезпеченням повністю займається він та ОСОБА_3 , з якою він уклав шлюб. На думку позивача, мати дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно нього, що є підставою для позбавлення її батьківських прав. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 01.07.2024р. провадження у справі відкрито та призначений розгляд справи в загальному позовному провадженні. Зобов`язано орган опіки та піклування надати суду висновок на розв`язання спору.

01.10.2024р. до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 07.11.2024р. підготовче судове засідання було закрито та призначений розгляд справи за участю сторін.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з`явилась, без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином.

Представника органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримав висновок стосовно розв`язання спору по даній справі.

За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву, справу розглянуто в заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові доказі по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Так, матеріалами справи встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 .

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.02.2016р. у справі № 523/11809/15 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28.10.2016р. у справі № 523/16902/15, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з його батьком, ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 17.09.2020р. уклав шлюб з ОСОБА_4 , яка перейшла на прізвище чоловіка ОСОБА_5 . Від спільного шлюбу у них народилась дочка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На теперішній час малолітній ОСОБА_7 проживає разом з батьком ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до характеристики з Одеського ліцею №14 Одеської міської ради від 29.05.2023р., ОСОБА_1 , який навчається в школі в 4 класі, позитивно характеризується директором ліцею та класними керівником учня. Характеристикою підтверджено, що вихованням дитини займається батько, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Мати дитини, ОСОБА_2 ніколи не відвідувала батьківських зборів, жодного разу не приводила дитину до ліцею та не забирала його . Ні разу не цікавилася успіхами ОСОБА_9 у навчанні.

За відомостями КУ «Дитяча міська поліклініка №2» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надглядається лікарями поліклініки з народження. Мати дитини, ОСОБА_2 , на огляд до дільничного педіатра з дитиною не зверталася, виклик до дому не проводила. Батько дитини, ОСОБА_1 відвідує з сином дитячу поліклініку, активно приймає участь в проведенні всіх заходів з медичного обслідування дитини, проведення профілактичних щеплень.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка за його згодою позивач по справі зазначив, що з 2016р. він займається вихованням сина, ОСОБА_9 . Мати ОСОБА_2 з того часу дитиною не цікавиться , його вихованням не займається.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що з ОСОБА_11 вона знайома та спільно проживає з 2016року. Офіційно шлюб між ними був укладений в 2020р. Свідок вказує, що мати ОСОБА_9 ОСОБА_2 цікавилась дитиною до 2019р., після, перестала його відвідувати та займатися вихованням.

Згідно акту обстеження умов проживання від 19.09.2024р., проведеного представника органу опіки та піклування, встановлено, що малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає з батьком, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , сестрою, ОСОБА_6 , 2020 року народження в квартирі АДРЕСА_1 . Для дитини створені всі належні умови для його проживання.

На виконання приписів статті 171 СК України, опитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в присутності представника органу опіки та піклування зазначив, що його вихованням займається батько, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 . При цьому дитина вважає, що ОСОБА_12 є його матір`ю та не вказує, що він знає ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.09.2024р. № 01-05-8/1107вх, орган опіки вважає доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно її сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

За приписами частини другої статті 47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків , вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Зібрані по справі докази вказують на те, що ОСОБА_2 після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 та визначенням місця проживання сина з його батьком, а саме з 2016 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не проявляла та не проявляє щонайменшої батьківської турботи, ані усно, ані письмово з сином не спілкувалася, його здоров`ям не цікавилася та не цікавиться на теперішній час. Своїми діями нехтує обов`язками матері.

Малолітній ОСОБА_7 постійно проживає разом з батьком, його дружиною ОСОБА_3 , та зведеною малолітньою сестрою, ОСОБА_13 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 займаються його вихованням. Слід зазначити, що дитина вважає, що його матір`ю є саме ОСОБА_3 .

При таких обставинах пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, відповідача слід позбавити батьківських прав з підстав визначених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, що буде відповідати інтересам дитини, який взагалі її не пам`ятає.

Отже, зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання сина відповідачкою, свідомого нехтування нею своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх на протязі тривалого часу, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини, статті 8 Конвенції (див. наприклад пункт 59 рішення Європейського Суду у справі «Ньяоре проти Франції»), і в такому випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи (див. пункт 47 Зауважень загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів (Пункт 1 статті 3)).

Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору в розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст. ст. ст.12,13,76,141,259, 263-265,268,280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20грн.

Відповідно до частини шостої статті 164 СК України, копію рішення суду в частині позбавлення батьківських прав, після набрання законної сили, надіслати до Відділу ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, ЄДРПОУ: 26303235, м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (ів), поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення суду.

Повне рішення суду складено 11 березня 2025р.

Суддя