Рішення № 125760601, 11.03.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17454/24

Провадження №2/523/431/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

"11" березня 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Березніченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 65045,37грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.05.2016р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладена угода № 200524317 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 14177,98грн., строком користування з 07.05.2016р. по 20.05.2017р.

20.07.2020р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №7_БМ за умовами якого до позивача перейшло право вимоги, у тому числі за кредитним договором № 200524317 від 07.05.2016р.

Сума боргу відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Діджи Фінанс» становить 42858,85грн., яку позивач просить стягнути, а також за ст.625 ЦК України, інфляційній витрати в розмірі 18331,95грн., 3% річних 3854,57грн., понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правовому допомогу.

Ухвалою судді 08.11.2024р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи неодноразово направлялась судова повістка за місцем реєстрації відповідача. Згідно поштових повідомлень відповідач відсутній за адресою місця своєї реєстрації, що вказує на його повідомлення про час та місце розгляду справи належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК).

За письмовою згодою представника позивача та за відсутності відзиву на позовну заяву справа розглянута в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 07.05.2016р. між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладена угода № 200524317 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 14177,98грн., строком користування з 07.05.2016р. по 20.05.2017р., зі сплатою процентів за кредитом в розмірі 0,0001% річних.

Договір укладено шляхом підписання ОСОБА_1 заяви приєднання до умов кредитного договору, анкети, графіку платежів по кредитному договору.

20.07.2020р. між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №7_БМ за умовами якого до позивача перейшло право вимоги, у тому числі за кредитним договором № 200524317 від 07.05.2016р.

Всупереч умовам кредитного договору 07.05.2016р. відповідач свої кредитні зобов`язання не виконав, суму боргу не сплатив.

На час уступки право вимоги сума боргу ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 42858,85грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем кредитного зобов`язання, та відсутністю доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми боргу за договором кредиту в розмірі 42858,85грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Отже, невиконання боржником грошового зобов`язання надає право кредитору захисти своє майнове право шляхом нарахування та стягнення з боржника 3% річних, а також інфляційних збитків, що, як було зазначено вище, носить компенсаційний характер.

Крім того, у зобов`язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Відтак, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Приймаючи до уваги, що виникли між сторонами кредитні правовідносини не припиненні, носять триваючий характер, то позивач, до якого перейшло право вимоги по кредитним договорам, має право на стягнення з відповідача 3% річних за невиконання грошового зобов`язання та інфляційній витрати.

У виниклих між сторонами правовідносинах відповідач неналежним чином виконував умови укладеного ним кредитного договору, що стало наслідком нарахування позивачем за період з 11.10.2021р. по 09.10.2024р. від суми боргу 42858,85грн.: інфляційних витрат в розмірі 18331,95грн., 3% річних в розмірі 3854,57грн.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком суми боргу 3% річних та інфляційних витрат з огляду на таке.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24.02.2022р. та по теперішній час в Україні введений воєнний стан, який триває по сьогодні.

Таким чином, зазначений позивачем період нарахування 3% річних та інфляційних витрат після 23.02.2022р., тобто після введення воєнного стану суперечить вимогам вказаної вище норми.

Відтак, з відповідача слід стягнути 3% річних та інфляційній витрати за порушення виконання грошового зобов`язання за період з 11.10.2021р. до 23.02.2022р., зокрема, 3% річних в розмірі 476.00 грн. та інфляційні витрати в розмірі 2274.02грн., від загальної заборгованості по кредитам у розмірі 42858,85грн.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості по кредиту в розмірі 42858,85грн., 3% річних в розмірі 476,00 грн., інфляційних витрат в розмірі 2274.02грн., а всього 45608,87грн.

Згідно ст.ст.137, 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1698,55грн. (45 608,87грн. х 100 : 65045,37грн. = 70,11% ; 2422,40грн. х 70,11% : 100), а також витрати на правничу допомогу в розмірі 4907,70грн. (7000,00грн. х 70,11% : 100).

Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268, 279, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 42 858,85грн., 3% річних в розмірі 476,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 2274,02грн., судовий збір в розмірі 1698,55грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 4907,70грн.

В решті вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 11 березня 2025р.

Суддя