Рішення № 125747944, 11.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року № 320/13139/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білоноженко М.А.,

за участі секретаря судового засідання Галицького Д.А.,

представника позивача Алфьорова Г.І.,

розглянувши в приміщені суду в м. Києві матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестрейд ЛТД»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрестрейд ЛТД» (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 87, офіс 16, код ЄДРПОУ 43585406) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19,код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд (з урахуванням відмови від частини позовних вимог):

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0526880707 на суму 2065189,50 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказ про проведення перевірки було вручено неуповноваженій особі. Зауважує, що актом перевірки не підтверджено факту проведення контрольно-розрахункової операції, а висновки акту ґрунтуються на даних СОД РРО, що є неправомірним під час проведення фактичної перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в ході проведення перевірки встановлено факт проведення розрахункових операцій без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту при оплаті споживачами за продані товари карткою через POS-термінали. Зауважив, що фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається, в т.ч. особам, які фактично проводять розрахункові операції.

Під час підготовчого судового засідання 24 вересня 2024 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, що підтверджується протоколом судового засідання.

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 14 січня 2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестрейд ЛТД» про закриття провадження в частині задоволено, закрито провадження у справі №320/13139/24 в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 29.05.2023 №2626-п.

В судовому засіданні 10.03.2025 проголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівниками управління фактичних перевірок Головного управління ДПС у м. Києві, на підставі пп. 80.2.2, п.п. 80.2.6 п. 80.2, п. 80.6 ст. 80 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (із змінами та доповненнями), відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.06.2023 № 3214-п «Про проведення фактичних перевірок», направлень на перевірку від 29.06.2023 №11196/26-15-07-07-03, №11198/26-15-07-07-03, №11197/26-15-07-07-03 було проведено в період з 29.06.2023 по 07.07.2023 фактичну перевірку ТОВ «ЕКСПРЕСТРЕЙД ЛТД» (ЄДРПОУ 43585406).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 10.07.2023 реєстраційний № 47992/26/15/07/43585406.

Перевіркою встановлено, окрім іншого, порушення вимог: п. 1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями), а саме: встановлено факт проведення розрахункових операцій без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту при оплаті споживачами за продані товари карткою через POS-термінал на загальну суму 1 371 845, 70 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі акту фактичної перевірки від 10.07.2023 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0526880707 від 08.08.2023.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону № 265/95-ВР:

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції (постанова Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 120/11036/23).

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Позивач здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та продуктами харчування. Розрахунки із споживачами позивач проводить в готівковій та безготівковій формі (POS - термінал).

Як встановлено судом під час розгляду справи, перед початком проведення перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція з придбання цигарок «Sobranie KS Gold» за ціною 95,00 грн. (розрахунок проводився в готівковій формі). Позивач розрахункову операцію провів без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу, натомість видав не фіскальний чек №73-Чк-0078409 від 29.06.2023 року.

Матеріалами перевірки встановлено, а позивачем не спростовано, що посадовими особами ТОВ «ЕКСПРЕСТРЕЙД ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20, н.п. № 64 використовувалось спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяло програмним шляхом розподіляти розрахункові операції на готівкові та безготівкові (проведені через банківський POS-термінал ), безготівкові проводились із застосуванням РРО та передавались до СОД РРО ДПС, а при готівковій оплаті програмним забезпеченням створювався підробний чек, який повністю імітував фіскальний, мав всі обов`язкові реквізити фіскального чеку, однак такі операції не фіскалізувались через зареєстрований в органах ДПС РРО, а дані про них не передавались до СОД РРО ДПС.

До комп`ютера, на якому встановлене спеціальне забезпечення, підключено 2 принтера чеків: один - фіскальний реєстратор, другий - не фіскалізований принтер чеків.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою магазину-кафе ТОВ «ЕКСПРЕСТРЕЙД ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 20 м.п. № 64 було встановлено факт незастосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО при продажу товарів, в тому числі підакцизних (алкогольні напої, тютюнові вироби) в готівковій формі на загальну суму 4947, 30 гривень.

Також, перед початком проведення перевірки була проведена контрольна розрахункова операція з придбання пива «Kronenburg Blanc» за ціною 25,00 грн., розрахунок проводився в безготівковій формі (банківською карткою через POS-термінал (банківський термінал).

При цьому, позивач розрахункову операцію провів без створення та видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту.

Наказом Міністерства фінансів України від 27.01.2016 №13 затверджено «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом - Положення № 13).

Так, п.2 розділу ІІ Положення № l3 затверджено та визначено перелік обов`язкових реквізитів, які має містити фіскальний чек. Одним з таких обов`язкових реквізитів є: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери "ЕПЗ", напис "ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду).

Відповідно до п. 3 розділу І Положення №13 у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймитиметься як розрахунковий.

Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року у справі № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься, як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Відповідно до фіскальних чеків, отриманих в електронному вигляді з інформаційної системи ДПС (система обліку даним РРО) за період з 29.06.2023 року по 06.07.2023 (з урахуванням фіскального чеку контрольно-розрахункової операції) в ході проведення перевірки встановлено факт проведення розрахункових операцій без створення та видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту при оплаті споживачами за продані товари карткою через POS-термінал на загальну суму 1 371 845, 70 грн.

Позивач стверджує, що проведення фактичної перевірки відбулось в присутності неуповноваженої особи.

Суд вважає вказані висновки позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно положень, викладених в статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата початку перевірки та найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета та вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку, тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводить перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата, вид, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по-батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ про проведення перевірки є дійсний за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивач зазначає, що проведення перевірки за участі неуповноваженої особи є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Проте, суд зауважує, що згідно пункту 80.2. статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Як свідчать матеріали перевірки, перед її початком наказ про проведення перевірки №3214-п від 27.06.2023 та направлення були надані адміністратору ОСОБА_1 , тобто особі, яка фактично проводила розрахункові операції, що не суперечить п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Отже, доводи позивача про те, що перевірка була проведена за відсутності уповноваженої особи позивача спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, позивач зазначає, що актом перевірки не підтверджено факт проведення контрольно-розрахункової операції. Зокрема, вказує, що в акті перевірки в п.2.2.13 (про проведення контрольно-розрахункової закупівлі) не зазначено придбання «Sobranie KS GOLD» за ціною 95,00 грн.

Суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки факт проведення контрольно-розрахункової операції з придбання цигарок «Sobranie KS Gold» за ціною 95,00 грн. та пива «Kronenburg Blanc» за ціною 25, 00 грн. зафіксовано пунктом 2.2.21 (додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки) акту фактичної перевірки від 10.07.2023 № 47992/26/15/07/43585406.

Також, даний факт підтверджується наявними розрахунковими документами невстановленої форми в матеріалах справи, а саме розрахунковий документ 73-Чк- 0078409 від 29.06.2023 року, чек № 145228 від 29.06.2023.

Таким чином, доводи позивача в цій частині суд також вважає необґрунтованими.

Крім того, позивач зазначає про неправомірність та заборону використання відповідачем даних СОД РРО в межах фактичної перевірки.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1-62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 (далі Закон №265/95-ВР)

Так, згідно визначення термінів, наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі, що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО, відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постанові 09 вересня 2024 року по справі № 280/6832/23, від 17.01.2025 у справі № 240/24491/23.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Крім зазначеного, позивач стверджує про неправомірність застосованої штрафної санкції, зокрема, через не підтвердження повторного вчинення порушення.

Відповідачем до матеріалів справи було долучено податкове повідомлення-рішення від 21.10.2020 № 0006540509 разом із розрахунком фінансових операцій, яке є свідченням повторно вчиненого порушення суб`єктом господарювання .

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Виходячи з наведеного, вказаними нормами законодавства не передбачено звільнення суб?єктів господарювання від відповідальності за порушення вимог Закону №265/95-ВР.

Водночас, контролюючі органи не позбавлені права фіксувати порушення вимог Закону №265/95-ВР, за вчинення яких платники податків можуть бути притягнуті до відповідальності після припинення або скасування воєнного стану на території України та/або внесення відповідних законодавчих змін до Закону №265/95-ВР.

Відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону №265/95-ВР (в редакції Закону України від № 3219-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набув чинності 01.08.2023) суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЕКСПРЕСТРЕЙД ЛТД» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та продуктами харчування.

Таким чином, позивача вищезазначеними нормами законодавства не було звільнено від відповідальності.

Суд зазначає, що позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація, яка міститься в СОД РРО, є відміною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.

Отже, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0526880707 на суму 2065189,50 грн. є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина друга статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами розгляду справи, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестрейд ЛТД» (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 87, офіс 16, код ЄДРПОУ 43585406) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 11 березня 2025 року

Суддя Білоноженко М.А.