Рішення № 125742502, 11.03.2025, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1/25

Провадження № 2/936/35/2025

11.03.2025 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Павлюк С.С.

при секретарі Щербей А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селища Воловець у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом представника позивача ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - Пархомчук Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - Пархомчук С.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивує тим, що 01.01.2021 між ТзОВ «ФК «АВІРА ГРУП» правонаступником якого є ТзОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №16116 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору ТзОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом, у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі. Сума виданого кредиту складає 4 000 гривень, дата надання кредиту - 01.01.2021, строк кредиту - 31 день, валюта кредиту - UAH, стандартна процента ставка - 2,5% в день або 912,5% річних. 17.02.2022 між ТзОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги боржників зазначених в реєстрів боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року, договору факторингу №02-17/02/2022 ТзОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Згідно розрахунку, станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 25 000 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4 000 гривень та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 21 000 гривень. У зв`язку з викладеним, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №16116 в розмірі 12 500 гривень, судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень сплаченого судового збору та 10 500 гривень витрати на професійну правову допомогу.

Ухвалою Воловецького мрайонного суду Закарпатської області від 07.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі і вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

20.01.2025 представник позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» через підсистему «Електронний суд» направив суду заяву про розподіл судових витрат. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

Представник позивача на розгляд справи не з?явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, позов підтримує, щодо винесення зоачного рішення не заперечує.

Відповідач на розгляд справи не з?явилась, подала до суду про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає частково в частині заборгованості щодо тіла кредиту та просила зменшити заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до змісту ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

На підставі ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Головне, щоб електронний договір включав усі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недодержання письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19.

Судом було встановлено, що 01.01.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір кредиту №16116, за умовами якого кредитор надав боржнику позику в сумі 4000 грн. строком на 31 день, за яким нараховується 2,5 % на день за кожен день користування кредитом або 912,5% річних.

Також встановлено, що грошові кошти в сумі 4000 грн на виконання умов кредитного договору №16116 були зараховані 01.01.2021 на банківську картку, що підтверджується інформацією від 20.05.2024 ТОВ «Платежі онлайн».

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 01.01.2021 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно Додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №16116 від 01.01.2021, сума кредиту становить 4000 грн. Строк надання кредиту - 31 день.

Судом також було встановлено, що 17.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп» передав ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» належні йому права вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до такого Договору факторингу ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набув права грошової вимоги до відповідача.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги за договором кредиту №16116 від 01.01.2021, укладеним ОСОБА_1 із ТОВ «Фінансова компанія «Авіра груп», з рештою перейшло до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

Суд при цьому встановив, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку наразі вона повинна сплатити на користь позивача.

Вирішуючи питання про розмір такої заборгованості суд вказує, що за абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК в разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, суд вказує, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги за ч. 2 ст. 1050 ЦК.

При цьому в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно п. 1.1 Договору про надання фінансового кредиту №16116 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах,

Згідно п. 1.2 Договору про надання фінансового кредиту №16116 кредит надається строком на 31 день. Строк дії договору 31 день, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.

Згідно п. 1.3 Договору про надання фінансового кредиту №16116 за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки -фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство немає право збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Згідно додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №16116 вбачається, що сума наданого кредиту складає 4000 грн., строк кредитування 31 день, процентна ставка -2,5 % в день.

Таким чином суд відхиляє посилання ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на доведеність розміру боргу відповідача перед позивачем у зазначеному в позовній заяві розмірі, оскільки суд не приймає аргументи про те, що первісний кредитор мав право нараховувати передбачені відповідним договором кредиту проценти позичальнику до повного погашення ним заборгованості.

Отже, суд зазначає, що нарахування ОСОБА_1 відсотків за межами дії укладеного відповідачем кредитного договору №16116 суперечить вимогам закону.

Аналогічна правова позиції була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12.

Встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №16116 не виконала, заборгованість не сплатила, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в чатині стягнення простроченої заборгованості за тілом у розмірі 4000 грн. є законними, обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення відсотків, суд зазначає наступне .

В постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданого представником позивача розрахуну вбачається, що відсотки за Кредитним договором нараховані за період поза межами строку кредитування.

Так, згідно з п. 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 31 день, тобто до 30.01.2021, з фіксованою процентною ставкою 2,5% в день або 912,5 % річних.

З виписки з особового рахунку дза кредитним договором №16116 від 01.01.2021, вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 01.01.2021 по 25.06.2024.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Таким чином, позикодавець ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Як встановлено судом, між сторонами по справі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №16116 від 01.01.2021, згідно з яким сума кредиту становить 4000 грн.

Також згідно з п.1.2 зазначеного договору, строк кредиту становить 31 день, процентна ставка становить 2,5 % на добу.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст.1048 ЦК України, і самим договором.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача відсотки, які були нараховані поза межами погодженого сторонами договору позики строку кредитування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, оскільки доведеним і обгрунтованим є розмір відсотків в сумі 3000,00 грн, що передбачено умовами самого кредитного договору від 01.01.2021.

Враховуючи наведене, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за кредитним договором №16116 від 01.01.2021, становить 7000 грн., з яких: 4000,00 грн - сума кредиту за договором; 3000,00 грн - проценти за користування кредитом.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500, 00 гривень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи : договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладений між ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" та адвокатом Пархомчуком С.В.; згідно з яким адвокат Пархомчук С.В. надав правову допомогу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором 01.01.2021 по 25.06.2024 на загальну суму 10500 грн; платіжну інструкцію №35152 від 10.02.2025, відповідно до якої ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" перерахувало ОСОБА_2 10500 грн у рахунок оплати за правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною та типовою, зважаючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також, враховуючи витрачений час та обсяг виконаних робіт, засади розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу інформації, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 28 % (7000 х 100 : 25000,00), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на корсить позивача судові витрати /судовий збір 2422,40 грн та кошти правової допомоги 3000,00 грн / пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1518,27 грн (5422,27 х 28% :100).

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК« КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №16116 від 01.01.2021, в сумі 7000 грн (сім тисяч гривень) та судові витрати по справі в сумі 1518,27 грн (одну тисячу п?ятсот вісімнадцять) грн 27 коп.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місце знаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, оф.7;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Павлюк С.С.