Ухвала суду № 125739447, 10.03.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.03.2025Справа № 554/14170/24 Провадження № 1-кс/554/3631/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ :

Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання обгрунтував тим, що у ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.02.2025 (№ 554/14170/24, провадження № 1-кс/554/2694/2025) задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області та накладено арешт на автомобіль «BMW 316» д.н.з НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 , зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 .

Вважають, що дане судове рішення про накалдення арешту на транспортний засіб є передчасним та необґрунтованим, відтак, має бути скасованим.

На переконання заявника, слідчим суддею не дотримано вимог вище наведених норм кримінально-процесуального законодавства. По-перше, в порушення вимог ст. п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, не наведено обґрунтування необхідності арешту майна. Відсутня обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 306, 307 КК України щодо власника майна ОСОБА_4 та належні і допустимі докази вчинення нею вказаних злочинів. Вона навіть не є свідком у даному кримінальному провадженні та не була допитана щодо джерел своїх доходів та набуття у право власності майна на яке накладено арешт. Не доведено яка саме потреба досудового розслідування викликана необхідністю арешту майна. Не встановлено розміру шкоди, завданої злочином.

Зазначені в ухвалі слідчого судді обставини щодо необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_4 ґрунтуються лише на припущеннях.

Транспортний засіб, на який накладено арешт, не має відношення до кримінального провадження та не є речовим доказом по провадженню, в розумінні ст. 98 КПК України. За таких обставин потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеню втручання в права суб`єкта господарювання щодо володіння, розпорядження та користування майном як арешт майна.

По-друге, обов`язковою умовою для застосування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження є врахування розумності і співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. Виходячи з матеріалів клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчим не надано доказів, які б свідчили б про співмірність такого обмеження прав власника майна ОСОБА_4 як накладення арешту на вказаний транспортний засіб завданням кримінального провадження.

У зв`язку з чим, просив скасувати арешт майна накладений на транспортний засіб «BMW 316» д.н.з НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 , зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_4 та на 2 ключі від вказаного автомобіля, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.02.2025 у справі № 554/14170/24, Номер судового провадження: 1-кс/554/2694/2025. Зобов`язати слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 (слідчих групи слідчих) уповноваженого на проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні невідкладно повернути автомобіль та 2 ключі запалювання ОСОБА_4 або її представнику адвокату ОСОБА_3 , який діє в її інтересах під відповідальну розписку.

Заявниця та її представник у судове засідання не з`явилися. Адвокат ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі заявниці, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти скасування арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження №12024170000000676 від 02.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст.306 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 17.02.2025 року у справі №554/14170/24 (провадження №1-кс/554/2694/2025) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження, на майно яке було вилучене 11.02.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку, у тому числі на автомобіль марки «BMW 316» VIN: НОМЕР_2 , який на час проведення обшуку з номерним знаком НОМЕР_3 , яким фактично користується ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на матір ОСОБА_6 - ОСОБА_4 ; а також на ключ від автомобіля «BMW 316» VIN: НОМЕР_2 з первинним упакуванням поміщено та опаковано до сейф-пакету НПУ № WAR 1170368

Також встановлено, що на час розгляду клопотання, досудове розслідування триває.

Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так i разом з іншими. Нiхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «УкраїнаТюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним. Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд з прав людини нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Згідно ст. 131 КПК України при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, ОСОБА_4 є законним власником автомобіля «BMW 316» д.н.з НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 ). Даний транспортний засіб нею був придбаний офіційно згідно договору купівлі-продажу.

Зважаючи на те, що у судовому засіданні встановлено, що автомобіль є власністю матері підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ОСОБА_4 , проте незаконність джерел на його придбання слідством на даний час не підтверджено, але досудове розслідування триває, слідчий суддя вважає, що достатнім втручанням у право власності заявниці є арешт належного їй майна з позбавленням права розпорядження та відчуження та наданням можливості користування майном, тому вважає за можливе частково задовольнити заявлене клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 17.02.2025 року у справі №554/14170/24 (провадження №1-кс/554/2694/2025):

1)автомобіль марки «BMW 316» VIN: НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , належний ОСОБА_4 ,

2)ключ від автомобіля «BMW 316» VIN: НОМЕР_2 ,

у частині позбавлення права користування, передавши автомобіль та на ключі від нього на відповідальне зберігання власниці.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України і зобов`язати забезпечити належне зберігання майна та надавати його на першу вимогу органу досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1