Рішення № 125727779, 11.03.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2489/25

Справа №754/819/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючої-судді - Панченко О.М.

при секретарі - Сарнавському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клінт", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Строй-3" про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 (через свого представника - адвоката Чвир О.М.) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва через «Електронний суд» із позовною заявою до ТОВ "Євро-Клінт", третя особа: ТОВ "Глобал-Строй-3" про визнання права власності. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ТОВ «Глобал Строй-3» Замовник і Землекористувач земельної ділянки та ТОВ «Київмонтажбуд» Продавець уклали Договір №КМБ/03/054 від 26.03.2015 р. купівлі-продажу майнових прав. Сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: Секція 3, квартира 149 , кількість кімнат 2, загальна площа 70,03 кв.м., поверх 15. Об`єкт капітального будівництва розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:096:0038. 30.03.2015 р. ТОВ «Київмонтажбуд» видано Довідку про фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору №КМБ/03/054 купівлі продажу майнових прав від «26» березня 2015 р., а саме підтвердження сплати майнових прав квартири №149, 15 поверху, секції 3 , загальною площею 70,03 кв.м. Загальна вартість майнових прав складає 777 333 грн. 00 коп. Позивачем в повному обсязі виконано взяті зобов`язання за Договором купівлі продажу майнових прав та сплачено повну вартість майнових прав про що свідчить Довідка фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору та платіжне доручення від 30.03.2015 р. №1. Позивач вчасно не отримав те, на що розраховував укладаючи Договір. Так. п.2.4. Договорів визначено, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта капітального будівництва - 4 квартал 2016 р. Тобто з затримкою на вісім років, про що свідчить Лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 22.06.2021р. Також, згідно Рішення Київської місткої ради ІІ сесія ІХ скликання від 16.12.2021р. №4165/4206 земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:62:096:0038 поділено на 8000000000:62:096:0031, на якій розташовані об`єкти незавершеного будівництва та 8000000000:62:096:0032, на який розташовано недобудова школи. Рішення Київської міської ради ІІ сесія ІХ скликання від 12.01.2023р. №08/231-37/ПР: - Затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СТРОЙ-3» та обслуговуючому кооперативу «Житловий комплекс «ПЕРСПЕКТИВА» земельної ділянки в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 (зміна цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 02.10, справа № 584539672). - Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30 грудня 2022 року № НВ-0001530892022) та дозволено її використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури). - Передано товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СТРОЙ-3» та обслуговуючому кооперативу «Житловий комплекс «ПЕРСПЕКТИВА», за умови виконання пункту 4 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (заява ДЦ від 14 грудня 2022 року № 72361-007185280-031- 03). Позивачем в повному обсязі виконано взяті зобов`язання за Договорами купівлі продажу майнових прав, та останній вправі вимагати виконання з боку Відповідача. Як зазначено вище, єдиною умовою на набуття права власності на майнові права, є часткова оплата майнових прав. Проте, як зазначалося вище, Позивачем повністю внесено оплату за майнові права, про що свідчать Довідки про фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору. Окрім того немає впевненості в тому, що на об`єкт інвестування не претендує жодна інша особа, оскільки на державному рівні права Позивача як покупця майнових прав саме цієї квартири, ніде не відображено і не визнано. У зв`язку з цим звертається до суду з даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 18.02.2025 року, що занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України., що підтверджується зворотнім повідомленням. Про причину неявки суд до відома не поставив. Відзив на позов у встановленому законом порядку також не подав. Судова повістка, що направлялась на його адресу за зареєстрованим місцем знаходження, не була отримана уповноваженою особою.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ІПН НОМЕР_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Строй-3» код ЄДРПОУ 37117755 Замовник і Землекористувач земельної ділянки та ТОВ «Київмонтажбуд» код ЄДРПОУ 38735603 Продавець уклали Договір №КМБ/03/054 від 26.03.2015 р. купівлі продажу майнових прав.

Сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , з наступними характеристиками: Секція 3, квартира 149 , кількість кімнат 2, загальна площа 70,03 кв.м., поверх 15.

Об`єкт капітального будівництва розташований на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:096:0038. 30.03.2015 р. ТОВ «Київмонтажбуд» видано Довідку про фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору №КМБ/03/054 купівлі продажу майнових прав від «26» березня 2015 р., а саме підтвердження сплати майнових прав квартири №149, 15 поверху, секції 3 , загальною площею 70,03кв.м. Загальна вартість майнових прав складає 777333 грн. 00 коп.

Позивачем в повному обсязі виконано взяті зобов`язання за Договором купівлі продажу майнових прав та сплачено повну вартість майнових прав про що свідчить Довідка фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору та платіжне доручення від 30.03.2015 р. №1.

П.2.4 Договорів визначено, що Запланований термін будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта капітального будівництва - 4 квартал 2016 р.

Таким чином відбулась затримка на вісім років, про що свідчить Лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 22.06.2021 р.

Рішенням Київської міської ради ІІ сесія ІХ скликання від 16.12.2021р. №4165/4206 земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:62:096:0038 поділено на 8000000000:62:096:0031, на якій розташовані об`єкти незавершеного будівництва та 8000000000:62:096:0032, на якій розташовано недобудова школи.

Рішенням Київської міської ради ІІ сесія ІХ скликання від 12.01.2023р. №08/231-37/ПР :

- Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СТРОЙ-3» та обслуговуючому кооперативу «Житловий комплекс «ПЕРСПЕКТИВА» земельної ділянки в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 (зміна цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 02.10, справа № 584539672).

- Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30 грудня 2022 року № НВ-0001530892022) та дозволено її використання для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).

- Передано товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СТРОЙ-3» та обслуговуючому кооперативу «Житловий комплекс «ПЕРСПЕКТИВА», за умови виконання пункту 4 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,5087 га (кадастровий номер 8000000000:62:096:0031) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу (код виду цільового призначення - 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (заява ДЦ від 14 грудня 2022 року № 72361-007185280-031- 03).

Згідно п.3.1. Договору, майнові права на Об`єкт нерухомості за цим Договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості. Акт підписується Сторонами не пізніше 60 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення Покупцем оплати 100% загальної площі Об`єкта нерухомості, що визначена у пункті 2.2. цього Договору, введення Об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків відповідно до п.4.3. даного Договору.

П.3.2.Договору визначено, що право власності на Майнові права переходить від Продавця до Покупця після підписання Акту прийому-передачі майнових прав на Об`єкт нерухомості, для підписання якого та отримання інших документів Покупець має з`явитися до Продавця протягом 3-х (трьох) днів з моменту отримання відповідного повідомлення. При наявності поважних причин Покупець має письмово попередити про них Продавця та отримати згоду Продавця на продовження терміну підписання Акту Сторони погоджуються, що у випадку часткової оплати вартості загальної площі Об`єкта нерухомості, Покупець не набуває права власності на частину майнових прав (п.3.3.Договору).

Як свідчать наявні в матеріалах справи платіжні документи, позивач повністю виконав умови укладених між сторонами договорів, сплачено зазначену суму коштів за вказані квадратні метри у них та повному обсязі, у встановлений договорами строк, про що свідчить «Довідка про фінансування 100% майнових прав Об`єкта нерухомості по Договору №КМБ/03/054 купівлі продажу майнових прав від «26» березня 2015 р.», яка видана 30 березня 2015 року.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, порядок набуття права власності на об`єкт нерухомого майна після прийняття такого об`єкта в експлуатацію визначений законом.

Майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 755/8933/18 (провадження № 61-4251св19).

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року №761/5156/13-ц суд зазначив, що під майновим правом слід розуміти "право очікування", що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна. Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка обрала такий спосіб захисту порушеного права, який, на її думку, є ефективним і не заборонений законом.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав не заборонений законом та у світлі цієї справи є ефективним, оскільки іншим шляхом захистити її права позивачка не могла. Тому необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо неналежності такого обраного позивачкою способу захисту її прав як визнання за нею майнових прав на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18) та від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено право на справедливий суд. З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства. Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція "майна" у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі" (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України", заява № 10972/05). У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

У постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила висновок, що установивши під час розгляду справи, що відповідач не виконав належним чином узятих за договором зобов`язань, не визнає майнових прав позивачки на спірне нерухоме майно, хоч вона і сплатила пайові внески в повному обсязі, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що є підстави для визнання за позивачкою майнових прав на спірну квартиру. При цьому суди правильно вважали, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав є ефективним, не заборонений законом, оскільки іншим шляхом вона не може захистити свої права.

Частинами другою-третьою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Відповідно до положень статей 626-629, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Між сторонами виникли відносини на підставі Попередніх договорів купівлі-продажу квартир, а також Договорів про забезпечення виконання зобов`язань, предметом договірного зобов`язання за цими договорами є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів, а після завершення будівництва передання об`єкту нерухомості. Матеріальними об`єктами договірних зобов`язань є наприкінці майно і гроші, що їх сторони мають передати одна одній, саме вони є предметом виконання за договором, з урахуванням інтересу кожної зі сторін та відповідної мети договору.

Верховний Суд у своїй практиці визначає майнове право як "право очікування", яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно у майбутньому.

Отже, майнові права є самостійним об`єктом цивільних прав та підлягають захисту у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Майнові права визначаються як суб`єктивні права учасників цивільних правовідносин, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням речами, а також майновими вимогами, що виникають між учасниками цивільного обороту з приводу цих речей та обміну речей, робіт, послуг.

Майнові права виникають з юридичних фактів, передбачених ЦК України, іншими актами законодавства. За будь-яким договором про передавання речі боржник має передати річ, а кредитор має право вимоги передавання такої речі, яке є майновим.

Як передбачено статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі статтями 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статей 509, 526, 527, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі сплативши на користь відповідача повну суму вартості майнових прав у встановлений в договорах строк всього на суму 777 333 грн. 00 коп., та належним чином завіреними копіями відповідних платіжних доручень від 30.03.2015 р. №1. Отже, відповідні договори набули чинності, вважаються укладеним та діють до повного виконання сторонами взятих за себе зобов`язань.

Виконання грошових зобов`язань за договором, а саме повна сплата вартості майнових прав об`єкта нерухомості, підтверджує вчинення позивачем дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на цей об`єкт нерухомості, отримання від відповідача об`єктів нерухомості за актом прийому-передачі після завершення будівництва та після цього набуття можливості державної реєстрації свого права власності на об`єкт будівництва.

Таким чином, фактично склалась ситуація, за якої позивач має підтвердження оплати ним 100 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, однак відсутнє належне підтвердження переходу цих прав від відповідача до позивача, та відповідно належне оформлення набуття останнім права власності на майнові права щодо об`єктів нерухомості.

Як стверджує позивач, у вказаний в договорах строк об`єкт будівництва в експлуатацію введений не був, будівництво не завершене та на даний час не ведеться, приміщення у власність позивачу не передане, а дата введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію не відома.

Таким чином, відповідач порушив встановлений договором строк введення будинку в експлуатацію, внаслідок чого позбавив позивача того на що він розраховував, укладаючи відповідні договори, а саме, що відповідач у встановлений термін здійснить введення будинку в експлуатацію і відповідно позивач матиме можливість набути право власності на квартиру у ІV кварталі 2016 року.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами стало підставою для звернення позивача до суду з позовом для визнання за ним майнових прав.

В постанові від 24.10.2018 справа № 344/8552/16-ц провадження № 61-22334св18, Верховний суд України визначив:

«Таким чином, незважаючи на те, що укладений між сторонами договір має назву попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, цей договір не є попереднім, оскільки у цьому договорі викладені всі істотні умови, що притаманні договору купівлі-продажу майнових прав (інвестиційний договір), оскільки предмет цього договору є нежитлове приміщення, яке відповідно до пункту 1.1 буде створене у майбутньому».

В своїй Постанові Київський апеляційний суд від 04.10.2023 Справа №752/15741/21 зазначив:

«Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не правильно обрав спосіб захисту, колегія суддів відхиляє, оскільки якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом».

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ухвалюючи відповідне рішення суд також ураховує відсутність на державному рівні будь-яких реєстрів, у яких би в повній мірі відображались та реєструвались майнові права, що сприяло би запобіганню порушенню таких прав, недопущенню реалізації недобросовісної поведінки відчужувачів майнових прав на користь декількох осіб, тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача, оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов`язань в частині передачі покупцю права власності на об`єкт нерухомості, що є предметом договору, при цьому суд враховує, що на даний час запланований термін будівництва та здачі об`єкту капітального будівництва в експлуатацію, який погоджений сторонами (ІІ квартал 2019 року), сплинув, додаткових угод, які передбачали зміну умов договорів, в тому числі в частині визначення інших строків здачі будинку в експлуатацію, між сторонами не укладено, ці обставини не спростовано відповідачем ТОВ ""Євро-Клінт", який не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог і підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов`язань.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 328, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 626-629, 638, 655, 656 ЦК України, статтями 9, 41 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 - 83, 133, 141, 258, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клінт", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Строй-3" про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) майнові права на об`єкт незавершеного будівництва на:

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:62:096:0031.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом України.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2025 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко