Рішення № 125718260, 27.02.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/2321/24

Номер провадження №2/351/318/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Тіцька О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , якій на підставі Державного акту від 22.02.2001 III-IФ №021549 належала земельна ділянка кадастровий номер 2625281200:05:001:0858, площею 0,7295 га, яка розташована на території Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області за межами населеного пункту с. Ганьківці та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який за життя залишив заповіт, згідно якого все належне майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2024 року у справі №351/601/24 (провадження №2/351/452/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у два місяці з часу набрання рішення законної сили.

10.10.2024 року рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області набрало законної сили.

21.10.2024 року позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ІФ №021549 був виданий після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оскільки, позивач не може реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька у нотаріальній конторі, тому остання змушена звернутися із даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1 .

Відповідач, представник Заболотівської селищної ради подав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без участі представника селищної ради, рішення винести на розсуд суду .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що доводиться свідоцтвом про смерть серія та номер НОМЕР_1 , яке видано Ганьківською сільською радою народних депутатів 28.01.1999 року.

Факт шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про одруження серія та номер НОМЕР_2 , яке видане виконавчим комітетом Ганьківської сільської ради депутатів трудящих 30 вересня 1957 року.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ІФ № 021549, виданого 22.02.2001 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №1049, ОСОБА_2 належала земельна ділянка, загальною площею 0,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Ганьківської сільської ради.

На підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серія ІФ, спілці селян "Покуття" с. Ганьківці, Ганьківською сільською радою народних депутатів Снятинського району передано у колективну власність 825,2 гектарів землі в межах згідно з планом.

Згідно Списку громадян - власників сертифікатів Ганьківської сільської ради Снятинського району, ОСОБА_2 числиться під номером 1048.

Згідно свідоцтва про смерть, яке видане повторно, серії НОМЕР_3 від 01 серпня 2023 року, актовий запис №9, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії Заповіту від 05.03.2014 року, посвідченого сільським головою Ганьківської сільської ради Снятинського району Шияном В.І., ОСОБА_3 все належне майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки №491 від 07.11.2024р. виданої Заболотівською селищною радою вбачається, що в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 : ОСОБА_2 , 1936 р.нар. та її чоловік ОСОБА_3 , 1936 р.нар. З дня смерті ОСОБА_2 в управління спадковим майном вступив ОСОБА_3 .

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру НВ-0501148892024 від 17.12.2024 земельна ділянка кадастровий номер 2625281200:05:001:0858, площею 0,7295 га, яка розташована на території Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області за межами населеного пункту с. Ганьківці та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала ОСОБА_2 згідно Державного акту від 22.02.2001 III-IФ №021549.

Постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лахнюк О.М., ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,73 га, що розташована за адресою:Івано-Франківська обл., Коломийський р-н (колишній-Снятинський р-н), Ганьківська сільська рада, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , котрий прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав на майно померлої своєї дружини- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що державний акт на право приватної власності на землю серії III-IФ №021549, виданий Ганьківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 22 лютого 2001 року на підставі сесії цієї ж ради від 06 лютого 2001 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1049 був виданий після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За змістом Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами цього кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).

Тлумачення розділу 7 «Спадкове право» ЦК УРСР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одній або кільком особам, а також державі або окремим організаціям. Частина майна, що залишилася незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом в порядку черговості (ст.537 ЦК УРСР).

Згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття.

Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління і володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

Аналогічні норми передбачені і у Цивільному Кодексі України.

Так, статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки.

За змістом наведених норм до спадкоємців переходять лише ті права та обов`язки (спадщина) спадкодавця, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.

Згідно ст.ст. 1235,1236 Цивільного кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами родинних відносин, та має право охопити заповітом будь-яку частину свої спадщини. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в момент його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

Згідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.08.2008 року судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

На підставі ч. 2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За наведених обставин суд вважає, що слід визнати право власності на земельну ділянку загальною площею 0,73 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії III-IФ №021549, який виданий Ганьківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 22 лютого 2001 року на підставі сесії цієї ж ради від 06 лютого 2001 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1049 ОСОБА_2 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платника податків НОМЕР_4 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , котрий прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав на майно померлої своєї дружини- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1268 ЦК України, ст. ст.. 152, 158 ЗК України, ст.ст. 524,534,537,548,549 ЦК УРСР, ст.ст.17,22,23, ЗК України 1990 року, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,73 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії III-IФ №021549, який виданий Ганьківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області 22 лютого 2001 року на підставі сесії цієї ж ради від 06 лютого 2001 року та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1049 ОСОБА_2 , за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платника податків НОМЕР_4 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , котрий прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав на майно померлої своєї дружини- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ