Рішення № 125700501, 04.03.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 185/504/25

Провадження № 2/185/2700/25

04 березня 2025 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2025 р. позивач за допомогою системи "Електронний суд" звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 09.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 898880158, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 9200,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строком до 28.11.2019. 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, за умовами якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. 31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. 31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. 31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023.

31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 266 від 09.01.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, строком до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46099,56 грн.

02.12.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 898880158. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 від ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46099,56 грн., з яких: 9199,20 грн. заборгованість по кредиту; 36900,36 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 46099,56 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 898880158 від 09.09.2023 у розмірі 46099,56 грн.; стягнути з відповідача на його користь витрати за надання правничої допомоги у сумі 7000,00 грн. та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Тараненко А.І. надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів, при заочному розгляді.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 898880158, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 9200,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. Вказаний договір неодноразово був продовжений шляхом укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» додаткових угод до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, строком до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46099,56 грн.

02.12.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 02/12/24-У, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 898880158. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 02/12/24-У від 02.12.2024 від ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46099,56 грн.

Відповідач свої договірні зобов`язання перед позивачем не виконав, допустивши прострочення та утворення заборгованості у розмірі 46099,56 грн., з яких: 9199,20 грн. заборгованість по кредиту; 36900,36 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобов`язання, сплата неустойки, що передбачено ст.ст. 549, 611 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивачем надано докази укладення кредитного договору у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Позивачем також доведено факт перерахування коштів відповідачу на банківську картку.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до такого документа, якщо сторони мали змогу ознайомитися з ним, не є підставою для визнання правочину нікчемним.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 898880158 від 09.09.2023 у розмірі 46099,56 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Що стосується стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 7000 гривень, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Судом встановлено, що 03 грудня 2024 року між Адвокатським бюро "Тараненко та Партнери" та ТОВ "Юніт Капітал" був укладений договір про надання правової допомоги №03/12/2024-01. Надано додаткову угоду № 14 до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

В постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

На думку суду, понесені ТОВ "Юніт Капітал" витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 2500 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 898880158 від 09.09.2023 у розмірі 46099,56 грн. (сорок шість тисяч дев`яносто дев`ять гривень 56 копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати за надання правничої допомоги у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С. О. Бабій