Ухвала суду № 125674882, 07.03.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу справи для вирішення питання про відвід судді

07 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1022/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГАЛПРОФ» (90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, м. Хуст, вул. Тімірязєва, буд. 37, код ЄДРПОУ 37173474), в особі представника Козаченко Андрія Борисовича (90400, Хустський р-н, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Тімірязєва, буд. 37) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород (з), вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУГАЛПРОФ», через уповноваженого представника Козаченко Андрія Борисовича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №000/2264/04-11/37173474 від 22.05.2023 р. щодо сплати штрафу за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість.

24 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 18 березня 2025 року об 14:30 год.

07 березня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про відвід судді. Заява обґрунтована тим, що суддя Скраль Т.В. Закарпатського окружного адміністративного суду не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки є обставини, що викликають сумнів в її об`єктивності на неупередженості, які полягають в оцінці судом перевірки підстав для прийняття адміністративного позову до розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по цій справі, та як наслідок залишення судом позову без руху, що на думку Позивача було необґрунтованим. Більш того, на думку позивача постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху виражає суб`єктивне ставлення судді до викладених в позові аргументів, та можливо показує відношення судді до позовної заяви, викладених в ній аргументів, до позивача. Вищезазначений факт є обставиною, що викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Скраль Т.В., а відтак він підлягає відводу. Заява мотивована тим, що суддя безпідставно відмовив у відкритті провадження по цій справі. Натомість відкриття провадження суддею залишено позов без руху, що свідчить про особисте ставлення судді до позовних вимог та передчасного вирішення позову до початку розгляду його вимог по суті. Позивач не довіряє судді, який на його думку упереджено ставиться до нього, що зумовило прийняття незаконної ухвали у справі за його позовом. На думку позивача, в подальшому має відбутися повторний розподіл справи з метою заміни судді.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи, чи є заява про відвід обґрунтованою, суд керується наступним.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Так, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, заява про відвід судді є необґрунтованою.

З огляду на необґрунтованість заявленого відводу судді Скраль Т.В. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 35-40, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву представника позивача від 06 березня 2025 року (вх № 7673/25 від 07 березня 2025 року) про відвід судді Скраль Т.В..

2. Передати адміністративну справу № 260/1022/25 до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Закарпатського окружного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В.Скраль