Ухвала суду № 125644112, 06.03.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2031/25

У Х В А Л А

06 березня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судових засідань Газій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія» Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

06.02.2025 за протоколом автоматизованого розподілу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області судової справи між суддями вищевказану справу передано на розгляд судді Голяні О.В.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяви та клопотання.

14.02.2025 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, у якій просить постановити ухвалу про розгляд справи за позовом ТОВ «Фінансова компанія» Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи,заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1ст. 277 ЦПК Українивизначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема, виходив з ціни позову (яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, критерії, визначені ст.11, ч. 3 ст.274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4ст. 274 ЦПК України, у зв`язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.

З урахуванням зазначеного, враховуючи наявність відповідного клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 6ст. 277 ЦПК Українивстановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до 4ст. 277 ЦПК Україниякщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК Українипередбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Згідно з ч. 3ст. 274 ЦПК Українипри вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд констатує, що наразі обсяг доказової бази у справі не є значним.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 174 ЦПК Українипри розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги.

Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченимиЦПК України.

Усі наявніу сторіндокази безперешкодноможуть бутинадані нимисуду вмежах розглядусправи заправилами спрощеногопозовного провадження. З наявнихматеріалів справинеобхідності проведенняпідготовчого судовогозасідання невбачається.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку; зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії

З огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

Керуючись ст. 49, 53, 277 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід від розгляду за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження відмовити.

Відкласти судове засідання на 31.03.2025 року на 09:15 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ГОЛЯНА