Рішення № 125643670, 24.02.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13454/24

Провадження №: 2/755/3662/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценко О.І., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство «Кредобанк», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суму кредитної заборгованості в розмірі 107 823,04 грн., та витрати по сплаті судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 грудня 2017 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14341/2017, відповідно до умов якого банк видав позичальнику кредит в сумі 380 062,35 грн на строк до 01 грудня 2024 року. Відповідно до умов кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор в праві вимагати дострокового погашення кредиту. У свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

У рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 11 грудня 2017 року укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов`язань у повному обсязі. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість позичальника протягом 7 календарних днів з моменту невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Договором передбачено солідарну відповідальність поручителя перед кредитором.

АТ «Кредобанк» виконало свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, однак останній своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва івід 21 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 13 вересня 2024 року.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

В судовому засіданні встановлено, що 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Кредобанк» із Анкетою-заявою № 14341/2017 фізичної особи на отримання кредиту під заставу транспортного засобу, в якій зазначено відомості про клієнта та його персональні дані (пункт 1), відомості про склад сім`ї та їх персональні дані (пункт 2). У пункті 3 вказаної анкети-заяви зазначено обраний клієнтом кредитний продукт та бажані умови кредитування.

Анкета-заява від 11 грудня 2017 року № 14341/2017 містить особистий підпис ОСОБА_1 , та другого члена подружжя - дружини ОСОБА_2 , шляхом проставлення якого відповідач надала згоду на отримання чоловіком кредиту.

11 грудня 2017 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14341/2017.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, комісії та інші платежі, передбачені цим Кредитним договором.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.4 Кредитного договору передбачено, що Банк видає Позичальнику Кредит в сумі 380 062,35 грн на строк до 01 грудня 2024 року. Кредит видається для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки SKODA, модель OCTAVIA A7, дата випуску 2017, № кузова НОМЕР_1 , укладеного між Позичальником та ТОВ «Автоцентр Київ». Кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно пунктів 2.5, 2.7 Кредитного договору для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_2 . Підписанням цього договору позичальник доручає банкові здійснити видачу кредиту шляхом зарахування кредитних коштів на відкритий у банку транзитний рахунок № НОМЕР_3 , з наступним переказом кредиту з цього рахунку на рахунок ТОВ «Автоцентр Київ».

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та додатками до нього. Повернення кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами протягом усього строку кредитування, відповідно до графіку погашення заборгованості

Відповідно до пункту 4.8. Договору, Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого пунктом 4.7. Кредитного договору, усунути порушення умов Кредитного договору, вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за Кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку.

Згідно з пунктом 10.4 кредитного договору шляхом підписання цього кредитного договору позичальник підтвердив, що він до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами Банку, Правилами надання комплексних банківських послуг фізичними особами а АТ «Кредобанк» (підпункт 10.4.1).

Підписанням цього Договору позичальник беззастережно приєднався (підтвердив своє беззастережне приєднання) до Договору про порядок підписання правочинів (який розміщений із публічною пропозицією Банку щодо його укладення на офіційному сайті Банку, доступ до якого здійснюється через мережу Інтернет), яким передбачено можливість використання Банком під час укладення Договорів про надання банківських послуг (зокрема, але не виключно цього Договору)/вчинення інших Правочинів, аналогів власноручного підпису та печатки Банку.

Кредитний договір від 11 грудня 2017 року № 14341/2017 містить особистий підпис ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 , особисто підписав додаток № 1 до договору від 11 грудня 2017 року № 14341/2017. Таблицю обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та орієнтовної реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Також 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 , шляхом проставлення особистого підпису, підписав паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

Того ж дня між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 11 грудня 2017 року № 14341/2017/2, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань у повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за кредитним договором від 11 грудня 2017 року № 14341/2017, укладеним між боржником та кредитором

Пунктом 2.6 Кредитного договору встановлено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Договір поруки від 11 грудня 2017 року № 14341/2017/2 містить особистий підпис поручителя ОСОБА_2 .

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

З наданих матеріалів вбачається, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір від 11 грудня 2017 року № 14341/2017, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в письмовій формі.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 11 грудня 2017 року № 14341/2017 відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Отже відповідачі були ознайомлені, прийняли всі умови договору, зобов`язались їх виконувати.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

З меморіального ордеру від 12 грудня 2017 року № 733370047, від 12 грудня 2017 року № 73336973, від 12 грудня 2017 року № 73335815 встановлено, що на рахунок ОСОБА_1 з АТ «Кредобанк» здійснено переказ коштів у сумі 380 062,35 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача також підтверджується випискою по рахунку за період з 11 грудня 2017 року по 30 травня 2024 року, наданій позивачем та відповідним розрахунком заборгованості.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості внаслідок порушення відповідачем зобов`язань зі своєчасного погашення заборгованості за кредитом, станом на 30 травня 2024 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 823,04 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 93 415,81 грн та прострочених процентів за основним боргом у розмірі 6 743,26 грн., штраф за не виконання не грошових зобовязань з 01.06.2019 по 31.12.2019 року у розмірі 7 663,97 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно із пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 вказано про те, що виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Судом установлено, що АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит для здійснення оплати за договором Купівлі-продажу транспортного засобу, що підтверджується меморіальними ордерами на загальну суму 380 062,35 грн, що відповідає умовам кредитного договору від 11 грудня 2017 року № 14341/2017.

Будь-яких заперечень щодо розміру отриманих та неповернутих кредитних коштів, правильності нарахування та розміру заборгованості за відсотками, також доказів на підтвердження зазначеного, відповідачами не надано, власного контрозрахунку заборгованості не надано також.

Виходячи зі змісту Договору поруки, ОСОБА_2 відповідає перед позивачем як солідарний боржник за невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань за кредитним договором з повернення Банку кредитних коштів та процентів за користування ними.

Згідно із статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Так відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина четверта статті 599 ЦК України регламентує, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Відповідачем ОСОБА_2 вказаний розрахунок заборгованості не спростований, суду не надано власних розрахунків погашення заборгованості. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Також з матеріалів справи встановлено, що з метою досудового врегулювання спору АТ «Кредобанк» направляло на адресу відповідачів досудові вимоги про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором від 11 грудня 2017 року № 14341/2017, однак дані вимоги залишились без виконання.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, а також сплати неустойки, передбаченої договором, у разі прострочення.

Відповідачі (позичальник та поручитель) свої зобов`язання за договором кредиту не виконала належним чином, допустили прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком. Крім того, відповідачі не оспорили дані розрахунки, не подали доказів на їх повне або часткове спростування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунок в частині наявності використаних і не повернутих кредитних коштів, як такий, що не оспорений і не спростований відповідачами, є правильним і відповідає дійсності, а тому відповідно до цього розрахунку відповідачі мають заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи, що відповідачами не спростовано розмір боргу і не доведено його відсутністю або його погашення чи часткове погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідачів від обов`язку по поверненню використаних ними кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 611,612, 625, 530,1048, 1054-1055 ЦК України,ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354,ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30.05,2024 року становить в розмірі 107 823,04 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

Акціонерне товариство «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; ЄДРПОУ 09807862):

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер ; НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер ; НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя: