Рішення № 125637364, 05.03.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/6/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" (код ЄДРПОУ 41856583, 65069, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 24)

до відповідача-1: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1)

відповідача-2: Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, 65026, м. Одеса, Думська площа, буд. 1)

про стягнення 278080,42 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Асташенкова Олена

від відповідача-2: Асташенкова Олена

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача-1 Одеської міської ради, відповідача-2 Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 278080,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Одеською міською радою обов`язків, визначених Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", в частині сплати внесків і платежів на утримання належного їй майна.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" задоволено повністю.

17.02.2025 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

Ухвалою суду від 19.02.2025 для вирішення питання про судові витрати призначено судове засідання на 05.03.2025.

У судове засідання 05.03.2025 з`явилася представник відповідачів.

Представник позивача в судове засідання 05.03.2024 не з`явився.

Суд враховує, що частиною 4 статті 244 ГПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник відповідачів у судовому засіданні звернулась з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.

В судовому засіданні 05.03.2025, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши додані до неї докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 01.09.2022 між Адвокатським бюро "Семенов і партнери" (далі - адвокатське бюро) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з п.1 договору, адвокатське бюро бере зобов`язання надавати клієнту правову допомогу та представляти його інтереси в усіх судах України усіх інстанцій та юрисдикцій, а також в усіх органах державної влади України, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності, у тому числі органах державної виконавчої служби, правоохоронних органах, органах юстиції та інших державних органах з питань захисту інтересів клієнта.

Відповідно до п.2 договору, консультування, аналіз документів, підготовку та складання процесуальних документів, надання правової допомоги, захист прав, свобод і законних інтересів клієнта у кримінальному провадженні здійснюється адвокатом Семеновим Вадимом Івановичем (далі - адвокат), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2172, видане КДКА Одеської області 28.02.2012.

За умовами п. 3 договору, для виконання даного договору клієнт уповноважує адвоката приймати участь у слідчих діях, подавати заяви, заперечення, сплачувати необхідні кошти, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, оскаржувати рішення і ухвали суду, засвідчувати копії документів, користуватися усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі. Адвокат користується всіма правами наданими Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Будь-які документи, передані клієнтом адвокату для надання правової допомоги, правового аналізу, консультацій, захисту інтересів клієнта є адвокатською таємницею.

Відповідно п. 4 договору, розмір, порядок оплати гонорару з надання правової допомоги та відшкодування витрат адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначаються сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору, відомості якої складають адвокатську таємницю. Також в додатковій угоді сторони можуть визначити об`єм консультаційної правової допомоги, яку адвокатське бюро має надавати клієнту.

Пунктом 7 договору визначено, що даний договір діє з моменту його підписання до повного виконання або одностороннього розірвання однією із сторін.

Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень.

25.08.2023 між Адвокатським бюро "Семенов і партнери" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" укладено додаткову угоду № 9 до договору.

У вказаній додатковій угоді сторони домовились встановити за виконання адвокатом доручення від 01.09.2022 (стягнення заборгованості за комунальні послуги з Одеської міської ради, що є власником квартир №262 та 264 у будинку 24 по вулиці Героїв оборони Одеси, місто Одеса) в рамках договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.09.2022 розмір гонорару 5000 грн. - підготовка, подання заяви про видачу судового наказу та здійснення представництва в суді першої інстанції.

Додаткова угода підписана між сторонами без будь-яких зауважень.

В матеріалах справи наявний звіт про використаний час для надання правової допомоги (за додатковою угодою №9 від 25.08.2023), а саме: усна консультація - 3 години, вивчення та аналіз матеріалів, підготовка правової позиції - 6 годин, підготовка, складання та подання позовної заяви - 8 годин.

Також позивачем долучено ордер на надання правової допомоги, та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Семеновим В.І.

Так, за приписами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч.ч. 3-6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Так, практична реалізація принципу відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами; подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Зазначеним положенням Конституції України відповідає стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з преамбулою Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ст.1 Закону, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 статті 4 Закону визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

За умовами ст.14 Закону, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Так, з системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що до витрат сторін, понесених у зв`язку з розглядом господарської справи, закон відносить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, для надання якої в силу Конституції України діє адвокатура. Між цим, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність як індивідуально, так і в організаційних формах адвокатської діяльності, перелік яких є вичерпний, а саме - адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом ч. 3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно частини третьої статті 237 ЦК України, однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та зазвичай укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, при цьому на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись, главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним (ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару);

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата (вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв);

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні (вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність");

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Додатково судом враховується, що правнича допомога у справі надається адвокатом, тобто особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність щодо забезпечення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки, пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат, понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (у тому числі і в частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу), в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі позивачем було надано: договір про надання правової допомоги від 01.09.2022, додаткову угоду від 25.08.2023 №9 до договору, звіт про використаний час та рахунок на оплату.

Так, 01.09.2022 між Адвокатським бюро "Семенов і партнери" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" укладено договір про надання правової допомоги, за умовами п.4 якого розмір, порядок оплати гонорару з надання правової допомоги та відшкодування витрат адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначаються сторонами окремо в додатковій угоді до даного договору, відомості якої складають адвокатську таємницю. Також в додатковій угоді сторони можуть визначити об`єм консультаційної правової допомоги, яку адвокатське бюро має надавати клієнту.

25.08.2023 між Адвокатським бюро "Семенов і партнери" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" укладено додаткову угоду № 9 до договору. У вказаній додатковій угоді сторони домовились встановити за виконання адвокатом доручення від 01.09.2022 (стягнення заборгованості за комунальні послуги з Одеської міської ради, що є власником квартир №262 та 264 у будинку 24 по вулиці Героїв оборони Одеси, місто Одеса) в рамках договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.09.2022 з розміром гонорару 5000 грн. - підготовка, подання заяви про видачу судового наказу та здійснення представництва в суді першої інстанції.

Отже, з наданої додаткової угоди вбачається, що ОСББ "Гранд парк 24" уповноважило Адвокатське бюро "Семенов і партнери" на підготовку, подання заяви про видачу судового наказу та здійснення представництва в суді першої інстанції.

Водночас, звіт про використаний час для надання правової допомоги за додатковою угодою №9 від 25.08.2023 також не може бути належним доказом надання правової допомоги в межах справи № 916/6/24, оскільки складений на підставі додаткової угоди №9 та підписаний адвокатським бюро в односторонньому порядку. Таким же чином (з посиланням на додаткову угоду №9) був виставлений і рахунок до сплати від 29.08.2023.

Крім того, у зазначених документах відсутні положення, які б підтверджували надання правової допомоги у зв`язку з правовідносинами, які були спірними та оцінювались судом при розгляді даної справи по суті, натомість, викладені у них формулювання є абстрактними та такими, що можуть тлумачитися обширно, між тим ризики з неясністю положень документів повинна нести саме та особа, яка включила/зазначила це положення, що узгоджується з принципом contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), що має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище.

При цьому, жодних актів приймання-передачі послуг з правничої допомоги та/або доказів фактичного надання послуг позивачем не подано, а також не надано жодних доказів, в яких міститься прив`язка до розгляду судом господарської справи №916/6/24.

Відсутність у чинному законодавстві обов`язку адвоката зазначати єдиний унікальний номер справи у документах, що підтверджують факт надання правової допомоги, жодним чином не спростовує необхідності викладення вказаних документів таким чином, щоб їх зміст дозволяв однозначно ідентифікувати факт надання професійної правничої допомоги саме у зв`язку з судовим розглядом тієї справи, в якій відповідні судові витрати заявлені до відшкодування за рахунок іншої сторони.

Таким чином, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" про стягнення судових витрат на правову допомогу, оскільки з наданих до суду документів на підтвердження понесення витрат не вбачається можливим встановити, що останні пов`язані з даною справою.

Керуючись ст.ст.126, 129, 236 - 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гранд парк 24" про стягнення судових витрат на правову допомогу відмовити.

Суддя М.Б. Сулімовська

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено і підписано 06.03.2025.