Рішення № 125632737, 05.03.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 501/1093/24

провадження № 2/753/1500/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Пічкур А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача-1 (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2

представника відповідача-1 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: Київська міська рада, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У березні 2024 року ОСОБА_4 , в особі представника - адвоката Шиєнкова Я.Є., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , під час розгляду справи зменшив позовні вимоги та просив суд визнати факт, що ОСОБА_4 є двоюрідним братом ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати право власності в порядку спадкування за законом на частину квартири АДРЕСА_1 .

Вказана позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_6 з 04.06.1970 року проживав у м. Києві в квартирі АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер та після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності померлого на вказану квартиру. В Другу Київську державну нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та була заведена спадкова справа № 692/2018. На теперішній час нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, що змушує звернутися до суду за захистом свого права на оформлення спадщини. Позивач ОСОБА_4 являється двоюрідним братом померлого ОСОБА_6 , оскільки їхні батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були рідними братами. Однак довести вказаний факт за допомогою метричних документів не виявляється можливим. Родинні відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтверджуються численними листами між ними, фотографіями. Крім того, син позивача дбав про померлого, робив йому ремонт у квартирі, займався його похованням.

Відповідачка-1 ОСОБА_2 вимоги первісного позову визнала та пред`явила до ОСОБА_4 , зустрічний позов, у якому просила встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що батько позивача (відповідача 1 по первісному позову) ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , 1921 р.н., батько спадкодавця ОСОБА_6 - ОСОБА_8 і батько ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , 1910 р.н., є рідними братами, а ОСОБА_11 , 1875 р.н., є дідом позивачів та померлого ОСОБА_6 , однак документів, які б підтверджували вказаний факт не збереглося. Встановлення даного факту необхідне для отримання спадщини.

Відповідач-2 по первісному позову ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_4 визнала у повному обсязі.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 28.03.2024 матеріали позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування передано до Дарницького районного суду м Києва.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 08.05.2024 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні у підготовче засідання.

11.06.2024 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_5 про визнання позовних вимог первісного позову з проханням проводити розгляд справи .

2.08.2024 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про застосування строку позовної давності, оскільки нотаріус у 2018 році відмовила у видачі свідоцтва через відсутність підтвердження родинних відносин з померлим.

29.08.2024 ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву та відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.08.2024 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи Київську міську раду.

Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

12.11.2024 представник позивача за первісним позовом - адвокат Шиєнков Я.Є. через систему «Електронний суд» подав заяву про визнання зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні 12.11.2024 суд заслухав вступні промови відповідача 1 та його представника, дослідив письмові докази, допитав свідка та оголосив перерву до 03.12.2024.

03.12.2024 в судовому засіданні суд зобов`язав позивача за первісним позовом надати докази та оголосив перерву до 23.01.2025.

В судовому засіданні 23.01.2025 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та оголошена перерва до 20.02.2025.

17.02.2025 від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 20.02.2025 суд заслухав вступну промову представника позивача за первісним позовом, задовольнив клопотання про долучення доказів, заслухав промови в судових дебатах, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його оголошення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився у селі Хуторськ Челябінської області Російської Федерації.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стверджують, що батьком ОСОБА_6 був ОСОБА_12 , який відповідно до свідоцтва про смерть № 28 у 1932 році помер.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився у м. Омськ, Росія. Його батьком був ОСОБА_7 , який помер у 1982 році, що підтверджується інформацією наданою Чорноморським відділом ГУ ДМС в Одеській області та копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася у м. Уфа, Башкортостан, її батьком у свідоцтві про народження зазначений ОСОБА_10 .

Таким чином, за словами позивачів, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , були рідними братами, а їхнім батьком та дідом позивачів був ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

На момент смерті ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 30.11.2011.

Після його смерті Другою Київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 692/2018

За отриманням спадщини звернулися ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріально контори від 19.04.2019 ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю доказів родинних чи інших відносин спадкоємиці зі спадкодавцем.

На підтвердження родинних відносин з покійним, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надали до суду численні поштові листи від покійного на їхнє ім`я, де він зазначав їх братом та сестрою, листівки та фотокартки, на яких вони зображені.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що померлий ОСОБА_6 був її сусідом, оскільки вони проживали в одному будинку, вона в квартирі № 28 , а він в квартирі № 25 . Заселялися вони в один час у свої квартири, покійний ОСОБА_14 заселявся з дружиною, донькою та матір`ю. Після того, як ОСОБА_6 залишився сам до нього почав приїжджати племінник ОСОБА_15 . ОСОБА_6 надав свідку телефонні номери своїх родичів з Одеси та ОСОБА_16 . Коли ОСОБА_6 було погано, до нього приїжджав ОСОБА_4 із Одеси. Похованням ОСОБА_6 займався ОСОБА_15 , на похоронах були присутні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

З листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.12.2024 року вбачається, що витребувати відомості з архівів Російської Федерації, на сьогоднішній день не вбачається можливим.

ІV. Норми права і мотиви їх застосування.

Згідно із частиною першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами

Ч. 2 ст.315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п.7 Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та документам, що їх підтверджують, суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що у жовтні 2018 року ОСОБА_4 , у березні 2019 року ОСОБА_2 звернулись до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину після смерті двоюрідного брата ОСОБА_6 .

У жовтні 2018 року ОСОБА_5 звернулись до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про вступ у спадщину після смерті ОСОБА_6 з яким вона проживала однією сім`єю з 2011 року. Постановою державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріально контори від 19.04.2019 ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю доказів родинних чи інших відносин спадкоємиці зі спадкодавцем.

Отже зважаючи на те, що усі документи, які б могли підтвердити родинні стосунки позивачів з спадкодавцем, не збереглися, а заявники відносяться до спадкоємців за правом представлення спадкоємців третьої черги за законом, наявні підстави для встановлення факту родинних відносин в судовому порядку.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 522/17831/20 (провадженн № 61-7951 св 23) суд зазначив: «Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів».

Суд вважає, що доводи ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а факт родинних відносин підтверджується наявними доказами по справі, а тому вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_4 , ОСОБА_2 подавши у встановленому положеннями ч. 1,2 ст. 1269 ЦК України та у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до Другої київської державної нотаріальної контори, прийняли спадщину що залишилася після смерті ОСОБА_6 .

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно із ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до підпунктів 4.12, 4.16, 4.19 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У пункті 1 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 01.08.2019 у справі № 205/4311/14-ц.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування за законом, таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування.

Щодо позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки встановлення факту родинних відносин належить до особистих немайнових прав, до такої вимоги позовна давність застосуванню не підлягає.

Таким чином, суд відхиляє доводи заяви ОСОБА_2 про пропуск позивачем строку позовної давності.

Підсумовуючи вищевикладене, з врахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про встановлення факт родинних відносин, що померлий ОСОБА_6 являється двоюрідним братом ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа: Київська міська рада, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є двоюрідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено та проголошено 05.03.2025.