Ухвала суду № 125619352, 05.03.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8466/16-ц

провадження № 2/753/254/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Лавринчук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ „Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення позову ПАТ „Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, оскільки представник(и) позивача 4.02.2025 року та 5.03.2025 року повторно не з`явився(лись) у судові засідання, при цьому позивач (юридична особа) був двічі повідомлений судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у відсутність свого представника позивач не звертався.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.

Згідно п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 29.04.2016 року (т.1, а.с.1). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Каліушка Ф.А. від 1.06.2016 року було відкрито провадження у справі (т.1, а.с.186).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1.02.2017 року дану цивільну справу було розподілено судді Колеснику О.М. (т.1, а.с.237).

1.09.2020 року Касаційний Цивільний Суд в складі Верховного Суду повернув Дарницькому районному суду м. Києва дану цивільну справу (т.2, а.с.122).

Згідно доповідної записки начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Могильчук І. від 26.12.2024 року 1.09.2020 року замість передачі даної цивільної справи судді Колеснику О.М. вона помилково була розміщена в цивільній канцелярії для зберігання (т.2, а.с.123).

Отримавши матеріали цивільної справи 30.12.2024 року, її розгляд судом було призначено на 4.02.2025 року на 9-15 годин.

Позивач ПАТ „Універсал Банк" був належним чином повідомлений судом про призначений розгляд справи шляхом направлення на його адресу, вказану в позові, судового поштового повідомлення та повідомлення до його електронного кабінету (т.2, а.с.124-125). Судове повідомлення, направлене судом, працівник позивача отримав 4.01.2025 року, що підтверджується рекомендоманим листом поштового відділення (т.2, а.с.129), а документ в електронному вигляді - судова повістка про виклик до суду був доставлений до електронного кабінету позивача 1.01.2025 року о 14:25:14 годин (т.2, а.с.127).

В судове засідання 4.02.2025 року представник(и) позивача не з'явився(лись) (т.2, а.с.136), що стало підставою для відкладення розгляду справи на 5.03.2025 року на 15-45 годин, про що був повторно повідомлений позивач аналогічним шляхом (т.2, а.с.138-139). Вдруге судове повідомлення, направлене судом, повторно було вручене працівнику позивача 21.02.2025 року (т.2, 143), а документ в електронному вигляді - судова повістка про виклик до суду був також вдруге доставлений до електронного кабінету 5.02.2025 року о 1:45:26 годин (т.2, а.с.144).

Але в судове засідання 5.03.2025 року представник(и) позивача не з'явився (лись) повторно.

Суд розцінює вказані неявки до суду представника(ків) позивача 4.02.2025 року та 5.03.2025 року без поважних підстав, оскільки представник(и) позивача не надали будь-яких доказів поважності їх неявки до суду на вказані дати, при цьому, приймаючи до уваги предмет позову та тривалість розгляду справи, позивач мав можливість і достатній обсяг часу передати свої повноваження будь-якому іншому представнику на представлення інтересів позивача в суді по даній цивільній справі.

За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між вказаними судовими засіданнями, тобто між 4.02.2025 року та 5.03.2025 року пройшов понад місячний термін, однак вказані процесуальні особи, представник(и) позивача не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 5.03.2025 року або на дати, які передували вказаній.

Таким чином, оскільки представник (представники) позивача 4.02.2025 року та 5.03.2025 року повторно не з`явились до суду без поважних підстав, при цьому позивач був двічі повідомлений судом про розгляд справи належним чином за адресою місця знаходження юридичної особи, вказаної в позові, та шляхом направлення документу в електронному вигляді - судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у відсутність своїх представників перед початком даного розгляду справи позивач не звертався, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває близько 9 років, що значно перевищує розумний строк розгляду справи, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.

Керуючись ст.44; 130, 210; 222; 223; п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ПАТ „Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення.

Суддя :