Рішення № 125607886, 05.03.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/3339/23

Провадження № 2/369/995/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У серпні 2023 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 03 вересня 2021року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4/1203731, відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» зобов`язався надативідповідачу кредит у розмірі 149 999,00 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 72 місяців повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 12% річних, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,50 % у місяць від суми кредиту. АТ «Креді Агріколь Банк» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надаввідповідачу грошові кошти у розмірі 149 999,00 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виник борг у розмірі 211161,92 грн.

23 січня 2023 року ТОВ «Глобал Спліт» та АТ «Креді Агріколь Банк» уклали договір про відступлення права вимоги №3-2023, відповідно до умов якого до ТОВ «Глобал Спліт» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №№4/1203731 від 03вересня 2021 року. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором у розмірі 211161,92 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3167,43 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2023 року справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно зрозпорядженням керівникаапарату Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіРаспутньої Н.О.№868від 18.07.2024року щодоповторного автоматичногорозподілу справи№ 381/3339/23та протоколуповторного автоматичногорозподілу судовоїсправи міжсуддями від19.07.2024року узв`язкуз мобілізацієюголовуючого суддіДубас Т.В.вказану справупередано нарозгляд суддіПінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.07.2024 справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено розгляд справи.

У судове засідання представник не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також подав заяви в яких просив ухвалити по справі заочне рішення в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі. Ухвалу про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверти повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Також суд розміщував оголошення про виклик відповідача на сайті суду.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2передбачено, що відповідно до статей55,124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

При розгляді справи судом встановлено, що 03 вересня 2021року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №4/1203731, відповідно до умов якого АТ «Креді Агріколь Банк» зобов`язався надативідповідачу кредит у розмірі 149 999,00 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 72 місяців повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 12% річних, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,50 % у місяць від суми кредиту.

Відповідно п.1.5 кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслугову та погашення заборгованості за кредитом, згідно Договору, визначені в Правилах на, споживчого кредиту в ПАТ «Креді Агріколь Банк» та на умовах страхування і позичальника, які є публічною та невід`ємною частиною договору та розміщені на офіційному сайті Банку: зобов`язаний сплачувати Банку: www.credit-agricole.ua.

Згідно п. 2.2 кредитного договору, позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти за комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо припадає на неробочий день, то сплатити попередній робочий день

За змістом п. 2.3 кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що він у письмовій формі і повному обсязі отримав від банку інформацію, визначенуЗУ «Про споживче кредитування»та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання.

Згідно п. 2.4 кредитного договору, позичальник відповідає за виконання зобов`язань за договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягне порядку, встановленому чинним законодавством України

Відповідно вимог п. 2.6 кредитного договору, банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення як необхідна або яку банк вважатиме доцільною

Відповідно п.п. 3.1, 3.2 кредитного договору, у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісіями (у разі їх наявності) згідно умов договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,що діяла у період, за який сплачується пеня, з урахуванням особливостей, визначенихЗУ «Про споживче кредитування»; у разі порушення позичаль-ником без поважних причин, вимог п.п. 2.2.3-2.2.9 Правил, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 1% від суми кредиту,визначеної в п. 1.1 Кредитного договору за кожний випадок порушення.

АТ «Креді Агріколь Банк» виконав своє грошове зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 149 999,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 03.09.2021р. по 26.01.2023р.

23 січня 2023 року ТОВ «Глобал Спліт» та АТ «Креді Агріколь Банк» уклали договір про відступлення права вимоги №3-2023, відповідно до умов якого до ТОВ «Глобал Спліт» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4/1203731 від 03 вересня 2021 року.

Згідно ст.526,527,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у строк, передбачений у зобов`язанні та відповідно до вимог закону.

Відповідност. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині 2ст.1050ЦК Українизазначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатили процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою уст. 129 Конституції України.

У відповідності до вимог п.1 ч.1ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1ст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК України).

За змістом ч. 3-4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ч.1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно вимогст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Згідно зіст. 79 ЦПК Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В свою чергу, уст. 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині 3ст. 2 ЦПК Україниоднією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита устатті 12 цього Кодексу.

Встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував грошове зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 211161,92грн., з яких : строкова заборгованість у розмірі 125216,37 грн., прострочена заборгованість у розмірі 18794 грн., заборгованість по нарахованим відсотками1104,09грн., заборгованість по простроченим відсоткам17 296 грн., комісія у розмірі 3749,98 грн. та прострочена комісія у розмірі 44999,76 грн.

23 січня 2023 року ТОВ «Глобал Спліт» та АТ «Креді Агріколь Банк» уклали договір про відступлення права вимоги №3-2023, відповідно до умов якого до ТОВ «Глобал Спліт» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4/1203731 від 03вересня 2021 року.

АТ «Креді Агріколь Банк» передав ТОВ «Глобал Спліт» право вимоги, яке він мав до ОСОБА_1 за кредитним договором №4/1203731 від 03.09.2021. Дана обставина підтверджується Витягом з додатку №1 до договору відступлення права вимоги №3-2023 від 23січня 2023 року.

08 червня 2023 року на адресу відповідача АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено повідомлення про те, що відбулося відступлення прав вимоги за договором №3-2023 від 23 січня 2023 року до ТОВ «Глобал Спліт», яке стало новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 211161,92грн.

Відповідно вимог п. 1 ч. 2ст. 141ЦПК України судовівитрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 3167,43 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279,280-282 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором в розмірі 211161,92 грн. (двісті одинадцять тисяч сто шістдесят одна гривня 92 коп.) та судові витрати в сумі 3167,43 грн. (три тисячі сто шістдесят сім гривень 43 коп.).

Інформація про позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», місцезнаходження : 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б оф. 5, код ЄДРПОУ 41904846.

Інформація провідповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ