Рішення № 125605057, 04.03.2025, Березанський районний суд Миколаївської області

04.03.2025 Справа № 469/654/24

2/469/142/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2025 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,

учасники справи:

представник позивача Киричук Г.М. - не з`явилась,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник відповідача адвокат Толкачова О.А. - не з"явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне ТовариствоПерший УкраїнськийМіжнародний Банк(даліАТ ПУМБ)через системуЕлектронний суд24квітня 2024року звернувсядо судуз позовомдо ОСОБА_1 , уякому просивстягнути звідповідача насвою користьзаборгованість усумі 159391,04грн.за кредитнимидоговорами,укладеними міжпозивачем тавідповідачем,у томучислі закредитним договором№ 2001737932902від 19листопада 2020року усумі 86789,10грн., якаскладається іззаборгованості закредитом усумі 49998,52грн.та заборгованостіза процентамиу сумі36790,58грн.,та за кредитним договором № 1002090415901 від 10 лютого 2022 року у сумі 72601,94 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 49999,93 грн., заборгованості за процентами у сумі 8,21 грн. та заборгованості за комісією у сумі 22593,80 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором. Просив також стягнути з відповідача судовий збір.

26квітня 2024 року судом отримано відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою судувід 30 квітня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Толкачова О.А. у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, надали заяву про розгляд справи без їх участі та відзив, у якому відповідач заборгованість за кредитним договором №2001737932902 від 19 листопада 2020 року у сумі 86789,10 грн. визнав повністю; заборгованість за кредитним договором № 1002090415901 від 10 лютого 2022 року визнав частково у сумі 50008,14 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 49999,93 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 8,21 грн. Вважає, що при нарахуванні заборгованості за вказаним кредитним договором позивач неправомірно нарахував комісію за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки на момент підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) відповідача не було ознайомлено зі змістом ДКБО, а графік платежів у заяві про приєднання до ДКБО не містить детального переліку та вартості додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов"язані з обслуговуванням кредитної заборгованості відповідно до п.5.7.3 ДКБО, доказів наявності такого переліку послуг та їх вартості і погодження їх відповідачем при укладанні кредитного договору суду не надано, а тому положення п.5.7.3 ДКБО щодо обов"язку відповідача як позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним, що узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Об"єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Зважаючи, що сторони виклали свою позицію у направлених до суду заявах по суті справи, повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, але не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні або надати заяви про його відкладення, що не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.223 ЦПК України вирішив справу без присутності учасників справи.

Судом встановлено, що 10лютого 2022року відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту на підтвердження його інформування як споживача про загальні умови кредитування, зокрема, умов з оплати щомісячних платежів, процентів за користування кредитними коштами та комісії за обслуговування кредитної заборгованості тощо (а.с.11).

Після отримання достатньої інформації про умови кредитування того ж дня відповідачем підписана заява № 1002090415901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з метою отримання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі в розмірі 50000,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22% та процентів у розмірі 0,01% річних із зобов`язанням здійснювати повернення кредиту рівними ануїтетними платежами щомісяця згідно із графіком платежів; кредитні кошти видані позичальнику за правом вибору шляхом переказу на його банківський рахунок, за яким випущено платіжну картку (а.с.9 на зв. - а.с.10).

19листопада 2020року відповідачем ОСОБА_1 підписано паспортспоживчого кредитуна підтвердженняйого інформування,як споживача,про загальніумови кредитування,зокрема,умов зоплати щомісячнихплатежів,процентів закористування кредитнимикоштами (а.с.12)та заяву№ 2001737932902 на приєднаннядо Договорукомплексного банківськогообслуговування фізичнихосіб зметою отриманняспоживчого кредитуна загальніспоживчі цілів розмірі30000,00грн.строком на12місяців зісплатою процентів у розмірі 47,80% річних (а.с.11 на зв.).

Позивач додавтакож публічні пропозиції АТ ПУМБ від 12 серпня 2020 року та 01 листопада 2021 року (а.с.14-36) на укладення договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які розміщені на сайті pumb.ua.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено платіжною інструкцією та випискою з особового рахунку відповідача (а.с.41, 46 на звороті - а.с.63).

Згідно з поданим позивачем розрахунком, станом на 01 лютого 2024 року існує заборгованість відповідача: за договором № 1002090415901 від 10 лютого 2022 року на загальну суму 72601,94 грн., з яких заборгованістьза кредитом49999,93грн.,заборгованість запроцентами 8,21грн.та заборгованістьза комісією22593,80грн.(а.с.41на зв.-а.с.42),та за договором № 2001737932902 від 19 листопада 2020 року складає 86789,10 грн., з яких заборгованість за кредитом 49998,52 грн., за процентами 36790,58 грн. (а.с.43-46).

З копій письмової вимоги (повідомлення) від 01 лютого 2024 року № КНО-44.2.2/74 та списку згуртованих відправлень (рекомендованих листів) № 20240205 ПУМБ 1636 вбачається, що АТ ПУМБ пред`явило відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості за кредитними договорами в сумі 159391,04 грн. не пізніше 30 календарних днів з дня отримання вимоги, однак зазначена вимога відповідачем не виконана (а.с.37, 39-40).

На підставі частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки свого обов"язку щодо повернення отриманих за кредитним договором коштів (кредиту) та сплати процентів за користування кредитом відповідач не виконав, що ним не заперечується, заборгованість за вказаними платежами, розмір якої відповідачем не заперечується, підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ ПУМБ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1Закону України«Про споживчекредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, позивач просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути й заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

Умовами кредитного договору № 1002090415901 від 10лютого 2022року,які викладеніу заявіна приєднаннядо Договорукомплексного банківськогообслуговування фізичнихосіб, встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22%, тобто 1110,00 грн. щомісяця, при цьому у примітці до графіку платежів визначено, що зміст цієї послуги визначається у ДКБО.

Відповідно до п. 5.7.3. Умови надання споживчого кредиту публічної пропозиції АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (в редакції від 01 листопада 2021 року) комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту ( база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій частині 5 розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.

Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" на укладення ДКБО фізичних осіб у редакції, що діяла станом на день укладення договору 10 лютого 2022 року, суду не надано, у зв"язку з чим зміст зазначеної редакції, з яким, відповідно до Заяви на приєднання до ДКБО, було ознайомлено відповідача, судом не встановлено, а тому посилання позивача на обізнаність відповідача зі змістом умов кредитного договору, визначеного у ДКБО, не є доведеним.

У кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ ПУМБ не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з цим підстави стягувати нараховану позивачем у цій справі заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості на суму 22593,80 грн. відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі заборгованості за кредитними договорами, що існувала станом на 01 лютого 2024 року та яка складається із заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами у розмірі 136797,24 грн..

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Оскільки позовпідлягає частковомузадоволенню,з відповідачана користьпозивача підлягаєстягненню судовийзбір урозмірі 2079,02 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства Перший Український Міжнародний Банк,адреса:04070,м.Київ,вул.Андріївська,4,код ЄДРПОУ14282829,заборгованість закредитним договором№ 2001737932902від 19листопада 2020року усумі 86789,10грн., у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 49998,52 грн., заборгованість за процентами у сумі 36790,58 грн., та заборгованість за кредитним договором № 1002090415901 від 10 лютого 2022 року у сумі 50008,14 грн., у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 49999,93 грн., заборгованість за процентами у сумі 8,21 грн., а також судовий збірв сумі2079,02 грн., всього стягнути 138876 (сто тридцать вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 26 копійок.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 04 березня 2025 року.

Суддя: