Рішення № 125593498, 04.03.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2094/20

Провадження № 2/505/302/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2025 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Івінського О.О.

секретаря судового засідання Мароли К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до Котовського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200894007301 в розмірі 28 226,49 грн. та стягнення судових витрат в розмірі 2102,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 19.10.2017 було укладено кредитний договір за № 200894007301. На підставі цього договору ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 15 500,00 грн.

Відповідач, не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.07.2020 року складає 28226,49 грн. з яких: 14 951,16 грн. - заборгованість за кредитом; 8 413,96 грн. - заборгованість за процентами; 4 861,37 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 5 Кредитного договору, позичальник повинен сплатити штраф за кожен випадок порушення своїх обов`язків, передбачених умовами кредитного договору, в тому числі за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання також за порушення п.п. 4.3.1.-4.3.4. кредитного договору щодо інформування банку про свій фінансовий стан, зміну місця проживання, інших обставин які можуть впливати на виконання позичальником взятих на себе обов`язків по Кредитному договору.

У добровільному порядку відповідач ухиляється від погашення заборгованості у зв`язку з чим банк звернувся з позовом до суду.

02 жовтня 2020 року ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області було відкрито провадження у справі та ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у встановлений судом в ухвалі строк, будучи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача також не надходило. Інші судові виклики на судові засідання повернулись із зазначенням «Адресат відсутній за вказаною адресою». Іншими належними даними про місце перебування чи роботи відповідача суд не володіє. Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно зі ст.ст. 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

У відповідності до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 19.10.2017 було укладено кредитний договір за № 200894007301. На підставі цього договору ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 15 500,00 грн.

Відповідач, не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.07.2020 року складає 28 226,49 грн. з яких: 14 951,16 грн. - заборгованість за кредитом; 8413,96 грн. - заборгованість за процентами; 4 861,37 грн. - заборгованість за комісією.

Згідно ст.525ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Статтею 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої речі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. ч. 1 ст.625ЦК України регламентує, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 23 365,12 грн. з яких: 14 951,16 грн. - заборгованість за кредитом; 8 413,96 грн. - заборгованість за процентами, є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Проте, позов у частині стягнення суми заборгованістю за комісією у розмірі 4 861,37 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зробив висновок, що «положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11Закону України«Про захистправ споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок, тому є нікчемними».

Отже, стягнення суми заборгованості за платою за управління кредитом за користування кредитом на умовах визначених в договорі не ґрунтується на положеннях закону, тому вимоги банку в цій частині не підлягають задоволенню.

При таких обставинах, суд вважає позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про стягнення заборгованості за кредитом таким, що підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 527, 530, 629, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2 ЦК України, керуючись ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, заборгованість у сумі 23 365,12 грн.

В інших вимогах відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 04 березня 2025 року.