Рішення № 125592628, 04.03.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2668/24

Провадження № 2/455/62/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретаря судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , адвоката Дашинича Івана Богдановича, до ОСОБА_2 , Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частини земельної ділянки площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території (тодішньої) Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528, визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/6 частини земельної ділянки площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території (тодішньої) Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528 і належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.12.2012 серія ЯМ №020493. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі, на земельну ділянку площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території (тодішньої) Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528 і належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.12.2012 серії ЯМ №020493. Такими, що прийняли спадщину були: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , по 1/3 його частини. Зазначене вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2024. ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Нижанковичі померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі на 1/3 частини земельної ділянки площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528, яка належала ОСОБА_3 . Такими, що прийняли спадщину були: син ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 , по 1/2 частині. З приводу спадкування ОСОБА_1 звернувся в Старосамбірську державну нотаріальну контору Львівської області. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині земельної ділянки площею 2,1090 га, у зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя не оформила своїх прав після смерті чоловіка, а також у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 справа передана для розгляду судді Клімченку М.І..

Ухвалою судді від 20.11.2024 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

В підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, представник надав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просив справу розглянути без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, заявлений до нього позов та викладені у ньому обставини визнав у повному обсязі.

Відповідач Добромильськаміська радаСамбірського районуЛьвівської області свого представника в судовезасідання ненаправив,про дату,час тамісце розглядусправи повідомлялисяналежним чином, надали до суду заяву, в якій просили слухання справи проводити без їх участі.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Згідно частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.06.2014 (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в тому числі, на земельну ділянку площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території (тодішньої) Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528 і належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.12.2012 серія ЯМ №020493, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.5-10).

Такими, що прийняли спадщину були: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 , по 1/3 його частці. Зазначене вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2024 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.07.2021 (а.с.14).

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі, на 1/3 частку земельної ділянки площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528, яка належала ОСОБА_3 .

Такими, що прийняли спадщину були: син ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 по 1/2 частині.

20.05.2024, з приводу спадкування, ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в частині земельної ділянки площею 2,1090 га, у зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя не оформила своїх прав після смерті чоловіка, а також у зв`язку з втратою правовстановлюючого документу (а.с.17).

Таким чином, позивач як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може реалізувати свої спадкові права на вказане спадкове майно та змушений звертатись до суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина 1 статті 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 належне останньому право власності на земельну ділянку, перейшло за загальними правилами спадкування до ОСОБА_4 , а після її смерті право власності на 1/2 спірної земельної ділянки перейшло до ОСОБА_1 (позивача у справі). Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на дане нерухоме майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника ОСОБА_1 , адвоката Дашинича Івана Богдановича, до ОСОБА_2 , Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частини земельної ділянки площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території (тодішньої) Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/6 частини земельної ділянки площею 2,1090 га, сільськогосподарського призначення, яка розташована на території (тодішньої) Новомістківської сільської ради Старосамбірського району Львівської області, кадастровий номер 4625183900:04:000:0528 і належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.12.2012 серія ЯМ №020493.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 04.03.2025.

Суддя М.І. Клімченко