Ухвала суду № 125590626, 03.03.2025, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа№ 151/211/24

Провадження № 2-п/151/2/25

УХВАЛА

іменем України

03 березня 2025 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області заяву адвоката Івахи О.І. про перегляд заочного рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року по цивільній справі №151/211/24 за позовною заявою акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чечельницького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа №151/211/24 за позовною заявою акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заочним рішенням від 15 січня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користьакціонерного товариства"УніверсалБанк"заборгованість задоговором пронадання банківськихпослуг "Моnobank"від 12жовтня 2019року урозмірі 192467 гривень 54 копійки, а також судовий збір.

17 лютого 2025 року представник відповідачки, адвокат Іваха О.І. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка мотивована тим, що 16.01.2025 представнику відповідача надійшло сповіщення в кабінеті "Електронного суду" про ухвалення вищезазначеного рішення. Вважає дане рішення суду необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме: не в повному обсязі встановлені обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення. Судове засідання на якому було прийнято заочне рішення у вищезазначеній справі було призначено на 15.01.2025. Водночас, 15.01.2025 у відповідача спостерігались ознаки респіраторного захворювання (нежить, погане самопочуття) і їй був встановлений діагноз ''Грип В''. Вказане захворювання супроводжується такими симптомами, як підвищена слабкість, висока температура тіла (від 38 до 39 градусів), біль в горлі і нежить, що унеможливлювало з об`єктивних причин участь відповідача у судовому засіданні. Також, присутність відповідача на судовому засіданні могло б призвести до розповсюдження вірусної інфекції та поставило б під загрозу здоров`я учасників справи та працівників суду. Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Зважаючи на вищевикладене, вважають поважними причини неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а також причини неподання відзиву.

Заперечення проти вимог позивача мотивує тим, що заявляючи позовні вимоги АТ ''Універсал Банк'' посилалося на те, що 12.10.2019 між АТ''Універсал Банк'' та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до якого АТ ''Універсал Банк'' надало відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. На підтвердження умов договору АТ ''Універсал Банк'' надало суду копію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 12.10.2019, умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ ''Універсал Банк'' при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять паспорт споживчого кредиту ''картка monobank'' та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, тарифи чорної картки monobank. Разом з тим, вищевказані документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, а також наявність заборгованості у розмірі, визначеному позивачем. З матеріалів справи вбачається, що ні умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ ''Універсал Банк'' при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять паспорт споживчого кредиту ''картка monobank'' та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, ні тарифи чорної картки monobank не містять підпису позичальника. Анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише анкетні дані відповідача, її контактну інформацію. Сама ж заява не містить жодних даних про умови кредитування. Зокрема, вона не містить відомостей щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, або будь - які інші умови договору. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ''Універсал Банк''). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Як зазначалось вище, у анкеті-заяві позичальника від 12.10.2019, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді процентів за користування кредитними коштами. Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ ''Універсал Банк'' при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять паспорт споживчого кредиту ''картка monobank'' та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та тарифами чорної картки monobank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, датовані, як такі, що набули чинності 27 листопада 2021 року, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. При цьому, матеріали даної справи не містять підтверджень, що саме ці умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ ''Універсал Банк'' при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять паспорт споживчого кредиту ''картка monobank'' та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача. Тарифи чорної картки monobank розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені і комісії, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15). В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінюватися самим АТ ''Універсал Банк'' в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір процентів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем правила надання банківських послуг АТ ''Універсал Банк'', з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачу нараховані проценти за користування кредитними коштами. Оскільки сторони у кредитному договорі не передбачили нарахування та стягнення з позичальника процентів, а відповідач не узгоджує умови договору щодо сплати процентів, то дії банку щодо їх нарахування та стягнення є такими, що порушили умови договору. Також, банк повинен був довести, що ним прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту. Однак, на підтвердження вказаних обставин позивачем до позовної заяви не було подано належні та допустимі докази надання відповідачу кредитної картки з відповідним кредитним лімітом у розмірі 100 000 гривень. Окрім того, з наданих до позовної заяви письмових доказів неможливо встановили факт отримання та користування віповідачем грошовими коштами в розмірі кредитного ліміту, що зазначений у позовній заяві. Таким чином, надані до суду першої інстанції розрахунок боргу, який складений позивачем та анкета-заява, в якій відсутні дані про розмір кредитного ліміту, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо, без надання будь-яких інших доказів, що підтверджували б встановлення відповідачу вказаного у позові кредитного ліміту, факт отримання відповідачем кредитної картки, користування наданими кредитними коштами, існування заборгованості у вказаному позивачем розмірі, не є належним доказом та не містить всю інформацію щодо предмета доказування, на яку посилається позивач у змісті позовної заяви.

Ухвалою судді від 20 лютого 2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

У судове засідання ОСОБА_1 та її представник, адвокат Іваха О.І. не з`явилися. ОСОБА_2 через систему ''Електронний суд'', згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подав заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення у їх відсутності, вимоги викладені у заяві про перегляд заочного рішення підтримують у повному обсязі .

Представник АТ ''Універсал Банк'' Мєшнік К.І. у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав. Крім того, 24.02.2025 надіслав письмові пояснення, де просить відмовити відповідачу у заяві про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено,що 15січня 2025року заочнимрішенням Чечельницькогорайонного судуВінницької областістягнуто з ОСОБА_1 на користьакціонерного товариства"УніверсалБанк"заборгованість задоговором пронадання банківськихпослуг "Моnobank"від 12жовтня 2019року урозмірі 192467 гривень 54 копійки, а також 3028 гривень судових витрат.

По надходженню позовної заяви до суду 02.04.2024 судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до відповіді якого встановлено, що відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 02 квітня 2024 року дану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлений строк на подачу відзиву.

За адресою місця проживання відповідачці судом було надіслано судові повістки про виклик до суду у вказаній справі.

30 квітня 2024 року у дану справу в якості представника відповідачки вступив адвокат Іваха О.І., який неодноразово надсилав до суду заяви про відкладення розгляду справи та судові засідання за його заявами неодноразово були відкладені. Однак відзиву на позовну заяву ні відповідачка ні її представник, адвокат Іваха О.І. до суду так і не подавали, хоча мали для того багато часу.

15 січня 2025 року відповідачка у судове засідання знову не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Рекомендовані повідомлення повернулися з відміткою ''вручено особисто''. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідачки на адресу суду не надходило.

Представник відповідачки, адвокат Іваха О.І. у судове засідання 15 січня 2025 року також не з`явився. Неодноразово на адресу суду надсилав клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені та розгляд справи був відкладений. На 15.01.2025 будь - яких заяв та клопотань від адвоката Івахи О.І. не надходило.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Вказане рішення представник відповідача отримав 16.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, тобто заява про перегляд заочного рішення подана у строки.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ''Желтяков проти України'' від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі ''Брумареску проти Румунії'' (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі ''Рябих проти Росії'' (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін ''строк на оскарження рішення'', що є звичайним явищем у національних законодавствах державу учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ''ВАТ ''Нафтова компанія ''Юкос'' проти Росії''; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі ''Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства'').

Разом з цим, слід зазначити, що відповідачкою та її представником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин на які вони посилаються, як на підставу скасування рішення суду, у зв`язку з тим, що відповідачка захворіла 15.01.2025, через що не змогла бути присутньою у судовому засіданні та подати відзив на позовну заяву.

Доказу хвороби та звернення до лікарні до матеріалів заяви про перегляд заочного рішення не додано.

Крім того, суд зазначає, що справа у провадженні суду перебувала з 02.04.2024, ухвалою суду відповідачці було встановлено строк для надання відзиву, яку відповідачка отримала, проте відзиву до суду до 15.01.2025 не подала.

Також, суд звертає увагу на те, що провадження у справі було відкрито 02.04.2024, а уже 30.04.2024 року у справу вступив представник відповідачки, адвокат Іваха О.І., який не подаючи відзиву на позовну заяву неодноразово надсилав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин.

Заперечень щодо непідписування кредитного договору, чи неознайомлення відповідачки з умовами кредиту, встановленими відсотками чи іншим ні відповідачкою ні її представником жодного разу не наводилося.

Враховуючи викладене, суд розцінює дії представника відповідачки як зловживання своми правами та невиконання передбачених ЦПК України прав та обов`язків, що тягне за собою свідоме затягування розгляду справи.

Інші наведені представником відповідачки доводи у вказаній заяві про скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення та не є такими, які не були враховані і досліджені судом при розгляді справи по суті раніше.

Окрім того, заявником до даної заяви про перегляд заочного рішення не надано будь-яких належних та допустимих доказів, якими були б обґрунтовані його заперечення проти вимог АТ ''Універсал Банк''.

Таким чином, враховуючи викладене, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 76, 259-261, 284, 287-288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 ,адвоката ІвахиОлега Івановичапро переглядзаочного рішенняЧечельницького районногосуду Вінницькоїобласті від15січня 2025року поцивільній справі№151/211/24за позовноюзаявою акціонерноготовариства "УніверсалБанк"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Людмила ТОКАРЧУК