Рішення № 125571945, 25.02.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/17831/24

Провадження № 2/947/319/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2025 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кравченко К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Споживче товариство «СУЗІР`Я БУДОВА», про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить поділити спільне сумісне майно, наступним чином:

за позивачем, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ID-картка № НОМЕР_1 ,орган щовидав 5114,ІПН НОМЕР_2 ):-визнати правоособистої приватноївласності наквартиру однокімнатну,загальною площею56,1кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ;-визнати правоособистої приватноївласності намайнові правана двокімнатнуквартиру,будівельний номер АДРЕСА_2 ,земельна ділянка5110137500:51:005:0083,набуте напідставі Договоруасоційованого членствав споживчомутоваристві №1/58-КРвід 05вересня 2018року укладенимміж ОСОБА_1 та Споживчимтовариством «Будова-Море»;-визнати правоособистої приватноївласності намайнові правана двокімнатнуквартиру,будівельний номер АДРЕСА_3 ,земельна ділянка5110137500:51:005:0083,набуте напідставі Договоруасоційованого членствав споживчомутоваристві №4/249-КРвід 30жовтня 2018року укладенимміж ОСОБА_1 та Споживчимтовариством «Будова-Море»;-визнати правоособистої приватноївласності намайнові правана комору(нежитловеприміщення),будівельний номер22д,загальною площею4.1м2на 22(двадцятьдругому)поверсі об`єктабудівництва секція4,адреса: АДРЕСА_4 ,І чергабудівництва (IVпусковий комплекс),земельна ділянка5110137500:44:001:0057(адреса: АДРЕСА_4 ),набуте напідставі Договору асоційованогочленства вспоживчому товаристві№4/22д-Квід 20.09.2018року,укладеного між ОСОБА_1 та СпоживчимТовариством «Сузір`яБудова»; -визнати правоособистої приватноївласності намайнові правана комору(нежитловеприміщення),будівельний номер22г,загальною площею5.6м2на 22(двадцятьдругому)поверсі об`єктабудівництва секція4,адреса: АДРЕСА_4 ,І чергабудівництва (IVпусковий комплекс),земельна ділянка5110137500:44:001:0057(адреса: АДРЕСА_4 ),набуте напідставі Договору асоційованогочленства вспоживчому товаристві№4/22г-Квід 20.09.2018року,укладеного між ОСОБА_1 та СпоживчимТовариством «Сузір`яБудова»;-визнати правоособистої приватноївласності намайнові правана комору(нежитловеприміщення),будівельний номер10к,загальною площею7.6м2на 10(десятому)поверсі об`єктабудівництва секція4,адреса: АДРЕСА_4 ,І чергабудівництва (IVпусковий комплекс),земельна ділянка5110137500:44:001:0057(адреса: АДРЕСА_4 ),набуте напідставі Договору асоційованогочленства вспоживчому товаристві№4/10к-Квід 21.09.2018року,укладеного між ОСОБА_1 та СпоживчимТовариством «Сузір`яБудова»;-визнати правоособистої приватноївласності намайнові правана комору(нежитловеприміщення),будівельний номер10з,загальною площею7.6м2на 10(десятому)поверсі об`єктабудівництва секція4,адреса: АДРЕСА_4 ,І чергабудівництва (IVпусковий комплекс),земельнаділянка 5110137500:44:001:0057 (адреса: АДРЕСА_4 ), набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/10з-К від 21.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»;

за відповідачкою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт Серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 ): -визнати правоособистої приватноївласності наквартиру трикімнатну,загальною площею83,1кв.м.за адресою: АДРЕСА_5 ;-визнати правоособистої приватноївласності накладову(нежиле приміщення) загальною площею 5,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 .

У судове засідання учасники справи не явилися, повідомлялися належним чином. Представник позивача позов підтримала, представник відповідача з позовом погодилася.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 355 ЦК України передбачено, щомайно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до статей 356, 357 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За змістом статей 368, 372 ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Статтями 60, 61 СК України визначено, щомайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 60 СК України дозволяє зробити висновок, що законом встановлено про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Стаття 177 ЦК України серед об`єктів цивільних прав називає майнові права.

Згідно ч.ч.1,2 ст.190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

У Постанові від 30 січня 2013р. № 6-168цс12 Верховний Суд України, визначає майнове право як «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність цього власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Згідно зі ст. 656 ЦК України майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу, за яким покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.

Таким чином, будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги визнаються майновими.

Майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, а також не вважаються правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) - квартира - не існує на момент укладення договору, а тому не може існувати і право власності на нього.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року (VonMaltzanandOthers v. Germany), заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02. Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом». В іншій справі «NKM v. Hungary» від 14 травня 2013 року, скарга № 66529/11, ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Такими цінностями можуть бути серед іншого: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів);рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Частиною 1 ст. 2 ЗУ «Про інвестиційну діяльність передбачено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

У статті 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально - побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України (статті 63, 68 СК України).

Згідно зі статтею 69 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (статті 70, 71 СК України).

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

При вирішенні спору про поділ майна, суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Зі змісту пунктів 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року № 761/5156/13-ц суд зазначив, що під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна. Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі № 520/1740/15-ц об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Апеляційний суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув, не надав належної правової оцінки положенням договорів про пайову участь у будівництві об`єктів нерухомого майна, які за своїм змістом є договорами купівлі-продажу майнових прав, не взяв до уваги, що грошові кошти за пай відповідно до спірних договорів були сплачені у повному обсязі у період перебування сторін у шлюбі, що не заперечується сторонами, та дійшов передчасного висновку про те, що при поділі майнових прав, які належать подружжю на праві спільної сумісної власності не застосовуються положення СК України.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Аналогічний висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року по справі № 6-2710цс15, від 07 вересня 2016 року по справі № 6-47цс16, 24 травня 2017 року по справі № 6-843цс17, від 03 грудня 2018 року по справі № 525/511/16- Ц.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу вищенаведених норм закону та обставин справи, суд приходить до висновку, що оскільки спірні майнові права на об`єкт нерухомості набуто одним з подружжя за час перебування у зареєстрованому шлюбі, та є спільним сумісним майном подружжя, спільне сумісне майно подружжя підлягає поділу між ними.

Судом встановлено,що РішеннямІзмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від12січня 2023року,справа №946/7042/22,шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 булорозірвано.За часперебування ушлюбі,за спільнікошти,подружжям булопридбано наступнемайно: - квартира трикімнатна,загальною площею83,1кв.м.за адресою: АДРЕСА_5 ,-кладова (нежиле приміщення) загальною площею 5,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ; - квартира однокімнатна, загальною площею 56,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; - майнові права на двокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_7 :51:005:0083, за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №1/58-КР від 05 вересня 2018 року укладеним між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова - Море»; - майнові права на двокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_3 , земельна ділянка 5110137500:51:005:0083, за Договором асоційованого членства в споживчому товаристві №4/249-КР від 30 жовтня 2018 року укладеним між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова - Море»; - майнові права на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 22д, загальною площею 4.1 м2 на 22 (двадцять другому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , земельна ділянка 5110137500:44:001:0057, на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/22д-К від 20.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»; - майнові права на комору (нежитлова приміщення), будівельний номер 22г, загальною площею 5.6 м2 на 22 (двадцять другому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , земельна ділянка 5110137500:44:001:0057, на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/22г-К від 20.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»; - майнові права на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 10к, загальною площею 7.6 м2 на 10 (десятому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , земельна ділянка 5110137500:44:001:0057, на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/10к-К від 21.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»; - майнові права на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 10з, загальною площею 7.6 м2 на 10 (десятому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: Проспект Гагаріна, 19-21, місто Одеса, земельна ділянка 5110137500:44:001:0057, на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/10з-К від 21.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова».

Сторони дійшли згоди про поділ майна подружжя.

Таким чином, позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя, підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Споживче товариство«СУЗІР`Я БУДОВА» про поділ спільного майна подружжя,- задовольнити.

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ): - право особистої приватної власності на квартиру однокімнатну, загальною площею 56,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; - майнові права на об`єкт інвестування, а саме на двокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_2 , земельна ділянка 5110137500:51:005:0083, набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №1/58-КР від 05 вересня 2018 року укладеним між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова - Море»; - майнові права на об`єкт інвестування, а саме на двокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_3 , земельна ділянка 5110137500:51:005:0083, набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/249-КР від 30 жовтня 2018 року укладеним між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова - Море»; - майнові права на об`єкт інвестування, а саме на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 22д, загальною площею 4.1 м2 на 22 (двадцять другому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (IV пусковий комплекс), земельна ділянка 5110137500:44:001:0057 (адреса: АДРЕСА_4 ), набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/22д-К від 20.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»; - майнові права на об`єкт інвестування, а саме на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 22г, загальною площею 5.6 м2 на 22 (двадцять другому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (IV пусковий комплекс), земельна ділянка 5110137500:44:001:0057 (адреса: АДРЕСА_4 ), набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/22г-К від 20.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»; - майнові права на об`єкт інвестування, а саме на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 10к, загальною площею 7.6 м2 на 10 (десятому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (IV пусковий комплекс), земельна ділянка 5110137500:44:001:0057 (адреса: АДРЕСА_4 ), набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/10к-К від 21.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»; - майнові права на об`єкт інвестування, а саме на комору (нежитлове приміщення), будівельний номер 10з, загальною площею 7.6 м2 на 10 (десятому) поверсі об`єкта будівництва секція 4, адреса: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (IV пусковий комплекс), земельна ділянка 5110137500:44:001:0057 (адреса: АДРЕСА_4 ), набуте на підставі Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/10з-К від 21.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Сузір`я Будова»;

за відповідачкою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 ) визнати: - право особистої приватної власності на квартиру трикімнатну, загальною площею 83,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 ; - право особистої приватної власності на кладову (нежиле приміщення) загальною площею 5,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 .

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я. В. Бескровний