Рішення № 12555426, 23.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 29/345-10

вх. № 10117/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС", м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ", м. Харків;

про стягнення 47645757,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНС" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" суму боргу у розмірі 47645757,80грн., відшкодувати позивачу судові витрати за рахунок відповідача. В обгрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару, який був йому поставлений позивачем за договором поставки №30/06-2009 від 30.06.09.

Ухвалою суду від 18.11.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з"явився.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив, що 30.06.09 між сторонами було підписано договір поставки №30/06-2009. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у специфікаціях, котрі є невід"ємною частиною даного договору в порядку та на умовах передбачених договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 50748772,80грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.7.3. договору, розрахунки мають бути здійснені у 30-тиденний строк з моменту отримання покупцем товару. В порушення умов договору, відповідач оплату вартості отриманого товару здійснив лише частково у розмірі 3103015,05грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 47645757,80 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 47645757,80грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.                    

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові –на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" (код 33197800; 62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, в"їзд Орешкова, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" (код 30512344; 61162, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 161) суму боргу у розмірі 47645757,80грн., 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя