Рішення № 125552859, 03.03.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 201/5358/24

Провадження №: 2/332/215/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,

за участю: представника позивача - адвоката Когана Р.В.,

представника відповідачки - адвоката Ліфлянчика С.І.,

розглянувши в режимі відеоконференції, в судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою поданою адвокатом Коганом Романом Віталійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,

встановив:

14.06.2024 р. до Заводського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю надійшла цивільна справа за наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначено наступне.

18.09.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 .

09.06.2022 року Заводським районним судом м. Запоріжжя шлюб між сторонами розірвано.

12.05.2023 року позивач зарахований до Національної гвардії України і перебуває на службі по теперішній час.

Позивач фінансово підтримує свою дитину, що вказує про його зацікавленість та бажання брати участь у її житті.

Водночас з лютого 2024 року ОСОБА_2 обмежує спілкування доньки з батьком, а саме забороняє спілкування за допомогою мережі інтернет, забирати дитину для спільного проведення часу без присутності матері, що може негативно відобразитися на її сприйнятті батька, до того ж може втратитися емоційний зв`язок між ними.

Позивач з дитиною добре ладять, останній не здійснює психологічного чи будь-якого іншого тиску на доньку, не позбавлений батьківських прав, не обмежений у здійсненні батьківських прав, ніколи не вчиняв негативної поведінки щодо своєї дитини, не вживає психоактивні речовини та не вчиняє жодних інших дій, які можуть негативно вплинути на виконання батьківських обов`язків.

З огляду на те, що ОСОБА_2 перешкоджає позивачу в повноцінній реалізації його батьківських прав, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду для врегулювання цього питання.

З огляду на вказане, представник позивача просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити спосіб, місце та час спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 наступним чином:

- ОСОБА_1 має право бачитися з ОСОБА_3 без присутності матері протягом 2 (двох) календарних днів поспіль 2 (два) рази на місяць, а саме кожну 2 та 4 суботу та неділю, за місцем фактичного проживання матері та дитини чи фактичного перебування дитини (у випадку перебування у місці відпочинку, оздоровлення, лікування тощо);

- ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_3 до себе додому (фактичне місце проживання батька) з ночівлею, без присутності матері, протягом 2 (двох) календарних днів поспіль 2 (два) рази на місяць, а саме кожну 2 та 4 суботу та неділю, щоб не заважати навчальному процесу доньки, а у разі літніх, осінніх, зимових та весняних канікул, з урахуванням бажання дитини, але не менше 2 днів поспіль у період з 1 вересня по 31 травня, а у літній період не менше ніж 6 разів на три місяці літа;

- ОСОБА_1 має право необмежену можливість кожного дня комунікувати з донькою ОСОБА_4 , без присутності матері, за допомогою електронного зв`язку, а саме: WhatsApp, Telegram, Viber, ZOOM, Google Meet та інші, за допомогою особистого електронного пристрою дитини (телефон/планшет/ноутбук/комп`ютер/ або будь-які інші), враховуючи графік дитини;

- кожного парного року за місцем проживання ОСОБА_1 донька ОСОБА_3 залишається з ним для святкування дня її народження протягом доби ІНФОРМАЦІЯ_6 та державних свят: Новий Рік (з 09.00 години 31 грудня до 1 січня включно), Різдво (25 грудня), Великдень, День Конституції, День Незалежності, Трійця, День захисника України (враховуючи бажання дитини та її навчальний графік);

- кожного року донька ОСОБА_3 , залишається за місцем проживання ОСОБА_1 для святкування дня народження батька протягом доби 04 жовтня без присутності матері (враховуючи графік та бажання дитини);

- у разі зміни місця перебування ОСОБА_3 (поза місцем фактичного місця проживання матері та дитини) ОСОБА_2 зобов`язується попереджати ОСОБА_1 письмово із виказанням точного місця проживання доньки, не пізніше 2 днів з моменту зміни місця перебування, а також за допомогою його офіційної електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- сторони зобов`язані повідомляти один одного щодо планів навчання та/або секцій/додаткових занять, на які батьки віддають дитину, ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_2 зобов`язана повідомляти про стан здоров`я ОСОБА_3 або його погіршення, ОСОБА_1 протягом одного дня з дня початку захворювання, за допомогою офіційної електронної пошти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- кожного року в літній сезон (з 01 червня до 31 серпня), дитина знаходиться з батьком протягом 14 безперервних днів для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини без присутності матері, враховуючи можливість виїзду за кордон. Про місце, час та порядок відпочинку батько попереджує мати дитини за 2 календарних місяці. Батько гарантує під час такого відпочинку запровадження усіх необхідних заходів безпеки по відношенню до дитини.

У відзиві на позовну заяву (у тому числі змінену) представник відповідачки - адвокат Ліфлянчик С.І. посилався на те, що за час перебування сторін у шлюбі позивач неодноразово вчиняв відносно відповідачки дії, пов`язані з домашнім насиллям, у зв`язку з чим викликалася поліція та складався протокол про адміністративне правопорушення. У зв`язку з постійною загрозою застосування фізичної сили відносно відповідачки зі сторони позивача та психологічного впливу на дитину, яка є спостерігачем даної поведінки батька, з лютого 2022 року сторони припинили спільне мешкання. Відповідачка не чинить жодних перешкод щодо спілкування батька з дитиною, а позивач з лютого по червень 2024 року сам не проявляв бажання спілкуватися з дитиною, а тому проведення зустрічей у відсутність матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок. Крім того, ОСОБА_2 є працюючою особою, а тому субота та неділя для неї є також вихідними днями, як і для дитини, враховуючи навчання в школі, відвідування секцій, а тому проведення батька з дитиною два дні поспіль вихідних, фактично позбавляють її спілкування з матір`ю, що також може йти всупереч інтересам дитини.

Щодо спілкування батька з дитиною за допомогою мобільного зв`язку та додатків, то відповідачка не заперечує проти цього, та у разі несправності мобільного телефону дитини, може гарантувати спілкування через її мобільний телефон.

З приводу дня народження дитини та свят відповідачка заперечує проти проведення цілої доби дитини з позивачем у її день народження, оскільки дана вимога порушує права та інтереси дитини на вибір святкування її дня народження та вибір оточення, з яким вона хотіла б провести такий день.

Не погоджується ОСОБА_2 і з вимогами щодо строків повідомлення позивача про місце перебування дитини, оскільки на даний час в Україні введено воєнний стан і це дає певну нестабільність, як щодо місця перебування, так і наявності зв`язку, а тому в даному випадку зміна обставин не повинна визначатись якимось конкретними строками.

Стосовно вимоги про повідомлення щодо планів навчання та/або секцій/додаткових занять дитини, то вважає, що таке повідомлення буде аналогічно узгодженню з позивачем відвідування донькою секцій, гуртків, закладів дозвілля й розвитку та інших позашкільних закладів для малолітніх дітей, що може призвести до порушення прав дитини, адже дитина саме має право вирішувати, чим вона б хотіла займатися у вільний від навчання час. Крім того, з огляду на існуючий між сторонами конфлікт, покладення такого обов`язку на відповідачку є невиправданим, оскільки дитина може бути взагалі позбавлена такого роду дозвілля.

Щодо вимоги позивача з приводу повідомлення про стан здоров`я дитини протягом одного дня з дня початку захворювання відповідачка вважає, що таке повідомлення також буде аналогічно узгодженню з позивачем порядку, способу лікування та обранню медичної установи для дитини, та з урахуванням майже відсутності спілкування, може створювати загрозливі ситуації для життя та здоров`я дитини, зокрема у разі екстрених випадків або у випадку, що буде потребувати негайного оперативного медичного втручання. При цьому, відповідач погоджується повідомляти позивача за наявної можливості про такі обставини, без встановлення відповідного обов`язкового строку.

Вимоги позивача з приводу залишення дитини за місцем мешкання батька для святкування його дня народження та інших свят, а також проведення відпочинку з батьком на літні канікули, без присутності матері, такими, що порушують інтереси та права дитини та відповідача.

Крім того, представник відповідачки просив врахувати довідку № 104 від 24.07.2024 щодо проведення психологічного діагностування психоемоційного стану дитини, виходячи з якої між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок, а тому проведення зустрічей без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.

У зв`язку з цим, представник відповідачки просив задовольнити позовні вимоги частково та встановити наступний графік спілкування дитини з батьком:

- один день на тиждень без нічної години у присутності ОСОБА_2 або довіреної особи за попередньою домовленістю, з урахуванням графіку шкільних занять, додаткових занять, гуртків або секцій і побажань ОСОБА_3 ;

- спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_1 за допомогою електронного зв`язку, а саме: WhatsApp, Telegram, Viber, ZOOM, Google Meet та інші, за допомогою особистого електронного пристрою дитини - ОСОБА_3 або у разі несправності телефону за допомогою телефону - ОСОБА_2 (телефон/планшет/ноутбук/комп`ютер або будь-які інші), враховуючи графік дитини;

- святкові дні, день народження ОСОБА_3 - ОСОБА_1 за його бажанням може бути присутнім 3-4 години поспіль в присутності ОСОБА_2 , з урахуванням побажань ОСОБА_3 та графіку останньої.

Стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн.

У відповіді на відзив (у тому числі на змінену позовну заяву) представник позивача - адвокат Коган Р.В. вказував, що позивач не притягувався ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності, а тому посилання у відзиві на застосування домашнього насилля, без підтвердження достовірними даними, не відповідають дійсності. При цьому, відповідачка намагається різними способами ускладнити вільне спільне спілкування батька з донькою, що зокрема підтверджуються електронним листуванням між сторонами, та викривити фактичні обставини справи, хоча позивачем визначено графік спілкування з урахуванням потреб та інтересів дитини. Доводи представника відповідача щодо негативного впливу на психоемоційний стан дитини вважав такими, що не заслуговують на увагу, оскільки спілкування позивача з дитиною є важливим для забезпечення найкращих інтересів дитини, а надану довідку з КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР, неналежним доказом через відсутність у даного закладу законних підстав для здійснення такого роду досліджень, яка до того ж фактично відображає формування матір`ю негативної постаті батька перед дитиною. Отже, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також посилався на понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у в розмірі 25 000 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2024 року у вказаній справі відкрито провадження і її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, в підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв. 03.07.2024 року. В подальшому підготовче судове засідання неодноразово відкладалось, останній раз на 10 год. 30 хв. 01.11.2024 р.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2024 року підготовче провадження по справі закрито і її призначено до судового розгляду по суті на 10 год. 30 хв. 25.11.2024 р. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, останній раз на 15 год. 40 хв. 03.03.2025 р.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2024 року за заявою адвоката Когана Романа Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 у справі вжито заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення у цій справі надавати ОСОБА_1 , можливість спілкуватися з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою відео зв`язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний понеділок, середу та п`ятницю, а також бачитися особисто один раз на тиждень у вихідний день (субота чи неділя), без присутності матері, враховуючи навчальний та позакласовий графік дитини, а також повідомляти позивача про місце перебування, стан здоров`я та умови проживання дитини, до розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 в дане судове засідання не з`явились, надали повноваження на представництво їх інтересів в суді своїм представникам.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділу опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

З урахуванням думки учасників процесу, розгляд справи здійснено у відсутність вказаних осіб.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 25.11.2024 року пояснив, що після розірвання шлюбу відповідачка давала йому дитину, у т.ч. з ночівлею. Водночас з лютого 2024 року відповідачка перешкоджає йому бачитись з дитиною, причини цього йому невідомі, можливо внаслідок того, що в нього наразі наявні стосунки з іншою жінкою. З 2023 року він проходить службу в Національній Гвардії України, у зв`язку з чим, не має можливості часто бачити доньку, але намагається якнайчастіше спілкуватися з нею хоча б за допомогою мобільного зв`язку та відповідних месенджерів, для чого подарував доньці мобільний телефон, але і тут відповідачка не дає повноцінно спілкуватися з дитиною, як то і не виконує належним чином ухвалу про забезпечення позову. Враховуючи напружені стосунки з відповідачкою добровільно домовитись про участь у вихованні дитини не вдається, а тому просив встановити графік спілкування з дитиною. При цьому, заперечував в судовому засіданні факт застосування домашнього насилля.

Представник позивача - адвокат Коган Р.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні 25.11.2024 року пояснила, що з березня 2022 року вони не проживають разом з позивачем, а у червні 2022 року офіційно розірвали шлюб. З того моменту, батько бачився з дитиною стільки, скільки він сам того бажав, будь-яких перешкод вона йому не чинила. Інколи були такі випадки, коли батько брав дитину до себе і вимикав телефон, вона не могла додзвонитися до дитини, що викликало певне занепокоєння з її боку та провокувало конфлікт між ними. З лютого по червень 2024 року позивач з власної ініціативи з дитиною не спілкувався та не привітав дитину з днем народження. Які причини зумовили позивача звернутися до суду з вказаним позовом не розуміє, та вважає, що ці обставини негативно впливають на дитину. Крім того, зазначала, що під час шлюбу позивач застосував відносно неї насилля фізичного та психологічного характеру, при якому була присутня дитина. Зазначала, що позивач схильний до вживання алкогольних напоїв, під час розпивання яких стає агресивним. В листопаді 2023 року позивач брав дитину з ночівлею, під час якої розпивав спиртні напої з іншими особами, після чого дитина сама відмовляється від ночівлі у батька. Просила визначити графік спілкування батька з дитиною з урахуванням запропонованого нею графіку.

Представник відповідачки - адвокат Ліфлянчик С.І. в судовому засіданні просив позов задовольнити частково з урахуванням їхнього графіку спілкування з дитиною. Стягнути з позивача судові витрати.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю відповідачки. Після розірвання шлюбу будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною донька позивачу не чинила, лише один раз відмовила у зустрічі з дитиною і після цього він звернувся до суду. Добровільно вирішити це питання позивач не хоче та постійно блокує доньку (відповідачку) в соцмережах, не вживаючи заходів щодо нормального спілкування. Одного разу свідок бачила, що дитина була засмучена через те, що мати плакала із-за судового процесу та у зв`язку з цим відмовлялася від спілкування з батьком. Стосовно домашнього насилля в родині свідок вказувала, що про такі факти їй невідомо і донька ніколи про таке їй не розповідала, але одного разу вже після розірвання шлюбу свідок випадково почула, як донька скаржилася свекрові (матері позивача), про застосування до неї такого насилля з боку позивача.

Заслухавши в судовому засіданні учасників справи, свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у шлюбі, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 14 т. 1).

На підтвердження позовних вимог та заперечень проти нього сторонами були надані суду наступні докази.

Довідку з АТ «Приватбанк» про наявність відкритих у позивача ОСОБА_1 у вказаному банку рахунків та грошових коштів на рахунках (а.с. 15-16 т. 1).

Довідку видану Військовою частиною НОМЕР_1 № 1079 від 30.01.2024 року про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у Військовій частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 12 травня 2023 року по теперішній час (а.с. 17 т. 1).

Довідку від 16.02.2024 року за № 844 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 під спостереженням нарколога в КНП «ОКЗ НПД» ЗОР не перебуває (а.с. 18 т. 1).

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 (а.с. 19 т. 1).

Медичні документи на ОСОБА_3 (а.с. 44-46 т. 1).

Платіжні інструкції про перерахування ОСОБА_1 на утриманні доньки грошових коштів (а.с. 20-42 т. 1).

Електронну переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 154-157, 183-185, т. 1, а.с. 17. 50-53 т. 2).

Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», згідно до якого ОСОБА_1 на території України станом на 30.07.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с. 179 т. 1).

Довідку КЗ «Дніпровський центр соціально-психологічної допомоги ДОР від 24.07.2024 № 104, згідно до якої під час діагностування практичним психологом ОСОБА_6 та соціальним педагогом ОСОБА_7 , дитини ОСОБА_3 встановлено наступне.

Згідно результатів психологічного діагностування виявлено, що на даний час ОСОБА_8 домінуючою особою в своєму житті вважає матір, яка знаходиться поруч, захищає та допомагає. Між членами родини, в якій проживає дівчинка, наявні позитивні стосунки, потреби дитини всебічно задовольняються. Психоемоційний стан дівчинки - стабільний, потребує спокою і уникнення ситуацій, які можуть її дестабілізувати. На запитання спеціалістів про батька ОСОБА_8 не проявила жодних емоцій та інтересу, що свідчить про індиферентне ставлення дівчинки до нього. Дівчинка проговорює, що давно не бачилася з батьком і не хочу бачитись, тобто спостерігаються наступні прояви психологічного захисту: ігнорування, уникнення, що може бути маркером деформованої прив`язаності дитини до батька.

Рекомендовано: спілкування з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій. Виховний процес повинен сприяти емоційному, когнітивному, особистому розвитку дітей та допомагати набувати корисні навички для подолання труднощів у подальшому дорослому житті; ОСОБА_3 повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, цю потребу забезпечує родина, в якій на даний час проживає дівчинка; оскільки між дитиною ОСОБА_9 та батьком ОСОБА_1 існують деформовані стосунки, недоцільно на даний час примушувати дитину до спілкування, не бажано організовувати ночівлю вдома у батька, оскільки це не є звичне для дитини місце перебування; батькові ОСОБА_1 необхідно намагатися налагоджувати конструктивні відносини за допомогою матері дитини, так як дитина проживає з нею, спілкування дитини з батьком бажано проводити в присутності матері; задля більш об`єктивної оцінки ситуації батькові ОСОБА_1 рекомендовано пройти психологічне діагностування психоемоційного стану, визначення батьківського потенціалу (а.с. 207-211 т. 1).

Електронну переписка ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 (а.с. 78-83 т. 2).

Фотокартки, надані відповідачкою на підтвердження застосування домашнього насилля (а.с. 84-85 т. 2).

Довідку КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 11.11.2024 № 133, згідно до якої під час діагностування практичним психологом ОСОБА_6 та соціальним педагогом ОСОБА_7 , дитини ОСОБА_3 було встановлено деформований емоційний зв`язок дитини з батьком. Ситуація необхідності примусового спілкування з батьом викликає психоемоційний дискомфорт та когнітивний дисонанс (стан, що характеризується суперечливими уявленнями, переконаннями та поведінковими установками), що може призвести до дестабілізації психоемоційного стану дитини.

Рекомендовано: спілкування з батьками не повинно набувати риси психотравмуючих подій. Виховний процес повинен сприяти емоційному, когнітивному, особистому розвитку дітей та допомагати набувати корисні навички для подолання труднощів у подальшому дорослому житті; ОСОБА_3 повинна перебувати в режимі емоційної стабільності та в безпечному середовищі, цю потребу забезпечує родина, в якій на даний час проживає дівчинка; оскільки між дитиною ОСОБА_9 та батьком ОСОБА_1 існують деформовані стосунки, недоцільно на даний час примушувати дитину до спілкування, не бажано організовувати ночівлю вдома у батька, оскільки це не є звичне для дитини місце перебування; батькові ОСОБА_1 необхідно намагатися налагоджувати конструктивні відносини за допомогою матері дитини, так як дитина проживає з нею, спілкування дитини з батьком бажано проводити в присутності матері; задля більш об`єктивної оцінки ситуації батькові ОСОБА_1 рекомендовано пройти психологічне діагностування психоемоційного стану, визначення батьківського потенціалу (а.с. 117-120 т. 2).

Висновок науково-психологічного аналізу від 17.12.2024 № 02/12/2024, згідно до якого за результатами проведеного науково-психологічного аналізу довідки від 11.11.2024 № 133 КЗ «Дніпровський центр соціально-психологічної допомоги Дніпропетровської обласної ради було виявлено порушення принципу детермінізму, розвитку, системності, об`єктивності та науковості. У тексті довідки відсутні умови, які необхідно з`ясувати для виконання судового рішення у відповідності до найкращих інтересів дитини. Для надання відповіді на питання «У відповідності до найкращих інтересів дитини, якими є психологічні рекомендації щодо організації зустрічей дитини з батьком?» необхідно провести психологічне дослідження / судово-психологічну експертизу батьків та дитини, за результатами якого визначаються відповідні рекомендації (а.с. 152-155 т. 2).

Крім того, суду надано висновок адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради № 5/6-150 від 30.09.2024 року про визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , способів участі у вихованні дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожну суботу з 10.00 години до 17.00 години (а.с. 62-64 т. 2).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності при вихованні дитини.

В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року (справа № 35481/20 «Терещенко проти України»), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема якщо ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини. Крім того, судом констатовано не урахуванням національними судами положення статті 19 СК України, відповідно до якої, вирішуючи спори щодо участі батьків у вихованні дитини, суди могли не погоджуватися з висновком органу опіки та піклування, лише якщо висновок органу був недостатньо обґрунтованим або суперечив інтересам дитини.

Рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю, відповідає її якнайкращим інтересам.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі справедливості, взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Відповідно до частини четвертої і п`ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення та сталість відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати бажання чи наміри інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Водночас, правосуддя у справах про піклування про дитину, батьківський час завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунки між батьками.

Судом встановлено, що між сторонами існують неприязні стосунки та позивач має перешкоди у спілкуванні з дитиною, про що зокрема свідчить і сам факт звернення позивача до суду з вказаним позовом, а тому на даний час існує потреба у визначенні судом способів участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою.

При цьому, суд враховує практику Верховного суду, викладену в постанові від 22.06.2022 року у справі № 757/33742/19-ц) про те, що у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із них домашнього насильства суд обов`язково повинен перевіряти, чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 заявляла про те, що за час перебування у шлюбі позивач неодноразово вчиняв відносно неї дії, пов`язані з домашнім насиллям, у зв`язку з чим влітку 2018 року викликалася поліція та складався протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача, на підтвердження чого надала фотокартки.

Водночас суду не було надано достовірних та достеменних доказів, які б свідчили про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності з приводу застосування домашнього насильства, та навпаки позивачем надано довідку про відсутність притягнення його до такої відповідальності.

Крім того, події, на які посилається відповідачка мали місце в 2018 році, що з урахуванням року народження дитини (2017 року) свідчить про те, що остання не могла бути очевидцем вказаних події чи їх пам`ятати.

Стосовно фотокарток наданих відповідачкою, то їх зміст не надає можливості встановити особу, яка на ній відображена та її приналежність до вказаних відповідачкою подій.

Не доводять, на думку суду, в цій частині доводи відповідачки і показання свідка ОСОБА_5 , оскільки остання очевидцем застосування домашнього насильства до її доньки не була, та як зазначала свідок дізналася про такі обставини випадково, зі слів доньки іншій особі. До цього ніколи від доньки не чула про застосування домашнього насильства.

Отже, факт застосування домашнього насильства під час розгляду справи не знайшов свого фактичного підтвердження.

Сторонами в розпорядження суду надано роздруківки з чатів месенджерів, з яких слідує форма спілкування між батьками.

З приводу прийнятності цих роздруківок, суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватись як загальний висновок про застосування норм права. Вказаний висновок сформований у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2023 року по справі № 501/3560/19.

З огляду на те, що сторони не заперечували факту таких переписок та спілкувань у месенджерах з їх авторством, та самі надали їх суду, є можливим прийняття цієї переписки в якості доказу.

Отже, суд зауважує, що між сторонами наявні, виходячи з вказаної переписки, поведінки сторін в судовому засіданні, а також факту звернення позивача із заявою про кримінальне правопорушення від 07.08.2024 року щодо перешкод у спілкуванні з дитиною (т. 2, а.с. 14-15, 16), неприязні відносини, а тому вони можуть негативно впливати на ставлення дитини до батька при проведенні зустрічей батька із донькою у присутності матері.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 року справа № 607/2272/22.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідачки про небажання дитини спілкуватися з батьком, оскільки вказані обставини суперечать переписці з месенджерів між батьком та донькою. До того ж суд зауважує, що відсутність прихильності до батька не може бути покладена в основу судового рішення, враховуючи малий вік дитини та факт її постійного проживання з матір`ю, яка має конфлікт із батьком, що негативно впливає на сприйняття дитиною його особи.

В цій частині суд критично оцінює надані відповідачкою довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 24.07.2024 № 104 та 11.11.2024 № 133, про здійснення діагностування дитини ОСОБА_3 , практичним психологом ОСОБА_6 та соціальним педагогом ОСОБА_7 , виходячи з яких не рекомендовано здійснювати спілкування батька з дитиною без присутності матері, оскільки викладені у даних довідках висновки спеціалістів здійснені фактично на поясненнях матері, при цьому не було проведено бесіду з батьком дитини, не досліджено усі обставини справи.

Крім того, суду не надано доказів про наявність у вказаних спеціалістів відповідного фаху для здійснення такого роду досліджень.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.03.2021 справа № 542/1428/18.

Не забезпечує повноцінного спілкування батька з дитиною і наданий суду висновок органу опіки та піклування щодо визначення батькові способу участі у вихованні дитини кожну суботу з 10.00 години до 17.00 години, який не містить при цьому будь-якого обґрунтування та мотивів прийняття такого рішення, а тому суд не бере вказаний висновок до уваги.

Отже, суд знаходить прийнятною можливість зустрічей батька з дитиною у відсутність матері, як то і з можливою ночівлею у батька. Крім того, і самі сторони в судовому засіданні не заперечували, що до лютого 2024 року батько брав дитину до себе із ночівлею.

Щодо спілкування батька з дитиною за допомогою мобільного зв`язку та відповідних месенджерів то ці вимоги відповідачкою не заперечувались.

Стосовно вимог щодо повідомлення про зміну місця перебування дитини, планів навчання, стану здоров`я, то суд зазначає, що зобов`язання матері дитини повідомляти батька про такі обставини не є діянням, спрямованим на обмеження волевиявлення особи, і входить до поняття надання інформації про дитину, що є складником контакту з дитиною. При цьому, повідомлення батька про важливі факти із життя дитини не можна розцінювати, як обтяжливе зобов`язання, а тому позовні вимоги в цій частині суд знаходить такими, що підлягають задоволенню.

Суд також погоджується, що на день народження батька, дитини та свят (кожного другого року) слід зберегти можливість його спілкування з дитиною, з урахуванням, як зазначає сам позивач графіку та бажання дитини, а тому суд не вбачає порушення прав дитини в цій частині, оскільки основною складовою цих вимог є бажання дитини.

Отже, судом встановлено, що між сторонами - батьками малолітньої ОСОБА_3 , існує спір щодо участі батька у вихованні доньки, а тому наявні правові підстави для визначення графіку побачень та контакту батька з донькою.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, витрати відповідачки ОСОБА_2 на правову допомогу, не підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, у відповідності з вимогами ч. 7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді від 17.06.2024 року, продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили і можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 164, 165-166 СК України, 12, 13, 81, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву подану адвокатом Коганом Романом Віталійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення способу, місця та часу спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 наступним чином:

- ОСОБА_1 має право бачитися з ОСОБА_3 без присутності матері протягом 2 (двох) календарних днів поспіль 2 (два) рази на місяць, а саме кожну 2 та 4 суботу та неділю, за місцем фактичного проживання матері та дитини чи фактичного перебування дитини (у випадку перебування у місці відпочинку, оздоровлення, лікування тощо);

- ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_3 до себе додому (фактичне місце проживання батька) з ночівлею, без присутності матері, протягом 2 (двох) календарних днів поспіль 2 (два) рази на місяць, а саме кожну 2 та 4 суботу та неділю, щоб не заважати навчальному процесу доньки, а у разі літніх, осінніх, зимових та весняних канікул, з урахуванням бажання дитини, але не менше 2 днів поспіль у період з 1 вересня по 31 травня, а у літній період не менше ніж 6 разів на три місяці літа;

- ОСОБА_1 має право необмежену можливість кожного дня комунікувати з донькою ОСОБА_4 , без присутності матері дитини, за допомогою електронного зв`язку, а саме: WhatsApp, Telegram, Viber, ZOOM, Google Meet та інші, за допомогою особистого електронного пристрою дитини (телефон/планшет/ноутбук/комп`ютер/ або будь-які інші), враховуючи графік дитини;

- кожного парного (другого) року за місцем проживання ОСОБА_1 , донька ОСОБА_3 залишається з ним для святкування дня її народження протягом доби ІНФОРМАЦІЯ_6 та державних свят: Новий Рік (з 09.00 години 31 грудня до 1 січня включно), Різдво (25 грудня), Великдень, День Конституції, День Незалежності, Трійця, День захисника України (враховуючи бажання дитини та її графік);

- кожного року донька ОСОБА_3 залишається за місцем проживання ОСОБА_1 для святкування дня народження батька протягом доби ІНФОРМАЦІЯ_5 без присутності матері дитини ОСОБА_2 (враховуючи графік та бажання дитини);

- у разі зміни місця перебування ОСОБА_3 (поза місцем фактичного місця проживання матері та дитини) ОСОБА_2 зобов`язується попереджати ОСОБА_1 письмово із виказанням точного місця проживання доньки, не пізніше 2 (двох) днів з моменту зміни місця перебування чи за допомогою його офіційної електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- сторони зобов`язані повідомляти один одного щодо планів навчання та/або секцій/додаткових занять, на які батьки віддають дитину;

- ОСОБА_2 зобов`язана повідомляти про стан здоров`я ОСОБА_3 або його погіршення ОСОБА_1 протягом одного дня з дня початку захворювання, за допомогою офіційної електронної пошти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- кожного року в літній сезон (з 01 червня до 31 серпня), дитина знаходиться з батьком протягом 14 (чотирнадцяти) безперервних днів для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини без присутності матері, враховуючи можливість виїзду за кордон. Про місце, час та порядок відпочинку батько попереджує мати дитини за 2 (два) календарних місяці. Батько гарантує під час такого відпочинку запровадження усіх необхідних заходів безпеки по відношенню до дитини.

Заходи забезпечення позову у даній справі, вжиті на підставі ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2024 року у справі ЄУН 201/5358/24, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 до ухвалення судом рішення у цій справі надавати ОСОБА_1 , можливість спілкуватися з донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою відео зв`язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний понеділок, середу та п`ятницю, а також бачитися особисто один раз на тиждень у вихідний день (субота чи неділя), без присутності матері, враховуючи навчальний та позакласовий графік дитини, а також повідомляти позивача про місце перебування, стан здоров`я та умови проживання дитини, діють відповідно до вимог ч. 7 ст. 158 ЦПК України протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , рнкопп НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Коган Роман Віталійович, адреса: 49101, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 11, офіс 209.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 .

Представник відповідача: адвокат Ліфлянчик Станіслав Ігорович, адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Відділ опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, адреса: 49027, м. Дніпро, пл. Шевченка, буд. 7, код ЄДРПОУ 44013254.

Суддя: А.П. Завіновська