Рішення № 12554480, 05.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/41505.11.10 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

доДержавного геофізичного підприємства «Укргеофізика»

простягнення 7078,45 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»про стягнення 7000,00 грн. оплати за юридичні послуги, 48,33 грн. 3% річних та 30,12 грн. збитків.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не оплачені в повному обсязі юридичні послуги відповідно до Договору № 03 про надання юридичних послуг та правової допомоги від 31 травня 2010 року.

Ухвалою від 13.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.10.2010 року.

В судовому засіданні 04.10.2010 року позивач подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2010 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 04.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 05.11.2010 року.

В судовому засіданні 05.11.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 5000,00 грн. основного боргу, 48,33 грн. 3% річних та 30,12 грн. збитків.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2010 року не з'явився вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2010 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, іменована надалі «Адвокат»(позивач) та Державним геофізичним підприємством «Укргеофізика», іменоване надалі «Замовник»(відповідач) був укладений договір № 03 про надання юридичних послуг та правової допомоги (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що даний Договір регулює взаємовідносини між адвокатом та замовником при наданні юридичних послуг.

Відповідно до пункту 1.2 Договору замовник в порядку та на умовах визначених цим Договором, дає завдання, а адвокат зобовязується відповідно до завдання замовника надавати йому юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що загальна ціна цього Договору складає 89000,00 грн. та складається з вартості окремих послуг адвоката, замовлених замовником.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що орієнтована вартість окремих послуг адвоката вказана у прайс листі на юридичні послуги, який є додатком № 1 до даного Договору. Дана вартість може змінюватись в залежності від факторів зазначених в даному пункті.

Відповідно до пункту 4.3 Договору оплата вартості послуг адвоката здійснюється за домовленістю сторін шляхом передплати у вигляді гонорару або оплати за результатом.

Згідно з пунктом 4.5 Договору крім оплати вартості послуг адвоката замовник зобовязаний оплачувати витрати адвоката, передбачені п. 3.2.3 цього Договору. Витрати адвоката оплачуються протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення адвокатом рахунку на їх оплату, а у випадку включення витрат до рахунку на оплату послуг, витрати оплачуються у строки, передбачені цим рахунком для оплати послуг.

На підставі завдання замовлення від 31.05.2010 року, позивач 01.06.2010 року та 11.06.2010 року виставив рахунки - фактури на оплату юридичних послуг, які були отримані відповідачем 01.06.2010 року та 11.06.2010 року відповідно.

В подальшому, 10.06.2010 року відповідач сплатив передплату в розмірі 4000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.06.2010 року.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 11000,00 грн., що засвідчується актами виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання юридичних послуг та правової допомоги № 03 від 31 травня 2010 року № 12 від 18.06.2010 року на суму 4000,00 грн., № 15/1 від 21.06.2010 року на суму 21.06.2010 року на суму 5000,00 грн., № 15/2 від 09.07.2010 року на суму 2000,00 грн.

В свою чергу, 02.11.2010 року відповідач сплатив 2000,00 грн., що засвідчується випискою по особовому рахунку від 02.11.2010 року, у звязку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5000,00 грн. (11000,00 грн. 4000,00 грн. 2000,00 грн.)

18.08.2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 2, на доказ чого надано фіскальний чек № 5293 та опис вкладення у цінний лист від 18.08.2010 року, згідно з якою позивач просив відповідача погасити існуючу заборгованість, однак останній в повному обсязі заборгованість не погасив чим порушив умови укладеного між сторонами договору.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 5000,00 грн.

Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 5000,00 грн.

Щодо збитків слід зазначити наступне.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача збитки в сумі 30,12 грн., які визначає як додаткові витрати, що складаються з сум сплачених коштів за направлення відповідачу претензії (17,16 грн.) та копії позовної заяви (12,96 грн.).

Відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обовязок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний звязок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань (виключає його відповідальність).

Враховуючи те, що позивачем не доведено належним чином, що понесені останнім додаткові витрати є збитками в розумінні вищенаведених статтей, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки відсутні всі необхідні елементи для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 48,33 грн. за період з 19.06.2010 року по 10.09.2010 року.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання (7000,00 грн.), дат сплати зазначених у рахунках фактурах та дати звернення позивача з позовом (10.09.2010 року), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 47,75 грн., перерахунок яких здійснено за період з 19.06.2010 року по 09.09.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» (місцезнаходження: 03057, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Софії Перовської, буд. 10, код ЄДРПОУ 01432761) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 5 000 (пять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 47 (сорок сім) грн. 75 коп. 3% річних, 101 (сто одну) грн. 38 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

30.11.2010 року