Рішення № 12554384, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/37817.11.10 За позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до відкритого акціонерного товариства "Будшляхмаш"

про стягнення 21 906 809,18 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Шалашова В.І. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Будшляхмаш”про стягнення 21906809, 18 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок порушення умов кредитного Договору № 263 від 27.12.05.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2010 порушено провадження у справі № 43/378 та призначено її розгляд на 29.10.2010.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав викладені в позовній заяві вимоги.

29.10.10 від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване тим, що він не отримав копію позовної заяви та додані до неї документи, у зв’язку з чим, не мав змоги належним чином підготуватися до судового засідання.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, представник Відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволені клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем в якості доказу виконання вимог ст. 56 ГПК України, до матеріалів позовної заяви № 3112-10247 від 13.10.10 було додано фіскальний чек № 9735 від 13.10.10 та реєстр № 14 відправлення цінної кореспонденції публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, з якого вбачається, що Відповідачу за адресою: м. Київ - 04119, вул. Дегтярівська, 21, було направлено копію позовної заяви та додані до неї документи.

Таким чином, Позивач належним чином виконав обов’язок щодо надсилання Відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

З метою запобігання порушення інтересів учасників провадження, з метою надання можливості сторонам ознайомитись з матеріалами справи, розгляд справи було відкладено на 17.11.10 та зобов’язано Позивача повторно надіслати на адресу Відповідача копію позовної заяви та додані до неї документи, докази чого надати суду.

16.11.10 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання повноважного представника, крім того, Відповідач зазначає, що копію позовної заяви та додані до неї документи, так і не отримав.

Суд відхиляє подане клопотання, як не обґрунтоване, оскільки, Позивачем в судовому засіданні надано докази повторного направлення копії позову Відповідачу, що підтверджується чеком № 1683 від 02.11.10 з описом вкладення у цінний лист, засвідчений відбитком поштового відділення.

Крім того, представник Відповідача приймав участь у судовому засіданні призначеному на 29.10.10, отже, був обізнаний про наявність у господарському суді міста Києва справи № 43/378 та не був позбавлений можливості скориставшись правом передбаченим ст. 22 ГПК України ознайомитись з матеріалами справи та за необхідності виготовити копії відповідних документів.

При цьому, Відповідач не звертався до суду з відповідним клопотанням, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.05 р. між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (далі –Позивач) та відкритим акціонерним товариством «Будшляхмаш»(далі –Відповідач) було укладено Кредитний Договір № 263 (далі по тексту –Кредитний Договір).

Відповідно до умов п.1.1. Кредитного договору Позивач надає Відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі за текстом Кредит) у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом в сумі 5000 000,00 гривень, під проценти за користування кредитом в розмірі 18 процентів річних, з кінцевим терміном повернення Кредиту до 16-00 години 27 грудня 2007 року.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2005 року до Кредитного договору сторони узгодили, що Банк надає Відповідачу транш кредиту в сумі 5000000,00 гривень зі сплатою 18% річних, на строк до 27.12.2007 року.

Додатковою угодою №1 від 28.03.2006 року до Кредитного договору сторони узгодили, викласти пункт 2.7.4. в наступній редакції: «Починаючи з березня 2006 року, фактично розраховані проценти за три поточні календарні місяці Позичальник перераховує на рахунок №2068230061109 в Першій Київський філії АТ ВАБанк, МФО 321637 один раз на три місяці, не пізніше 28 числа третього місяця, починаючи з 28.05.2006 року».

Додатковою угодою №2 від 26.12.2006 року до Кредитного договору сторони внесли зміни в пункти 2.1., 2.2. та 2.3. до кредитного договору, змінили позичковий рахунок та встановили, що повернення Кредиту Відповідач здійснює до 16-00 години 18.01.2008 року. Також сторони встановили, що Відповідач сплачує на користь Банку комісію за внесення змін до умов Кредитного договору в сумі 500,00 гривень.

Додатковою угодою №3 від 07.03.2008 року до Кредитного договору сторони узгодили, викласти умови Кредитного договору №263 від 27 грудня 2005 року в новій редакції.

Так, відповідно до нової редакції Банк надає Відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом Кредит, у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом в сумі 5000 000,00 гривень, під проценти за користування кредитом в розмірі 18 процентів річних, з кінцевим терміном повернення Кредиту до 24.12.2010 року включно.

Додатковою угодою №4 від 13.07.2009 року до Кредитного договору сторони узгодили, що Кредит надається у формі непоновлюваної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом встановленими за видами валют в розмірах: 1500000,00 доларів США та 5000000,00 гривень; процентна ставка за користування Кредитом по Траншах кредиту у доларах США 15,25 % річних; по Траншах кредиту у гривні 21,5 % річних. Також сторони узгодили, що Банк надає Відповідачу транш кредиту в сумі 1500000 доларів США зі сплатою 15,25% річних, на строк до 10.10.2009 року.

Додатковою угодою №5 від 04.02.2010 року до Кредитного договору сторони узгодили, що Проценти, нараховані за період з 28 серпня 2009 року по січень 2010 року та проценти, які будуть нараховані за лютий-березень 2010 року сплачуються в строк до 25 березня 2010 року. Також сторони узгодили, що Банк надає Відповідачу транш кредиту в сумі 1500000 доларів США зі сплатою 15,25% річних, на строк до 16.08.2010 року.

Згідно п. 1.2. Кредитного договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів.

Кредит виданий відповідачу в сумі в розмірі 5000000,00 гривень та 1500000,00 доларів США, що підтверджується матеріалами справи, зокрема копіями меморіальних ордерів, і не заперечується Відповідачем.

Термін остаточного повернення кредиту за Траншем Кредиту в сумі 1500000,00 доларів США до 16 серпня 2010 року включно.

Однак, в порушення умов Кредитного договору Відповідач не виконав зобов’язання по поверненню Траншу Кредиту в сумі 1500000,00 доларів США.

Станом на 12.10.2010 р. прострочена заборгованість за кредитом становить 1500000,00 доларів США.

Пунктами 2.7.2, 2.7.3., 2.7.4, 2.7.6. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредиту здійснюється з розміру процентної ставки, встановленої згідно п.1.1.3. Кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць, на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за Траншем, нарахування процентів здійснюється у валюті Кредиту.

За п.2.8.1. Кредитного договору відповідач зобов’язаний, починаючи з березня 2006 року, фактично розраховані проценти за три поточні календарні місяці сплачувати один раз в три місяці, не пізніше 28 числа третього місяця, починаючи з 28 травня 2006 року.

В порушення умов Кредитного Договору Відповідач не сплачував нараховані проценти починаючи з 26 березня 2010 року.

Станом на 12.10.2010р. заборгованість Відповідача по сплаті процентів становить за Траншем в доларах США - 210 733,61 доларів США та за траншами у гривні - 851164,34 гривень.

Листом-вимогою від 13.10.2010 року №31/2-10236 Банк звертався до Відповідача з проханням достроково погасити заборгованість за Кредитним договором, однак, як свідчать матеріали справи, Відповідач проплат не провів.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.1 та 3 ст.1049 Цивільного кодексу України України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. ст. 1054 (ч.2), 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов’язань, встановлених договором.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань.

Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Так, відповідно до п. 4.3. Кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 136291,67 доларів США за несвоєчасне погашення Траншу Кредиту в доларах США; 10980,16 доларів США за несвоєчасну сплату відсотків за користування Траншем Кредиту в доларах США та 38940,61 гривні за несвоєчасну сплату відсотків за користування Траншем Кредиту у гривні, відповідно до кредитного договору.

Статтею ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Отже, Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 136291,67 доларів США за несвоєчасне погашення Траншу Кредиту в доларах США; 10980,16 доларів США за несвоєчасну сплату відсотків за користування Траншем Кредиту в доларах США та 38940,61 гривні за несвоєчасну сплату відсотків за користування Траншем Кредиту у гривні, відповідно до кредитного договору.

Судом встановлено факти порушення Відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення вказаного кредиту та встановлено порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно до п. 4.6. Кредитного договору у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов’язання за цим Договором, він зобов’язується на вимогу Кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Також, сторони погодили, що при розрахунку суми боргу, належної до сплати, з урахуванням встановленого індексу інфляції, який є меншим за одиницю, індекс інфляції приймається рівним одиниці.

Відповідачу за весь час прострочення були нараховані інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення Траншу Кредиту в гривні на суму 1264535,47 грн. та інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів за користування Траншем Кредиту в гривні на суму 55531,53 грн.

Згідно з інформацією офіційного сайту Національного банку України, на 12 жовтня 2010 року Національний банк України встановив наступний офіційний курс гривні до доларів США 100 USD –790.9900 грн.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, чого утворилась заборгованість за кредитом.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна заява подана 14.10.10, отже, строки позовної давності з 13.10.07 по 14.10.10.

Строк повернення траншу в доларах США –16.08.10, отже, прострочення з 17.08.10.

Заборгованість по процентах за користування кредитом за траншем у гривнях виникла в 2010 році та погашена Відповідачем.

За траншем в доларах заборгованість виникла за 2009 –2010 роки, тобто в межах строків позовної давності.

Для нарахування пені встановлено скорочені строки позовної давності –1 рік.

За траншем у гривнях, Позивачем пеня не нараховувалась.

За траншем в доларах пеня нарахована за період з 13.04.10 по 12.10.10.

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту нарахована по траншу у гривнях у період за період 13.04.10 по 12.10.10, за траншем у доларах у період з 13.04.10 по 12.10.10.

Інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту нараховані за період з 16.09.09 по 12.10.10, інфляційні нарахування за несвоєчасну сплату процентів за траншем в доларах нараховані у період з 16.09.09 по 12.10.10, за траншем у гривнях за період з 01.03.07 по 12.10.10.

Отже, інфляційні нарахування за траншем у гривнях за період з 01.03.07 по 13.10.07 виходять за межі позовної давності та складають заборгованість у розмірі 466, 48 грн.

Відповідно ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач до винесення рішення звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності.

Оскільки позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, то позовні вимоги, щодо стягнення 466, 48 грн. інфляційних нарахувань, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення 16864850,00 (за Траншем Кредиту в доларах США –1500 000,00 доларів США, що еквівалентно сумі 11864850,00 грн. за курсом НБУ станом на 12.10.2010 р., та за Траншем Кредиту у гривні –5000000,00 гривень) –заборгованість за Кредитом; 2518046,12 гривень (за Траншем в доларах США - 210 733,61 доларів США, що еквівалентно сумі 1666881,78 грн. за курсом НБУ станом на 12.10.2010 р., та за траншами у гривні - 851164,34 гривень) –заборгованість по процентах за користування Кредитом; 1078053,48 грн., що еквівалентно сумі 136291,67 доларів США за курсом НБУ станом на 12.10.2010 р. –пеня за несвоєчасне погашення Кредиту; 125792,58 гривень (за Траншем в доларах США - 10980,16 доларів США, що еквівалентно сумі 86851,97 грн. за курсом НБУ станом на 12.10.2010 р., та за Траншем у гривні –38940,61) –пеня за несвоєчасну сплату процентів по Кредиту; 1264535,47 грн. –інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту та 55065, 05 грн. –інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що Позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно заборгованості за кредитним договором, яка підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Будшляхмаш»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 14310164, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) 16864850 (шістнадцять мільйонів вісімсот шістдесят чотири тисячі вісімсот п’ятдесят) гривень 00 коп. заборгованості за кредитом, 2518046 (два мільйона п’ятсот вісімнадцять) гривень 12 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 1078053 (один мільйон сімдесят вісім тисяч п’ятдесят три) гривні 48 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі, 125792 (сто двадцять п’ять тисяч сімсот дев’яносто дві) гривні 58 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі, 1264535 (один мільйон двісті шістдесят чотири тисячі п’ятсот тридцять п’ять) гривень 47 коп. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі, 55065 (п’ятдесят п’ять тисяч шістдесят п’ять) гривень 05 коп. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів у розмірі, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) гривень 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 466, 48 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько

Дата підписання рішення ____