Рішення № 12554359, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/43523.11.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

про стягнення 12823,16 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Куца Н.О. (довіреність № 26/08-10_К від 26.08.2010р.);

від відповідача: Чабан К.І. (довіреність № 08-03-28/130-10 від 01.04.2010р.).

В судовому засіданні 23 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 12823,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/6306028.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу в частині стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою від 28.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 09.11.2010р. Ухвалою від 09.11.2010р. розгляд справи у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 23.11.2010р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2009 року між позивачем (далі по тексту - Страховик) та Куличенко Валентиною Яківною (надалі - Страхувальник) було укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 0942 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування або Договір добровільного страхування).

Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер ВН 7267 ВХ.

Транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер ВН 7267 ВХ належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 18 січня 2010 року за адресою: автодорога Іванівна-Петрівка, 17.3км, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер ВН 7267 ВХ, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер 44474ОВ, яким керував Бодолік Валерія Георгійовича.

В результаті ДТП автомобіль «Хонда», державний реєстраційний номер ВН 7267 ВХ було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім’я Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 13230,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії платіжок в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № АС-002463 від 12.04.2010р. (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

З положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Іванівського районного суду Одеської області від 17.02.2010р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Бодолік Валерієм Георгійовичем п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Бодолік Валерієм Георгійовичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер 44474ОВ, шляхом укладення з відповідачем поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6306028 (тип договору –3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем з Бодолік Валерієм Георгійовичем полісу № ВС/6306028 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану Бодолік Валерієм Георгійовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер 44474ОВ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Бодолік Валерієм Георгійовичем транспортного засобу «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер 44474ОВ.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту № 01-036 від 07.02.2010р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер ВН 7267 ВХ, що був заподіяний внаслідок ДТП, що відбулося 18.01.2010р., становить: 10053,48 грн.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/6306028 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Бодолік Валерієм Георгійовичем, транспортного засобу «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер 44474ОВ, складає: 9543,48 грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 19.08.2010р. направив відповідачу регресну вимогу (заяву про виплату страхового відшкодування )(копія в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 26.08.2010р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі: 9543,48 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в сумі 9543,48 грн. в чітко визначений законом строк.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання в строк, встановлений положеннями чинного законодавства не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня за період з 27.09.2010р. по 12.10.2010р. на загальну суму 64,84 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа , яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом .

В свою чергу, стаття 27 Закону України «Про страхування»зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Наведене також випливає з приписів п. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі .

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту п. 1 ч. З ст. 22, ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ч. З ст. 198 ГК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача виключно у межах фактичних витрат (ліміту) перейшло право зворотної вимоги до особи (ВАТ НАСК «Оранта»), відповідальної за заподіяний збиток, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування 3% річних (процентів за користування чужими грошовими коштами), оскільки у деліктних правовідносинах чинне цивільне законодавство не передбачає відшкодування шкоди в порядку регресу у більшому розмірі (з врахуванням інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що про необґрунтованість позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 16,73 грн., оскільки з боку відповідача існує обов'язок щодо відшкодування шкоди внаслідок деліктного зобов'язання, а тому положення ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин не застосовуються. До того ж суд зазначає, що застосування по аналогії до правовідносин страхування положень ЦК України, які регулюють грошові правовідносини, пов'язані з нарахуванням процентів за договірними грошовими зобов'язаннями (договори купівлі-продажу, позики та банківського вкладу відповідно) є –безпідставним. До того ж відповідні наслідки відповідальності за прострочення сплати страхового відшкодування в порядку регресу не передбачені положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 9608,32 грн. з них 9543,48 грн. – страхового відшкодування та 64,84 грн. –пені.

Судові витрати позивача у розмірі 270,72 грн. (96,08 грн. державного мита та 174,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, Голосіївський район, Жилянська, будинок, 75, п/р 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 300023) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(ідентифікаційний код: 35429675, адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, будинок, 56, п/р 26509301956 в ВАТ «Ощадбанк»філія - Головного управління по м. Києву та Київської області, МФО 322669) грошові кошти в сумі 9608,32 грн. (дев’ять тисяч шістсот вісім гривень 32 копійки) та судові витрати у розмірі 270,72 грн. (двісті сімдесят гривень 72 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення –29.11.2010р.