Рішення № 12554272, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/28526.11.10 За позовомАкціонерного товариства закритого типу "Медична книга" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

треті особи1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Пузата хата",

2) Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України,

3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф.

провизнання недійсним договору та зобов’язання вчинити дії

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Прессер Р.В. –представник

від відповідача Домашенко О.О., Муравка Т.П. –представники

від третьої особи-1Яшин С.В. –розпорядник майна

від третьої особи-2Шевченко С.В. –представник

від третьої особи-3не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Медична книга" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про:

- визнання недійсним Іпотечного договору, який 09.08.2007 було укладено між позивачем та відповідачем та 09.08.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. за реєстровим № 2384, із змінами та доповненнями, внесеними Договором від 25.04.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 09.08.2007 за реєстровим № 2008 та Договором від 25.06.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 09.08.2007 за реєстровим № 3103;

- скасування запису № 5458241 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, літера "А", що 09.08.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. на підставі Іпотечного договору від 09.08.2007;

- зобов’язання Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис №5458241 про заборону відчуження нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень №47), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, літера "А";

- скасування запису № 5457567 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень №47), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, літера "А", що був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. до Державного реєстру іпотек на підставі Іпотечного договору від 09.08.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, Іпотечний договір від 09.08.2007 не містить всіх істотних умов, що зазначені в ст. 18 Закону України "Про іпотеку", а тому його зміст суперечить вказаній нормі, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" є підставою для визнання Іпотечного договору недійсним. Внаслідок визнання недійсним оскаржуваного Іпотечного договору позивач просить суд скасувати запис про обтяження вказаних нежилих приміщень та вилучити відповідний запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Враховуючи, що на підставі Іпотечного договору від 09.08.2007 до Державного реєстру іпотек був внесений запис про обтяження вказаних нежилих приміщень, позивач просить також суд скасувати вказаний запис у Державному реєстру іпотек.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що на дату укладення Іпотечного договору позивач мав зареєстроване в установленому законодавством порядку право власності на нерухоме майно –предмет іпотеки, що свідчить про проведення його технічної інвентаризації, а площа нерухомого майна, переданого в іпотеку відповідачу відповідно до Довідки-характеристики № 1260212 від 06.07.2007 складала 477,80 кв.м., в зв’язку з чим доводи позивача про неіснування предмету іпотеки на момент укладення Іпотечного договору вважає такими, що не відповідають об’єктивним обставинам справи.

Відповідач вважає також безпідставним підтвердження обставин, викладених у позові, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 30/419, оскільки в силу ст. 35 ГПК України не може бути приюдиційним у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пузата хата" (третя особа-1) в письмових поясненнях зазначило, що орендувало приміщення, яке є предметом договору іпотеки, однак, йому не відомо чи були змінені технічні характеристики та ознаки предмета іпотеки та чи вносились зміни до технічної документації об’єкта нерухомості.

Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (третя особа-2) у наданих поясненнях зазначає, що запис з Реєстру щодо зняття заборони на відчуження визначеного в позові майна може бути вилучений лише на підставі відповідної належним чином оформленої заяви уповноваженої особи, поданої одному з реєстраторів Реєстру, якими, відповідно до п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, визначено державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до реєстру через комп’ютерну мережу, Держінформ’юст та його регіональні філії.

Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України з огляду на статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вважає, що позовні вимоги до Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна не можуть бути заявленими, оскільки порушують норми господарського процесуального кодексу України.

До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 18 Господарського процесуального кодексу України). Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивачі і відповідачі. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України передбачена також участь у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, які можуть вступити у справу або бути залученими до участі у справі на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Основною позовною вимогою, пред’явленою позивачем до відповідача, є визнання недійсним Іпотечного договору, укладеного 09.08.2007 між ПАТ "Укрсоцбанк" і АТЗТ "Медична книга", наслідком задоволення якої є скасування запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про заборону відчуження Предмету іпотеки.

Вимога про вилучення відповідного Запису з Єдиного реєстру заборон є похідною та такою, що підлягає задоволенню у разі визнання судом недійсним Іпотечного договору від 09.08.2007, скасування запису № 5458241 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про заборону відчуження Предмету іпотеки. Оскільки вказані вимоги є похідними та такими, що підлягають задоволенню у разі задоволення основної позовної вимоги, то лише у випадку визнання Іпотечного договору від 09.08.2007 недійсним, рішення суду може вплинути на права та обов’язки третьої особи, таким чином суд вважає, що пред’явлення заявлених вимог до третьої особи не суперечить ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа-3 письмових пояснень по суті спору не надала, повноважних представників в судове засідання не направила.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

09.08.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор) (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пузата Хата" (позичальник) (далі –ТОВ "Пузата хата") укладено Договір про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору кредитор зобов’язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах визначених цим Договором та Додатковими угодами.

Згідно з пп. 1.3.5. Договору про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії для забезпечення виконання боржником обов’язків за кредитним договором кредитор укладає з АТЗТ "Медична книга" договір іпотеки нежилого приміщення, що належить майновому поручителю АТЗТ "Медична книга", загальною площею 477,80 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, (літ. А).

09.08.2007 між АТЗТ "Медична книга" (іпотекодавець) та ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) укладений Іпотечний договір, який 09.08.2007 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 2384 (далі – Іпотечний договір, Іпотечний договір від 09.08.2007, оскаржуваний договір).

До вказаного Договору були внесені зміни Договором від 25.04.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 09.08.2007 та Договором від 25.06.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 09.08.2007.

Відповідно до преамбули Іпотечного договору від 09.08.2007 АТЗТ "Медична книга" є майновим поручителем за виконання всіх зобов’язань ТОВ "Пузата хата" (позичальника) згідно Договору про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198 від 09.08.2007, укладеного між іпотекодержателем та позичальником, надалі за текстом –Основне зобов’язання.

У відповідності до п. 1.1. Іпотечного договору від 09.08.2007 для забезпечення виконання позичальником всіх зобов’язань за основним зобов’язанням позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно: нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25 (літера А) (далі –предмет іпотеки).

Згідно з пп. 1.1.1. Іпотечного договору від 09.08.2007 предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності відповідно до Договору купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого 17.04.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2296, і переданий Іпотекодавцю відповідно до Акту № 767 передачі нежилих приміщень, вбудованих у жилий будинок за адресою: вул. Червоноармійська, 25, літ. "А". Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1259462, що підтверджується відповідним Витягом з державного реєстру правочинів за № 2294745 від 17.04.2004. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" 06.07.2006 та записано в реєстрову книгу № д. 3П-232 за реєстровим № 1703-П.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Згідно з ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У відповідності з ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

В силу вищезазначених норм Цивільного кодексу України предмет іпотеки є нерухомою річчю, якій притаманні такі ознаки, як площа 477,80 кв.м, та адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 у справі № 30/419 встановлено, що 14.03.2007 між АТЗТ "Медична книга" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія розвитку проектів "ПХ Інженеринг" (підрядником) було укладено Договір підряду № 14-03/07х.

Відповідно до умов договору підряду підрядник взяв на себе зобов’язання виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені Договором ремонтно-будівельні роботи на нежилих приміщеннях з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А".

Будівельні роботи по реконструкції нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А" виконувались в період з 01.06.2007 по 29.08.2008.

Під час реконструкції було зменшено площу будівлі по літ. "А" , яка склала 447,4 кв.м.

Суд також встановив, що на момент розгляду справи № 30/419 після проведення в цих приміщеннях робіт по їх реконструкції, нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера А, в експлуатацію в установленому законом порядку введені не були.

Даним судовим рішенням у справі № 30/419 за АТЗТ "Медична книга" визнано право власності на самочинно реконструйовані нежилі приміщення загальною площею 447,40 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, літера А без введення їх в експлуатацію.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює рішення Господарського суду міста Києва у справі № 30/419 від 04.02.2010 в сукупності з іншими поданими у справі доказами та враховуючи всі обставини справи.

Відповідно до ст. 124 Конституції України положень та ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. З матеріалів справи вбачається, що Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі № 30/419 залишено без змін, таким чином вказане рішення суду набрало законної сили та є обов’язковим до виконання.

З огляду на те, що дане рішення суду є письмовим доказом, який містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення даного спору, набрало законної сили, в силу ст. ст. 4-5, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України є належним та допустимим доказом у справі.

Отже, враховуючи ту обставину, що Іпотечний договір від 09.08.2007 був укладений в період проведення будівельних робіт по реконструкції нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", враховуючи незавершення вказаних робіт на дату укладення оскаржуваного договору, суд приходить до висновку про те, що на дату укладення Іпотечного договору змінилась площа зазначених нежилих приміщень.

Таким чином, на дату укладення Іпотечного договору не існувало введених в експлуатацію нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) площею 477,80 кв.м, з адресою місцезнаходження: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А".

Враховуючи наведене, реєстраційні дані Предмета іпотеки, зазначені в Іпотечному договорі від 09.08.2007, не належать нежилим приміщенням з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45), розташованим за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", що існували на дату укладення Іпотечного договору від 09.08.2007.

Відповідач вважає, що предмет іпотеки існував на дату укладення Іпотечного договору від 09.08.2007, оскільки право власності на нього було зареєстровано за АТЗТ "Медична книга", що, на думку відповідача, свідчить про проведення його технічної інвентаризації.

Судом встановлено, що право власності на предмет іпотеки за позивачем зареєстроване Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" 06.07.2006.

Будівельні роботи по реконструкції нежилих приміщень, які були предметом іпотеки виконувались в період з 01.06.2007 по 29.08.2008, тобто після реєстрації за АТЗТ "Медична книга" права власності на предмет іпотеки.

На дату прийняття рішення у справі № 30/419 вказані роботи були завершені, акт про приймання приміщень до експлуатації державною комісію відсутній. Проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, переданого в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" згідно Іпотечного договору від 09.08.2007 після реєстрації Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" на нього права власності за АТЗТ "Медична книга" до дати укладення Іпотечного договору від 09.08.2007 не підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

З огляду на те, що речі, визначені індивідуальними ознаками, відповідно до ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України, є незамінними, враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 332 Цивільного кодексу України внаслідок переробки однієї речі створюється нова річ, суд погоджується з позивачем в тому, що внаслідок зміни ознак речі, які її індивідуалізують, та внаслідок її переробки припиняється існування самої речі та з’являється нова річ.

Таким чином, враховуючи проведення будівельних робіт з реконструкції нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А" та зміну площі цих приміщень, суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача про існування на дату укладення Іпотечного договору від 09.08.2007 нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

На підставі вищезазначеного, з огляду на те, що нерухомого майна з ознаками, притаманними предмету іпотеки, не існувало на дату укладення Іпотечного договору, керуючись ст.ст. 184, 332 Цивільного кодексу України, суд дійшов до висновку про те, що зміст Іпотечного договору від 09.08.2007, суперечить ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити, зокрема, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані. Вказані умови відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" є істотними умовами іпотечного договору.

Іпотечний договір (п. 1.1.) містить відомості про площу Предмета іпотеки, яка згідно договору складала 477,80 кв.м, однак вказаний опис предмета іпотеки виключає його ідентифікацію з нежилими приміщеннями, що існували на дату укладення оскаржуваного договору за вказаною адресою, оскільки під час проведення будівельних робіт з реконструкції площа нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", була змінена.

В свою чергу, судом встановлено, що в Іпотечному договорі від 09.08.2007 відсутні відомості про те, чи введені в експлуатацію нежилі приміщення, що є предметом іпотеки.

Отже, зі змісту п. 1.1. Іпотечного договору від 09.08.2007 встановлено, що в ньому відсутній опис Предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, а саме: дані про дійсну площу та інформацію про введення/не введення в експлуатацію нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А".

Крім того, внаслідок проведення будівельних робіт з реконструкції нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", реєстраційні дані нежилих приміщень, вказані в Іпотечному договору від 09.08.2007, належать нерухомому майну, якого не існувало на дату укладення Іпотечного договору.

Таким чином, нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", з ознаками та реєстраційними даними, зазначеними в Іпотечному договору від 09.08.2007, не існувало на дату його укладення.

Враховуючи, що Іпотечний договір від 09.08.2007 не містить істотних умов, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", суд приходить до висновку про те, що зміст оскаржуваного Іпотечного договору суперечить п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

В свою чергу, пунктом 1.1.2. Іпотечного договору від 09.08.2007 передбачено, що невід’ємною частиною предмету іпотеки вважаються всі наступні покращення, переобладнання Предмета іпотеки, що будуть проведені за термін обслуговування боргу за Основним зобов’язанням.

Відповідно до 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки також може бути об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Враховуючи зазначені норми закону, суд погоджується з позивачем про те, що віднесення до предмету іпотеки всіх наступних покращень, переобладнання предмета іпотеки, на які у позивача не виникло право власності на дату укладення спірного правочину та не було підтвердження того, що таке право виникне у майбутньому, не відповідає положенням ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зміст Іпотечного договору від 09.08.2007 суперечить ч. 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Вказане положення Іпотечного договору від 09.08.2007, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" свідчить також про відсутність в ньому опису предмета іпотеки та про відсутність в договорі істотної умови, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Згідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити також Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що в Іпотечному договорі від 09.08.2007 відсутні вищезазначені істотні умови, а його зміст суперечить ч. 1-2 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", суд приходить до висновку про укладення Іпотечного договору без додержання вимог, встановлених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є однин із способів захисту цивільних прав та інтересів особи.

Щодо доводів ПАТ "Укрсоцбанк" про відсутність підстав для визнання недійсним Іпотечного договору від 09.08.2007 у зв’язку з підтвердженням своїми діями відповідності змісту правочину внутрішній волі позивача (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України), нотаріальним посвідченням оскаржуваного договору у відповідності до вимог чинного законодавства України (ч. 3 ст. 209 Цивільного кодексу України), суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 215 Цивільного кодексу України до підстав недійсності правочину, крім тієї, на яку вказує відповідач, віднесено також підстави, зазначені позивачем. Водночас, як вбачається зі змісту ст. 215 Цивільного кодексу України, дотримання в момент укладення правочину однієї з вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, з одночасним недодержанням однієї з решта вказаних вимог, не свідчить про вчинення правочину з дотриманням вимог ЦК України та актів цивільного законодавства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення оспорюваного договору, нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Однак, стаття 209 Цивільного кодексу України не містить положень щодо презумпції дійсності та правомірності нотаріально посвідченого договору, як зазначає відповідач, а встановлює вимогу щодо нотаріального посвідчення виключно такого договору, який відповідатиме загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що 09.08.2007 відбулось нотаріальне посвідчення Іпотечного договору, який не відповідав вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Таким чином, довід відповідача про відсутність підстав для визнання недійсним Іпотечного договору від 09.08.2007 в зв’язку з його нотаріальним посвідченням та відповідністю внутрішній волі позивача, не спростовує наявність заявлених позивачем підстав для визнання недійним Іпотечного договору від 09.08.2007, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 17, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним Іпотечного договору від 09.08.2007, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та АТЗТ "Медична книга", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В свою чергу, відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5), та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 за № 364/3657 (далі –Положення про Єдиний реєстр заборон) єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (далі –реєстр заборон) –це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна, вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2007 на підставі Іпотечного договору від 09.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. –реєстратором Реєстру заборон було внесено до Реєстру заборон запис за № 5458241 про заборону відчуження Предмета іпотеки наступного змісту: "Підстава обтяження: іпотечний договір, 2384, 09.08.2007, ПН КІНО Марченко М.Ф. Об’єкт обтяження: нежиле приміщення, нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м. літ. А, м. Київ, вулиця Червоноармійська (Печер., Голос., Шевч. р-ни), будинок 25. Власник: АТЗТ «Медична книга», код: 19032215, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25".

Тобто, підставою для внесення Запису № 5458241 до Єдиного реєстру заборон був Іпотечний договір від 09.08.2007.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи про обтяження нерухомого майна скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Таким чином, у разі визнання недійсним Іпотечного договору, який був підставою для внесення Запису до Єдиного реєстру заборон, запис згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягатиме скасуванню.

Згідно з п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна реєстраторами Єдиного реєстру заборон є, зокрема, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Реєстратори Єдиного реєстру заборон вилучають записи з Єдиного реєстру заборон про заборони щодо нерухомого майна.

Таким чином, наслідком визнання Іпотечного договору недійсним є скасування заборони відчуження предмета іпотеки і вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон.

Як вбачається зі змісту ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вказаною нормою визначено правову підставу для скасування записів, а не порядок проведення державної реєстрації.

Третя особа-2 вважає некоректним та недійсним посилання позивача на норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV, вказуючи на набрання цим Законом чинності з 01.01.2012 та з огляду на те, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України»№ 1878 від 11.02.2010 не встановлено, що державна реєстрація до 01.01.2012 буде здійснюватись саме в порядку, визначеному Законом України № 1952-IV.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України" (пп. 1, 2) № 1878-VI цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення»цього Закону, які набирають чинності з 01.01.2012. Законом також встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2012 року.

Судом встановлено, що Закон України № 1878-VI опублікований в наступних виданнях: Голос України, 2010, 03, 16.03.2010 № 46, Офіційний вісник України, 2010, № 19 (26.03.2010), ст. 823, Урядовий кур'єр, 2010, 03, 31.03.2010 N 59, Відомості Верховної Ради України, 2010, № 18 (07.05.2010), ст. 141 та з 16.03.2010 р. набрав чинності.

Як вбачається зі змісту ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вказаною нормою визначено правову підставу для скасування записів, а не порядок проведення державної реєстрації.

З позовної заяви вбачається, що серед позовних вимог відсутня вимога про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З огляду на те, що скасування записів про заборони щодо нерухомого майна не є правом, що підлягає державній реєстрації, отже не є складовою порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV в редакції від 11.02.2010, яка набула чинності 16.03.2010, таким чином позивач обґрунтовано посилається на ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV в зазначеній редакції, а тому твердження третьої особи-2, що позивач некоректно посилається на вказані норми, судом не приймається.

Правомірність позовної вимоги про скасування запису № 5458241 про заборону відчуження Предмета іпотеки обґрунтовується також тим, що у відповідності до ст. 216 ЦК України, у разі визнання недійсним Іпотечного договору від 09.08.2007 р., договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позовною вимогою, заявленою АТЗТ "Медична книга" до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є зобов’язання вилучити з Реєстру заборон запис № 5458241 про заборону відчуження нежилих приміщень, що 09.08.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. на підставі Іпотечного договору від 09.08.2007 р.

Водночас, крім положень ст. 216 Цивільного кодексу України, АТЗТ "Медична книга" свої вимоги обґрунтовує нормами Положення про Єдиний реєстр заборон, що не заперечується третьою особою-2, відповідно до п. 1.5 якого реєстраторами Реєстру заборон є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна.

Отже, п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон надає всім реєстраторам, яким є і третя особа-2, рівні права, зокрема щодо вилучення записів з Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна.

Згідно п. 1.4 Положення про Єдиний реєстр заборон державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є також адміністратором Реєстру заборон та має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон. З пп. 1.4, 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон вбачається, що повноваження Адміністратора третя особа-2 здійснює незалежно від повноважень реєстратора Реєстру заборон.

З огляду на зазначене, обґрунтування ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України нормами ст. 34 Закону України "Про нотаріат" та п. 252 Інструкції про порядок проведення нотаріальних дій нотаріусами України своїх доводів про те, що вилучення запису № 5458241 в Єдиному реєстрі заборон про заборону відчуження нежилих приміщень віднесено виключно до повноважень нотаріуса, а ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України є лише адміністратором Реєстру, є безпідставним.

Наведені представником ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України норми законодавства про нотаріат, встановлюють порядок правового регулювання діяльності нотаріату в України та порядок накладення та зняття заборон щодо відчуження нерухомого майна саме нотаріусами.

В свою чергу, п. 1.5 Положення про Єдиний реєстр заборон, яким встановлений порядок ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, унесення (одержання) інформації до (з) нього, визначено, що ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України є реєстратором Реєстру заборон та має повноваження вилучати записи з Реєстру заборон про заборони щодо нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку про те, що наслідком визнання Іпотечного договору від 09.08.2007 недійсним є скасування заборони відчуження Предмета іпотеки і вилучення відповідного Запису з Реєстру заборон.

Позовні вимоги про скасування заборони відчуження предмета іпотеки і вилучення відповідного Запису з Єдиного реєстру заборон кореспондуються зі ст. 16 Цивільного кодексу України, якою передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як відновлення становища, яке існувало до порушення. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек" від 31.03.2004 № 410 (далі –Тимчасовий порядок) визначено, що Державний реєстр іпотек (далі –Реєстр іпотек) –єдина комп’ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

09.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. –реєстратором Реєстру іпотек було внесено до Реєстру іпотек запис за № 5457567 про обтяження Предмета іпотеки наступного змісту: "Підстава обтяження: іпотечний договір, 2384, 09.08.2007, ПН КІНО Марченко М.Ф. Об’єкт обтяження: нежиле приміщення, нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), №№ 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з №1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м. літ. А, м. Київ, вулиця Червоноармійська (Печер., Голос., Шевч. р-ни), будинок 25. Іпотекодержатель: АКБ "УКРСОЦБАНК", код: 000390019, м. Київ, вул. Ковпака, 29. Майновий поручитель: АТЗТ "Медична книга", код: 19032215, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25".

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов’язковим зазначенням порядкового номера запису.

Таким чином, у разі визнання Іпотечного договору недійсним, який був підставою для внесення до Реєстру іпотек Запису № 5457567 про обтяження Предмета іпотеки, Запис про обтяження майна іпотекою скасовується.

Наслідком визнання Іпотечного договору недійсним є скасування обтяження предмета іпотеки іпотекою. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування обтяження Предмета іпотеки іпотекою відповідають способу захисту прав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та підлягають задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Іпотечний договір, який 09.08.2007 було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) та Акціонерним товариством закритого типу "Медична книга" (01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, код ЄДРПОУ 19032215) та 09.08.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. за реєстровим № 2384, із змінами та доповненнями, внесеними Договором від 25.04.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 09.08.2007 за реєстровим № 2008 та Договором від 25.06.2008 про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору від 09.08.2007 за реєстровим № 3103.

3. Скасувати запис № 5458241 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А" , що 09.08.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на підставі Іпотечного договору, який 09.08.2007 було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) і Акціонерним товариством закритого типу "Медична книга" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, код ЄДРПОУ 19032215) та 09.08.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. за реєстровим № 2384.

4. Зобов’язати Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04050, м. Київ, вул. Мельникова 81-а, код ЄДРПОУ 25287988) вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис № 5458241 про заборону відчуження нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", що 09.08.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на підставі Іпотечного договору, який 09.08.2007 було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) та Акціонерним товариством закритого типу "Медична книга" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, код ЄДРПОУ 19032215) та 09.08.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. за реєстровим № 2384.

5. Скасувати запис № 5457567 в Державному реєстрі іпотек про обтяження нежилих приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 47), № 1, 2, 3 (групи приміщень № 47а), з № 1 по № 11, вітрини (групи приміщень № 45) загальною площею 477,80 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25, літера "А", що 09.08.2007 був внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. до Державного реєстру іпотек на підставі Іпотечного договору, який 09.08.2007 було укладено між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) та Акціонерним товариством закритого типу "Медична книга" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, код ЄДРПОУ 19032215) та 09.08.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. за реєстровим № 2384.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Медична книга" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 25, код ЄДРПОУ 19032215) державне мито у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 29.11.2010