Рішення № 125539113, 28.02.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9101/23

Провадження № 2/466/228/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача Мукан Б.С.

представника відповідача Сидор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у сумі 22421,33 грн та моральну шкоду у сумі 83206,62 грн, а всього 105627 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є побутовим споживачем послуги розподілу природного газу АТ «Львівгаз». Газ використовує для приготування їжі та опалення квартири. 06.06.2021 року аварійно-диспечерською службою АТ «Львівгаз» припинено/обмежено газопостачання (розподіл природного газу) за адресою: АДРЕСА_1 по факту витоку газу. Після неодноразових звернень до АТ «Львівгаз» газопостачання відновлено не було. Лише після її звернення з цього приводу до суду відповідач відновив газопостачання. Таким чином, її було обмежено у газопостачанні протягом 1 року та 6 місяців, що порушило її право на отримання житлово-комунальних послуг та завдало матеріальної та моральної шкоди.

Матеріальна шкода полягає у вартості недоотриманого газу у загальній сумі 14432,43 грн та додаткових витрат для купівлі електричних приборів у сумі 2397 грн.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, погіршенню стану здоров`я, порушенні нормального укладу життя та обрахована виходячи з середнього розміру пенсії в Україні та кількості місяців без газопостачання до житла.

У зв`язку із вищенаведеним змушена звернутися до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог покликаючись на, що працівниками АТ «Львівгаз» дійсно 06.06.2021 року було припинено газопостачання за місцем проживання позивача через виявлений витік газу. Після чого позивач до АТ «Львівгаз» із заявою про відновлення газопостачання не зверталася та не оплачувала коштів за відновлення газопостачання. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди, вважають, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між припиненням газопостачання та негативними для неї наслідками.

Також сторонами було подано відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , допитана в якості свідка, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, покликаючись на аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначила, що в травні 2021 року, під час дії карантину, їй було відключено газ, причини відключення невідомі, оскільки витоку газу не було. У зв`язку із тим, що газопостачання не відновили, вона була змушена користуватися електроприборами для приготування їжі. А восени почалися відключення світла і так, як в неї опалення газове, вона не могла грітися. Наголосила, що неодноразово зверталася до АТ «Львівгаз» із заявою про відновлення газопостачання, однак їй відмовляли. Газ відновили лише коли вона звернулася до суду. Їй не відомо яким чином встановили витік газу, оскільки дозиметром ніхто під час відключення не користувався. Такими діями АТ «Львівгаз» їй завдано моральну шкоду: вона переживала, мерзла, бігала до сусідів грітися, дуже нервувалася. Вона має інвалідність ІІ групи, хворі нирки. Через перемерзання захворіла на хронічний бронхіт та постійно зверталася до лікарів. Також зазначила, що жодних коштів за відновлення газопостачання вона не сплачувала.

Представник позивача Мукан Б.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, зазначивши, що позивачу було безпідставно припинено газопостачання на півтора роки. Витоку газу не було, немає даних дозиметру та жодних повідомлень на лінію 104 не було. В Акті не вказано де саме був витік газу, але це точно не було в квартирі позивача.

Представник відповідача Сидор О.В. у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити у їх задоволенні, покликаючись на те, що за місцем проживання позивача було зафіксовано витік газу, сам витік був на вулиці. Їй не відомо звідки працівники дізналися про витік газу. Працівники АТ «Львівгаз» діяли правомірно, оскільки, коли зафіксовано витік газу вони зобов`язані перекрити газ. Жодних письмових звернень від позивача про відновлення газопостачання до АТ «Львівгаз» не надходило. Газ відрізаний до лічильника позивача.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є побутовим споживачем послуги розподілу природного газу АТ «Львівгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , на її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Акту №809 від 08.06.2021 року, складеного АДС УЕГГ м. Львова АТ «Львівгаз» по вул. Личаківська, 147/7 при приїзді АДС на вході до квартири змазано кран, витіг газу ліквідовано. В результаті чого було здійснено відключення газу за вказаною адресою.

На звернення позивача від 29.06.2022 відповідач повідомив, що у ході проведення обстеження за адресою: АДРЕСА_1 працівниками Товариства виявлено витік газу, у зв`язку з чим було припинено газопостачання до житлового приміщення, про що складено Акт № 809 на виключення газу від 08.06.2021. Працівниками АТ «Львівгаз» 24.06.2022 здійснено виїзд на вказану вище адресу для проведення обстеження. У ході огляду встановлено, що житлове приміщення за адресою, АДРЕСА_1 від`єднано від ГРМ у місці врізки, про що складено Акт № 1110-3/22 від 24.06.2022.

Згідно акту від 19.12.2022 у квартирі позивача відновлене газопостачання.

Вважаючи дії відповідача щодо тривалого відключення газу протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає відповідача таким, що повинен відшкодувати йому завдану матеріальну та моральну шкоду, яка завдана внаслідок відключення газопостачання.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, врегульовані статтею 714 Цивільного кодексу України та спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 №2494, який розроблений відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2496, іншими нормативними актами та умовами укладених між сторонами договорів.

За нормами статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Згідно з Правилами безпеки систем газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року №285, відключенню від системи газопостачання із встановленням заглушки підлягає обладнання за умови, зокрема: наявності витоків газу. Ігнорування Правил безпеки систем газопостачання є неприпустимим, оскільки газопроводи та споруди на них є об`єктом підвищеного ризику, а виконання Правил безпеки систем газопостачання є певною гарантією надійності функціонування систем газопостачання, безпеки життя та здоров`я населення.

Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем зазначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/ припинення природного газу, зокрема, у випадку визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт.

Пунктом 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії), здійснюються виконавцем такої послуги на підставі відповідного договору із співвласниками. Капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.

Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Таким чином, законодавством передбачено спеціальну процедуру технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання шляхом укладання договору на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід стягнути з АТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 22421,33 грн, яка полягає у вартості недоотриманого газу та інших додаткових витратах, пов`язаних з протиправним припиненням розподілу газу.

Щодо вимоги позивача про стягнення з АТ «Львівгаз» моральної шкоди суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі, окрім наслідків у вигляді немайнових втрат є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у виді моральних страждань.

Встановлено, що позивач на протязі 1 року та 6 місяців не мала можливості користуватися газовими приладами. Відсутність опалення в будинку на протязі тривалого часу є наслідками дій відповідача, пов`язаних з непоновленням позивачу газопостачання, таким чином у розумінні статті 23 Цивільного кодексу України, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

З урахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених моральних страждань, принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково розмірі 41603,31 гривень.

Враховуючи всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання щодо стягнення судового збору вирішуються в порядку ст. 141 ЦПК України.

При поданні позовної заяви, позивача було звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, з відповідача необхідно стягнути на користь держави витрати з оплати судового збору пропорційно до задоволених двох позовних вимог в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (м. Львів, вул. Золота, буд. 32, ЄДРПОУ 03349039) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 22421,33 грн (двадцять дві тисячі чотириста двадцять одна гривня 33 коп.) та моральну шкоду у розмірі 41603,31 грн (сорок одна тисяча шістсот три гривні 31 коп.).

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (м. Львів, вул. Золота, буд. 32, ЄДРПОУ 03349039) на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. І. Баєва