Постанова № 12553435, 01.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 листопада 2010 року 09:54 № 2а-10055/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування повідомлення - рішення № 0000154120/0; № 0000144120/0 від 11.02.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Капанистий В.І., посв. №949, від 25.08.2009 р.

від відповідача: Корнієнко В.П. дов. №1625/9/10-206 від 25.08.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.11.2010 року о 09 год. 54 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач в особі Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2010 р. №0000154120/0; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2010 р.№0000144120/0.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що з боку товариства не було жодних порушень законодавства. В частині щодо винесення незаконності рішення про застосування штрафни (фінансових) санкцій від 11.02.2010р №0000154120/0 за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівліу громадського харчування та послуг»є безпідставним, оскільки у відповідності до Розпорядженням ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»№150-р від 29.12.2007р. встановлено, що один день на тиждень визначено, як санітарний, кафе в даний день не працює, а отже фіскальний чек не друкується. Крім того згідно з Розпорядженням №150-р встановлено, що на період відсутності керуючого кафе, як матеріально-відповідальної особи за продукти харчування, організувати роботу кафе у режимі, не повязаному з рухом матеріальних цінностей, та іншими операціям, що вимагають фіксації касовим апаратом, який на згаданий період відключено. На підприємстві всього за період 2008-2009рр. не використовувався касовий апарат 84 дні (з них 55 дні санітарні дні + 29 відсутня матеріально-відповідальна особа). Представник Позивача наголошує про незаконність рішення про застосування штрафни (фшансових) санкцій від 11.02.2010р. № 0000154120/0.

В частині щодо винесення рішення про застосування штрафних санкцій від 11.02.2010 р. №0000144120/0 за порушення п.2.8, п.2.11, п.3.1, п.741, п.7.44 Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 зазначає, що згідно з наказами керівника до структурних підрозділів ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»були направлені у відрядження: ОСОБА_3 - з 23 по 26 червня 2009 року, ОСОБА_4 - з 22 по 26 червня 2009 року, ОСОБА_5 - з 22 по 27 червня 2009 року, ОСОБА_6 - з 15 по 26 червня 2009 року, ОСОБА_7 - з 09 по 26 червня 2009року (27, 28 червня 2009 року вихідні дні). Після повернення з відрядження, працівники подали звіти про використання коштів, наданих на відрядження 30 червня 2009 року та внесли надміру витрачені кошти до каси підприємства 01 та 02 липня 2009 року, не порушивши граничного терміну повернення суми надміру витрачених коштів. Таким чином, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»не допущено порушень чинного законодавства України, а рішення про застосування штрафних санкцій є неправомірними. Представник позивача зазначає, що строки по застосування адміністративно - господарських санкцій сплинув.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено планову виїзну документальну перевірку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. Підчас перевірки встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 встановлено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та не зберігання його в книзі обліку розрахункових операцій. Крім того, виявлено порушення п. 7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 до каси підприємства несвоєчасно поверталися невикористані грошові кошти, виданих під звіт або на відрядження, чим порушено порядок видачі готівки під звіт і її використання; порушення п. 7.41 Положення №637 відшкодовано витрати на відрядження без надання підтверджуючих документів або із поданням неналежно оформлених документів; авансові звіти не підтверджені на повну суму відповідними розрахунковими документами. Представник відповідача зазначає, що прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними, а отже позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено планову виїзну документальну перевірку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 21.01.2010 р. №28/4120/30019775.

Перевіркою встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (надалі по тексту Закон №265/95-ВР), підприємством не забезпечено щоденний друк та зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій за 144 дні. Відповідальність передбачена п.4 cт. 17 Закону №265/95-ВР в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен не роздрукований фіскальний звітний чек. Порушення п. 7.41, п.7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління ПБУ від 15.12.2004р. №637 до каси підприємства несвоєчасно поверталися невикористані грошові кошти, виданих під звіт або на відрядження, чим порушено порядок видачі готівки під звіт і її використання.

На підставі Акту перевірки від 21.01.2010 р. №28/4120/30019775 відповідачем прийняті рішення про застосування штрафни (фінансових) санкцій від 11.02.2010 р. №0000154120/0 та від 11.02.2010 р. №0000144120/0.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»затверджено Розпорядження №150-р від 29.12.2007 р. (надалі по тексту розпорядження № 150-р від 29.12.2007 р.) про режим роботи підрозділів відділення господарського харчування і торгівля.

У відповідності до Розпорядження №150-р. зобовязано у звязку із щотижневим проведенням регламентних робіт, пов'язаних з системами кондиціювання та вентиляції повітря, та згідно листа ЗАТ «Газтранзит», визначити для приміщення кафе за адресою: м. Київ, вул. Артема, 26-В, один день на тиждень, як санітарний день. На період відсутності керуючої кафе, як матеріально відповідальної особи за продукти харчування, організувати роботу кафе у режимі, не пов'язаному з рухом матеріальних цінностей, та іншими операціями, що вимагають фіксації касовим апаратом, який на згаданий період має бути відключено.

В судовому засіданні, Судом досліджено книгу КОРО з якої вбачається, що саме в період проведення санітарних днів, а саме в 2008 р. січень 11,18,25 числа; лютий - 1,8,11,29 числа; березень 7,11,21,28, числа; квітень - 4,10,18,25,30 числа; травень - 8,16,23,30 числа; червень - 2,27 числа; липень - 4,11,18,25 числа; серпень - 1,8,15,22,29 числа; вересень - 5, 12, 19, 26 числа; жовтень - 3,10,17,24,31 числа; листопад - 7,14,21,28 числа; грудень - 5, 12,19,26, 31, та в 2009 р. січень 30 числа; лютий - 6, 13, 19 числа; березень - 6,13,20,27 числа; квітень -3,10,17,24,30 числа; травень - 8, 22,29 числа; червень - 5, 12, 19, 26 числа; липень - 3, 10, 15 всього 72 днів. Крім того керуючий кафе був відсутній в 2008 р. в лютому 12, 13, 14, 15, 18, 19 числа та в 2009 р. лютий 20, 23, 24, 25, 26, 27. З урахуванням санітарних днів та відсутності керуючого кафе фіскальний чек не друкувався в період 2008-2009 р.- 84 дні.

Суд приходить до висновку, що Відповідачем не було враховано всіх істотних умов роботи кафе та не було взято до уваги Розпорядження №150-р. при прийнятті рішення про застосуванні адміністративно-господарських санкцій в розмірі 48960 грн..

В частині щодо порушень виявлених у ГПУ «Полтавагазвидобування» Підсобне сільське господарство "Світанок" ГПУ "Полтавагазвидобування" за порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не забезпечено зберігання в Книзі обліку розрахункових операцій № 2665004964»Р»/1 (дата реєстрації 29.10.2008 р.) фіскальних звітних чеків № 0114 та № 0130 в липні місяці 2009 p., надрукованих на реєстраторі розрахункових операцій MINI -500.02 ME , заводський номер 57141771, що використовується в їдальні ПСГ «Світанок»за адресою: вул. Радянська, 1а, с. Базилівщина, Машівського району, Полтавської області. Відповідальність за дане правопорушення передбачена п.4 ст.17 Закону №265 в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен не роздрукований фіскальний звітний чек. Представником Позивача не надано суду переконливих доказів щодо спростування застосування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 680 грн., а отже Відповідачем правомірно застосовано до Позивача дані санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Водночас, згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Пунктом 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

З аналізу викладених норм вбачається, що фінансові санкції за порушення вимог п.п.1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачені п.п. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків при прийнятті рішення від 11.02.2010 р. №0000154120/0 про накладення штрафних (фінансових) санкцій на позивача за проведення готівкових операцій без щоденного роздрукування фіскальних касових чеків не дотримано вимог ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій за періоди з січня 2008 р. по липень 2009 р.

В частині щодо податкового рішення від 11.02.2010р. №0000144120/0 про застосування до ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»штрафних санкцій у сумі 76323,01 грн. за порушення п.2.8, п.2.11, п.3.1, п.7.41, п.7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 зі змінами та доповненнями.

Згідно п.9.10.2 ст.9 Закону №889-IV від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб»звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження. Згідно з п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи, або за інших обставин, що мають документальне підтвердження. Згідно з п.1.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Згідно з наказом №546 від 19.11.2008 р., працівник ОСОБА_8 був направлений у відрядження до м. Харкова терміном з 20.11.2008р. по 21.11.2008р. та отримав кошти на відрядження в сумі 1770,00грн., що не спростовується сторонами. Після повернення з відрядження 21.11.2008р. (про що свідчать відмітки про прибуття в посвідченні дана дата припадає на пятницю), у працівника не було можливості до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження, оскільки, 22.11.2008р. та 23.11.2008р. припадають на вихідні дні, а з 24.11.2008р по 25.11.2008р. працівник ОСОБА_8 направлений у наступне відрядження до м. Львова (наказ №547 від 19.11.2008р., виданий у день, що передує дню першого відрядження, грошовий аванс на відрядження не видавався). У відрядженні до м. Львів ОСОБА_8 використовував кошти, які залишились невикористаними з попереднього відрядження про що наголошує Позивач. Після повернення з відрядження 25.11.2008р. працівник ОСОБА_8 до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подав два звіти про використання коштів, наданих на відрядження з одночасним внесенням надміру витрачених коштів по першому відрядженню до каси підприємства та отримав кошти, витрачені у відрядженні до м. Львів.

Пунктом 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003 року №440 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.10.2003 р. за № 915/8236, передбачено: «якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт), але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного терміну, то особа, що надала такі суми, нараховує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів».

Згідно з наказами керівника до структурних підрозділів ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»були направлені у відрядження: ОСОБА_3 - з 23 по 26 червня 2009 року, ОСОБА_4 - з 22 по 26 червня 2009 року, ОСОБА_5 - з 22 по 27 червня 2009 року, ОСОБА_6 - з 15 по 26 червня 2009 року, ОСОБА_7 - з 09 по 26 червня 2009 року (27, 28 червня 2009 року вихідні дні). Після повернення з відрядження, працівники подали звіти про використання коштів, наданих на відрядження 30 червня 2009 року та внесли надміру витрачені кошти до каси підприємства 01.07.2009 р. та 02.07.2009 року, не порушивши граничного терміну повернення суми надміру витрачених коштів.

На думку Позивача ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» не допущено порушень чинного законодавства України, а рішення про застосування штрафних санкцій є неправомірними.

Штрафні санкції за порушення п.2.8, п.2.11, п.3.1, п.7.41, п.7.44 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, за своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів господарювання, які порушили встановлені законодавством правила ведення господарської діяльності.

Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення факту порушення.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд, враховуючи інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, встановив, що Відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог п.2.8, п.2.11, п.3.1, п.7.41, п.7.44 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов підлягає задоволенню.

2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.02.2010р. №0000154120/0.

3. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.02.2010р. №0000144120/0.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук