Рішення № 125519370, 26.02.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/3980/24

№ 2/505/1587/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Подільськ

Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої - судді Ващук О.В.

за участю секретаря судових засідань Федорцової І.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

У жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» д о суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі ТОВ «Новий колектор»), в інтересах якого діє представник Моісеєнко М.Ю. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 29 000 грн.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 19 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») та відповідачем укладено договір № 19.01.2021-100005552, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 11 000 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/»Стандарт».

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Кредитні кошти в розмірі 11000 грн. були перераховані на банківську картку відповідача.

Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, ОСОБА_1 не дотримується умов кредитного договору, не здійснює повернення кредиту та відсотків за користування кредитом у терміни та на умовах визначених договором.

03 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №030524-12, відповідно до умов якого ТОВ «Новий колектор» приймає належні ТОВ «Споживчий центр» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги за зобов`язаннями, зокрема і ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, утворилася заборгованість в розмірі 29 000 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 11 000 грн. та за відсотками 18 000 грн.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2024 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Новий колектор» Моісеєнко М.Ю., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився. Як вбачається зі змісту позовної заяви представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності та зазначив, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2025 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 19 січня 2021 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено договір № 19.01.2021-100005552, шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме ТОВ «Споживчий центр» направило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор G782 на його номер телефону, який він використав.

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 11 000 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою «Економ»/»Стандарт».

Фіксована процентна ставка «Економ» - 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного строку. В свою чергу фіксована процентна ставка «Стандарт» - 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується після закінчення первинного строку. Первинний строк, на який надається кредит - 14 календарних днів з дати надання кредиту.

В рамках укладеного сторонами договору ТОВ «Споживчий центр» 19 січня 2021 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 11 000 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» ID платіж 1539159588.

03 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №030524-12, відповідно до умов якого ТОВ «Новий колектор» приймає належні ТОВ «Споживчий центр» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.

Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги за зобов`язаннями, зокрема і ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.

Станом на 02 липня 2024 року утворилась заборгованість за кредитним договором № 19.01.2021-100005552 в розмірі 29 000 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 11 000 грн. та за відсотками - 18 000 грн., що підтверджується довідкою про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 19.01.2021-100005552 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 від02 липня 2024 року №12551/24-ДПЗ.

Наведені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що укладений договір про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» на умовах, визначених вказаним договором.

Відповідно до довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 19.01.2021-100005552 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 від 02 липня 2024 року №12551/24-ДПЗ ОСОБА_1 не вносив платежі на повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за наданим кредитом в розмірі 29 000 грн.

Цю заборгованість слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор».

Крім того, відповідно до основних засад цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, у якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

Відповідач не заперечував факт користування кредитними коштами та заявлений ТОВ «Новий колектор» борг в сумі 29 000 грн., не спростовував надані позивачем докази, хоча повідомлявся судом за зареєстрованим місцем проживання, жодних заперечень проти доводів позивача до суду не надходило. Судом також не встановлено неправильності наданого позивачем розрахунку заборгованості, а отже, наявні підстави для стягнення суми боргу з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «Новий колектор» слід стягнути 29 000 грн. заборгованості за кредитним договором.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Новий колектор» задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422, 40 грн. судового збору за подання позову.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. Вказані витрати підтверджуються копією договору про надання правничої допомоги №07/24-НК від 02 липня 2024 року, звіт про виконану роботу відповідно до договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 02 липня 2024 року від 05 серпня 2024 року, копією ордеру №1719623, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копією платіжної інструкції №940 від 02 серпня 2024 року.

З огляду на викладене, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» 29 000 грн. заборгованості за кредитним договором № 19.01.2021-100005552 від 19 січня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» 2422, 40 грн. судового збору та 4 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», ЄДРПОУ 43170298, місце знаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, Печерський район, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 28 лютого 2025 року.

Суддя О.В. Ващук