Ухвала суду № 125518268, 03.03.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/664/2025

Номер справи 243/1334/25

УХВАЛА

Іменем України

«03» березня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профдезинфекция» про стягнення 3% річних та інфляційних витрат,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ «Профдезинфекция» про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2025 року справу прийнято до провадження та призначено справу до підготовчого судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача, ТОВ «Профдезинфекция», в підготовче судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Вивчивши подану позовну заяву та долучені до неї документи, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Господарськогосуду Донецькоїобласті від14.03.2024по справі№905/407/21,позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено тастягнуто зТОВ «Профдезинфекция»вартість часткиу статутномукапіталі ТОВ«Профдезинфекция» урозмірі 218837,16грн.,3%річних в розмірі 1204,76 грн. за період з 25.12.2020 по 01.03.2021 р., судовий збір у розмірі 3300,63 грн. та поштові витрати в сумі 168,20 грн.

Рішення Господарського суду Донецької області набрало чинності 16.04.2024 року.

Крім того, 16.04.2024 року Господарським судом Донецької області видано Наказ про примусове виконання за цим рішенням.

Станом насьогодні відповідачвказане рішеннясуду невиконав,тому позивачвимагає сплати інфляційнихвтрат заперіод простроченняв оплатіосновного боргуна підставіст.625ЦК України,а саме, інфляційних збитківв сумі 147 040,82 грн. та 3% річних в сумі 27 109,32 грн.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

За положеннями ч.ч.1,2,7 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

У пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16, від 22 березня 2017 року у справі № 6-2311цс16, від 30 березня 2016 року у справі № 6-2168цс15, а також Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19)).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20) зробила висновок, про те, що, ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов`язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.

Таким чином, спір з приводу зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів, який є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю, підлягає розгляду в тому судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року у справі № 366/203/21.

Дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами за основним зобов`язанням належить до розгляду та розглядався судом в порядку саме господарського судочинства, як спір, що виникає з корпоративних відносин між юридичною особою та її учасником.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 2 статті 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Такого клопотання у справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 260, 261, 354ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профдезинфекция» про стягнення 3% річних та інфляційних витрат закрити.

Роз`яснити позивачеві його право на звернення із вказаним позовом до Господарського суду Донецької області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст Ухвали складено 03 березня 2025 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова