Ухвала суду № 125482435, 26.02.2025, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 363/6447/24

Провадження № 2/670/108/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26 лютого 2025 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області суду від 10.01.2025 до Віньковецького районного суду Хмельницької області передано справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із мотивувальної та прохальної частин позовної заяви, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованостей:

- за договором позики №76437363 від 10.09.2023, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 в розмірі 34200,00 грн;

- за договором позики №5891772 від 24.07.2023, укладеним між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем ОСОБА_1 в розмірі 3571,70 грн;

- за договором про споживчий кредит №103807691 від 04.10.2023, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 в розмірі 3622,50 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 головуючим у справі суддею визначено Голуба О.Є.

Ухвалою суду від 11.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зазначеній вище ухвалі вказано, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості із відповідача за договорами позики та кредиту, укладеними останнім у різний період часу та з різними кредиторами, права вимоги за якими в різний період та на підставі різних договорів факторингу перейшли до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як нового кредитора.

Заявлені ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позовні вимоги є різними і самостійними та мають різну підставу їх виникнення, різний предмет позову та доказування, тому під час розгляду справи будуть підлягати встановленню обставини щодо кожного предмету спору окремо, що ускладнить розгляд справи, оскільки при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які стосуються кожної із заявлених вимог окремо.

Однак, до матеріалів позовної заяви долучено платіжну інструкцію №78472 від 16.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. Враховуючи часткову сплату судового збору, позивачу зазначено про необхідність доплати судового збору та надання до суду доказів такої сплати.

Також звернуто увагу на те, що позивачемне обґрунтовано доцільності об`єднання декількох вимог в одній позовній заяві.

20.02.2025 в електронній формі через електронний кабінет до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» Коваленко К.П. про усунення недоліків, в якій представник позивача зазначила наступне.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків. Практика ЄСПЛ, зокрема, у рішенні «Меньшакова проти України» вказує, що «право на суд» включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно ч. 1ст. 188 ЦПК Українив одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 15Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»: «Судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленимистаттями 123 - 126 ЦПК.

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)».

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Та зазначає, що в даному випадку позивач скористався своїм правом об`єднати однорідні позовні вимоги за позовом одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача.

Позивач звертає увагу суду на те, що Верховний Суд України у справі № 808/3928/17 від 23.10.2018 не погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірності об`єднання позивачем вимог майнового характеру в одному позові, оскільки проведення розрахунку суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги виходячи з кожної позовної вимоги майнового характеру окремо, є помилковим.

Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

Наголошує, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Об`єднання в одному позові декількох однорідних позовних вимог сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Сторони заінтересовані в тому, щоб всі їх спірні вимоги були розглянуті одним і тим же судом і одночасно. Цим досягається швидкість в провадженні справи. Об`єднанням позовів забезпечується правильність одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог.

Разом із тим, представник позивача зазначила, що в разі, якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за трьома договорами ускладнює вирішення справи, що розширює предмет доказування та може привести до порушення вимог ЦПК України, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В разі ухвалення такого рішення про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження, відповідно до пункту 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 р. № 30 (зі змінами), у разі роз`єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, а реєструється як така, що надійшла вперше та передається судді, яким ухвалено рішення про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.

Також позивач вказав, що відповідно до п. 3 ч. 6ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.

Беручи до уваги наведе вище, представник позивача просить суд долучити заяву про усунення недоліків до матеріалів справи та прийняти її до розгляду; відкрити провадження по даній цивільній справі, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного судового провадження; розгляд справи провести за відсутності представника позивача.

Дослідивши заяву про усунення недоліків, документи, що додані до неї, матеріали позовної заяви суддя дійшов такого висновку.

Поданою заявою про усунення недоліків від 20.02.2025 представник позивача навела обґрунтування (підстави) необхідності об`єднанняв одне провадження позовних вимог щодо стягнення заборгованості за трьома правочинами. Пояснила чому саме не вбачає порушень правил об`єднання вимог, вважає заявлені вимоги однорідними, тобто такими, які пов`язані між собою підставами виникнення та/або доказами, що підтверджують ці вимоги. Жодних дій з метою усунення недоліку щодо сплати судового збору не вчинила.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим, доводи представника позивача, що зазначені нею у заяві про усунення недоліків, не є підставою для висновку про те, що стороною позивача сплачено судовий збір в повному обсязі.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на необхідність оплатити судовий збір, при цьому наведено обґрунтування. Однак представником позивача на виконання вказаної ухвали не додано доказу на підтвердження сплати судового збору в повному обсязі, тим самим не усунуто недоліків, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Зі змістуст. 6 Закону України «Про судовий збір»слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами даної статті судовий збір сплачується за кожну вимогу. У разі пред`явлення кількох вимог, сума судового збору може сплачуватися однією сумою, але із урахуванням сумарного складання всіх вимог.

Відповідно до ч. 6ст. 188 ЦПК Українисуд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Пунктом 15Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2роз`яснено судам, що роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову.

При цьому слід зауважити, що процесуальний порядок передбачає можливість об`єднання і роз`єднання кількох позовних вимог одного провадження, якщо маються однорідні вимоги кількох позивачів до одного й того відповідача чи однорідні вимоги одного позивача до кількох відповідачів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших. Відповідно позивач при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав; підстав виникнення права вимоги до відповідача, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами. Аналогічні висновки були надані Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19.

Суддя не бере до увагу постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі № 808/3928/17, на яку посилається представник позивача в обґрунтування своєї заяви про усунення недоліків, оскільки вона постановлена за інших обставин та у справі, яка розглядалась в порядку адміністративного судочинства, а отже її застосування не є релевантним.

Отже, кожна із вимог про стягнення заборгованості є самостійною вимогою.

Заява, яка складається з декількох самостійних позовних вимог, у разі недотримання форми і змісту позову в певній частині самостійних вимог тягне за собою невідповідність формі і змісту позовної заяви в цілому.

Відтак станом на 26.02.2025 недоліки, на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Верховний Суд часто зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства»).

Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи, що недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 11.02.2025 у встановлений судом строк не усунуто, остання вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.185,260,352-355ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Є. Голуб